Як українські ЗМІ реагують на #SurkovLeaks

3 листопада група хакерів оприлюднила чергову порцію листів, які, за їхніми твердженням, мають пряме відношення до помічника російського президента Владислава Суркова. У новому масиві документів, який став доступним широкому загалу, можна знайти дані про роль Кремля у формуванні самопроголошених республік на Сході України або сценарій дестабілізації ситуації у Харківській області.

Низький рівень уваги ще до першого масиву злитої переписки, яку приписують Суркову, викликав обурення у деяких українських політиків. Так, розмістивши посилання на другу порцію оприлюдненої хакерами інформації у Facebook, народний депутат Антон Геращенко поскаржився на те, що попередній злив не спричинив жодної програми розслідувань чи обговорення на ток-шоу. За словами нардепа, провідні західні ЗМІ приділили цій інформації першочергову увагу, тому тепер, за його словами, так само мають зробити і українські журналісти. "Це потрібно для безпеки України", - резюмував Геращенко.

Питання достовірності

Один із фігурантів нового масиву переписки, головний редактор журналу "Русский репортер" Віталій Лейбін поспішив заперечити справжність листів. А спікер російського президента Дмитро Пєсков раніше заявив, що Сурков узагалі не користується електронною поштою. Щоправда, достовірність власного листування із Сурковим підтвердив російський бізнесмен Євген Чичваркін, який зараз живе у Лондоні. Про автентичність опублікованого тиждень тому масиву заявили в аналітичному центрі Atlantic Council, а також у дослідницькій групі Bellingcat.

В українському волонтерському інформаційному проекті InformNapalm документи другої хвилі оприлюднень після власної перевірки також назвали достовірними і навіть вказали того, хто оперував поштовою скринькою, вміст якої опинився в руках хакерів. За цими даними, ідеться про радницю Суркова Марію Виноградову. Але коментувати заяву Геращенка в InformNapalm відмовилися. За словами прес-секретаря проекту Михайла Макарука, їхня задача - це перевірка даних і оприлюднення підтверджених фактів.

Із тим, що щонайменше частина оприлюднених документів схожа на реальні, погоджується і ведучий програми "Слідство.Інфо" Дмитро Гнап. Щоправда, він попереджає: попередній аналіз матеріалів зі зливу тижневої давнини показав - там такі достовірні на вигляд документи перемішані із тими, що набагато більше нагадують фейки. Таким, за його словами, є, зокрема, і так званий план "Шатун", у якому згадувалося ім'я самого Гнапа. Така суміш правдоподібної та відверто неправдивої інформації, каже журналіст, шкодить довірі до решти даних.

Пріоритет перевірки

Попри це Гнап упевнений, що журналісти мають ставитися до подібних зливів як до нормального джерела інформації. "Зрештою, Уотергейтський скандал також був історією одного масштабного зливу, - каже журналіст. - Тому якщо журналіст, отримавши інформацію, не порушив закон, то таку інформацію треба використовувати". Але використовувати її треба з дотриманням журналістських стандартів - провести, наскільки це можливо, власну перевірку достовірності та дати висловитися у матеріалі тій стороні, яка є фігурантом зливу, додає журналіст.

Утім, "Слідство.Інфо" не планує братися за #SurkovLeaks. За словами Гнапа, це не пасує до профілю передачі про корупцію та кримінал. Але така інформація, на його думку, мала би зацікавити журналістів, які пишуть про геополітику та війну з Росією.

Шеф-редактор відділу новин видання Liga.net Петро Шуклінов розповів DW, що його редакція не поспішає висвітлювати оприлюднені дані, бо вони викликають низку запитань. Передусім щодо того, чи не є цей злив технологією чи важелем політичної боротьби. "Навіть якщо це правда, немає гарантії, що серед сотень листів зацікавлена сторона не спробує додати ще один - вигаданий. Тоді ці "листи" можна буде використати як інструмент для боротьби із неугодними в Україні", - вважає журналіст. За словами Шуклінова, злив є радше приводом для аналітичного матеріалу із думками "за" та "проти", адже не можна видавати за "чисту монету" те, що неможливо перевірити.

Пропаганда чи журналістика?

Програмний директор ГО "Детектор медіа" та експерт з моніторингу російської пропаганди Роман Шутов вважає, що розповсюдження українськими медіа цієї інформації без перевірки, з точки зору демократичних якісних ЗМІ, є неприпустимим. "Я б розділив функції ЗМІ і функції держави, армії чи громадських організацій, що опікуються питанням патріотизму. Це має бути їхня робота. Я вважаю, що роль ЗМІ має полягати в об'єктивному інформуванні. Тому я б не погодився із паном Геращенком, я б не поділяв це обурення щодо того, що українські ЗМІ не смакують її, не розкручують і так далі", - зазначив Роман Шутов.

Натомість після перевірки, на думку експерта, дані все ж можна використовувати. Із точки зору об'єктивного інформування громадян та демократичного тиску на владу українським журналістам у оприлюднених документах мали би бути цікаві свідчення про участь громадян України чи посадовців у тому, що відбувається на Донбасі чи у Криму, зазначає Шутов. "У схожій ситуації зі зливом листування Столярової та телеканалом "Інтер" це було виправдано для ЗМІ, аби привернути увагу органів влади до конкретної теми", - вважає експерт.