Зміцнення східних кордонів НАТО

DW: Пане Броку, довгострокове розташування військ НАТО на території східних країн-членів Альянсу є відхиленням від попередньої практики. Чи не вплине цей факт на подальше загострення відносин з Росією?

Ельмар Брок: До цього часу відмова від постійного розташування військ НАТО на схід від Ельби була правильним рішенням. Однак нині ми повинні усвідомити, що країни Балтії та Польща з огляду на російську агресію відчувають небезпеку, подібну тій, яка загрожувала ФРН до 1989 року. Саме тому, якщо агресивна політика Путіна продовжуватиметься, необхідно виважено перевірити необхідність розташування військ НАТО на сході Альянсу.

Наскільки серйозною Ви вважаєте загрозу східноєвропейським країнам НАТО?

Є певні сценарії: Росія має наміри захопити великі частини України; Молдова може стати жертвою націоналістичної російської стратегії. У випадку їхнього розгортання Росія опиниться на усіх кордонах як ЄС, так і НАТО. Та аргументація, яка була використана Кремлем для анексії Криму, цілком може бути застосована і щодо країн Балтії.

Чи в змозі НАТО взагалі протистояти введенню російських військ, скажімо, до Естонії?

Сьогодні Альянс не в стані цього зробити. Саме тому важливо, якщо згадані сценарії російської політики уможливляться, зважити, яких заходів можна вжити. У НАТО як альянсу є чіткі зобов'язання, і Росії треба дати зрозуміти, що вона надто ризикує. Така "загроза" дозволяла зберігати мир під час "холодної війни". Саме тому ми повинні по-новому осмислити ситуацію. Однак я до цих пір вважаю, що наступними днями дипломатичні засоби матимуть пріоритет і впливатимуть на ситуацію, а Росія піде шляхом, на якому немає місця агресивній політиці.

Україна не є членом НАТО. Чи означає це, що їй просто не пощастило, і саме тому вона "здана" російській політиці?

Є певні зобов'язання, передбачені договорами Альянсу. Вони діють тільки щодо країн-членів НАТО. Тож усі рішення в межах Альянсу до цих пір були правильними: через Україну військова сила з нашого боку не застосовуватиметься.

Якби напад було здійснено на територію країни-члена НАТО, тоді автоматично була би застосована п'ята стаття Північноатлантичного договору (про право на колективну оборону. - Ред.). Вважаю, що Росії важливо дати сигнал: не заходь далеко і повертайся в лоно міжнародного права!

Наскільки важливим є значення української кризи? Чи справді ми повернулись у часи протистоянь військових блоків до 1989 року? Або взагалі опинились у XIX столітті?

Радше це XIX століття, однак зважаючи на сучасну зброю - із наслідками, можливими за часів "холодної війни". Ми живемо в атомній ері. Протягом останніх 25 років ми сподівалися, що правила Гельсінських угод (укладених 1975 року в рамках ОБСЄ, зокрема щодо непорушності кордонів у Європі. - Ред.) і територіальна цілісність країн завадять таким речам, які відбуваються нині. І якби мені ще два місяці тому хтось розповів, що таке може статись, я б не повірив.