Другий раунд переговорів щодо Brexit: чого очікувати
18 липня 2017 р.На якій стадії нині Brexit?
Під час другого раунду переговорів щодо Brexit, який розпочався у понеділок, 17 липня, сторони вдадуться до розгляду питань по суті. Хоча у червні вже відбувся перший раунд переговорів, тоді здебільшого йшлося про графік зустрічей. Обидві сторони погодились зустрічатись раз на місяць до жовтня 2017 року щоразу на тижень, використовуючи період між зустрічами для вдосконалення пропозицій та ідей, що, за оптимістичним сценарієм, просуватиме переговори вперед.
Великобританія та ЄС також погодили, що спочатку мають бути визначені основні умови виходу країни з ЄС. Будь-які переговори щодо майбутніх відносин між Брюсселем і Лондоном мають розпочатися лише після цього. Експертами це було майже одноголосно розцінено як поразку головного переговорника від Великобританії, міністра у справах Brexit Девіда Девіса, який розраховував, що питання виходу з ЄС та майбутніх двосторонніх відносин будуть розглядатись паралельно.
Це, власне, основне, що було вирішено у червні. "Тепер розпочинається складна робота", - заявив голова переговорної групи ЄС з питань Brexit Мішель Барньє перед початком другого етапу переговорів.
З яких питань розпочнуть сторони?
Одним з питань, щодо якого сторони, певно, мають найкращі шанси відносно швидко досягти згоди: статус громадян ЄС, які живуть у Великобританії, та британців, які живуть у ЄС. Обидві сторони зацікавлені у ясності щодо майбутнього обох цих груп. У Сполученому Королівстві проживає близько трьох мільйонів громадян ЄС, натомість у решті країн ЄС проживає близько півтора мільйона британських підданих.
Проте гарантії того, що сторони домовляться стосовно цього питання, немає. Під час першого раунду переговорів Великобританія заявила, що готова дозволити залишитися людям, які вже прожили в країні щонайменше п'ять років, але й особи, які живуть в країні коротший період і мають право на постійне проживання, також матимуть змогу залишитися. Проте як одним, так і іншим доведеться подати заяву про надання їм дозволу на проживання. Та з якого часу планується запровадити нові правила, поки не відомо.
Реакція ЄС на цю неформальну пропозицію була прохолодною. Барньє розкритикував її як недостатньо чітку. Більшість європейських лідерів прагнуть отримати набагато кращі гарантії для власних громадян у Сполученому Королівстві. Вони також виступають за те, щоб Європейський суд залишався арбітром у спірних питаннях. Натомість Лондон неодноразово заявляв, що хоче вийти з-під юрисдикції європейських судів.
Яке питання може стати найскладнішим?
Одним з найскладніших питань, вочевидь, стануть гроші - або те, що іноді називають "рахунком за розлучення", який ЄС висуне Великобританії. До нього мають бути включені, зокрема, фінансові зобов'язання, взяті Лондоном в рамках ЄС, та різні питання фінансового характеру, які виникнуть у зв'язку з виходом Великобританії з ЄС. Оцінки експертів і ЗМІ щодо того, якою має бути кінцева сума, коливаються у досить широкому спектрі - від 25 до 75 мільярдів євро.
Очікується, що фінансові умови будуть максимально деталізовані. Для прикладу, згідно з інформацією німецького видання Die Zeit, ЄС збирається вимагати від Великобританії заплатити понад півмільярда євро відшкодування за переміщення Європейського агентства лікарських засобів, яке надає дозволи на використання медикаментів у всьому ЄС, з Лондона до іншого європейського міста. І це є лише одним з прикладів того, наскільки складним є це питання.
Великобританія, зрозуміло, воліла б взагалі нічого не сплачувати, і цю позицію раніше озвучував міністр закордонних справ країни Борис Джонсон. Проте заяви з боку британського уряду напередодні другого раунду переговорів свідчать: Лондон погодився з тим, що рахунок за вихід з ЄС на певному етапі постане.
Кордон у Північній Ірландії
Питання кордону між ЄС та Великобританією на острові Ірландія - між Ірландією, яка входить до ЄС, та Північною Ірландією, яка є частиною Сполученого Королівства, - є ще однією проблемою, яка якнайшвидше потребує визначеності. Ані Великобританія, ані ЄС не хочуть бачити зведення укріпленого кордону, який свого часу розділив острів та спричинив кривавий конфлікт, який тривав десятиліттями. Обидві сторони заявили про наміри досягнути взаємовигідного рішення, проте деталі наразі невідомі.
Ця ситуація ускладнюється тим фактом, що, втративши парламентську більшість на дострокових виборах, прем'єр-міністерка Великобританії Тереза Мей змушена була піти на союз із Демократичною юніоністською партією (ДЮП) - невеликою політичною силою з Північної Ірландії. І залишається відкритим питання, яким чином ДЮП впливатиме на переговори щодо Brexit.
Ставлення сторін одна до одної
Атмосфера перед черговим раундом переговорів була напруженою і може ще більш погіршитися. Європейці роздратовані тим, що Великобританія, на їхню думку, недостатньою мірою готова до переговорів та недостатньо чітко висловлює свої наміри. І ця ситуація не покращилася внаслідок поразки Терези Мей на виборах у червні. Провідні експерти, які вивчають переговорний процес, стверджують, що позиція Великобританії є слабкою. Колишній секретар британського уряду Гас О'доннелл поскаржився британській газеті The Observer, що Великобританія досі веде переговори сама з собою, замість того, щоб вести їх з європейцями. Лідери ЄС заявляють про "плутанину", "недостатнє лідерство" з боку Лондона, і що британський уряд "не має повного контролю".
Натомість ключові британські політичні фігури, наприклад, спеціальний представник Лондона у ЄС у питанні Brexit Джеремі Браун, обвинувачують Францію у намаганні підірвати статус британської столиці як фінансового центру. У внутрішньому документі, який потрапив у ЗМІ напередодні відновлення переговорів, Браун назвав зустріч з представниками центробанку Франції на початку липня "найгіршою, яку я мав будь-де в ЄС". Він зазначив, що французи висловлювалися на користь "якомога жорсткішого Brexit".
Чи зможуть переговори йти за графіком?
Згідно з графіком, запропонованим Барньє, метою є завершити переговори щодо угоди про вихід з ЄС до кінця наступного року. Таким чином залишиться вісім місяців, до жовтня 2018 року, щоб випрацювати рамки для нових відносин між ЄС та Великобританією, та близько п'яти місяців - на те, щоб ратифікувати угоду про вихід з ЄС у Великобританії та в ЄС, до моменту, коли 29 березня 2019 року настане останній день, відведений для завершення виходу країни з ЄС.
Майже усі експерти вважають, що дотримання цього графіку є малоймовірним, що породжує низку сценаріїв. Якщо до дедлайну угода не буде схвалена і натомість нічого іншого не буде запропоновано, Великобританія вийде зі складу ЄС без угоди, спровокувавши величезні економічні втрати для обох сторін. Це буде найжорсткіший з усіх можливих варіантів Brexit.
Але 50-та стаття Лісабонської угоди, яку Великобританія застосувала для ініціювання процедур виходу з ЄС, може бути інтерпретована по-різному. Час, відведений на переговори, може бути продовжений, якщо з цим погодяться усі 28 держав ЄС. Крім того, Лісабонська угода не перешкоджає тому, щоб застосування 50-ї статті було скасовано, якщо Великобританія змінить свою думку. Але знову ж таки, решта 27 держав мають це погодити.