Дослідники та їхні експерименти над собою
Що спільного у медика, що сам приймає розроблене ним же щеплення проти коронавірусу, психоаналітика, що "сидить на коксі", та найшвидшої людини в світі. Вони всі дослідники і водночас власні піддослідні кролики.
Оральна вакцина проти коронавірусу
Відвага, цікавість чи переоцінка власних можливостей? Напевно сукупність усіх цих факторів спонукають науковця випробувати свій винахід спершу на собі. Як написала газета Global Times, китайський лікар не тільки розробив оральне щеплення проти коронавірусу, але й вирішив випробувати його на собі. Поки що без побічних ефектів.
Вечірки з газом, який звеселяє
Наукові відкриття і приватна насолода цілком можуть іти пліч-о-пліч. Британський хімік сер Гемфрі Деві (Humphry Davy) між 1795 і 1798 роками експериментував із закисом азоту, відомим також, як газ, що звеселяє. За допомогою експериментів над собою від відкрив не тільки знеболювальний, але й одурманливий ефект газу.
Першовідкривач ультрафіолетового випромінювання
Німецький фізик Йоганн Вільгельм Ріттер (Johann Wilhelm Ritter) не тільки відкрив у 1801 році ультрафіолетове випромінювання, але й винайшов роком пізніше перший акумулятор. Особливу увагу Ріттер приділяв гальванізму - скороченню м'язів під дією струму. Науковець помер у віці 33 років. Є підстави вважати, що причиною його смерті могли стати виснаження власного тіла гальванічними експериментами.
Фрейд та кокс
Австрійський психолог та лікар Зіґмунд Фрейд (Sigmund Freud) став всесвітньовідомим як основоположник психоаналізу. Але не всім відомо, що свого часу, працюючи лікарем у віденській лікарні, Фрейд досліджував вплив кокаїну на організм людини. З опублікованої приватної переписки Фрейда відомо, що він сам впродовж тривалого періоду вживав кокаїн у великих кількостях.
Смерть від жовтої гарячки
"Я думаю, що я вийшов на слід справжнього збудника хвороби", - писав американський медик Джессі Лейзір 8 вересня 1900 року в листі своїй дружині. Лейзір досліджував малярію та жовту гарячку. Він зміг довести, що комарі можуть переносити жовту гарячку: він зробив так, щоб його вкусив комар, захворів та помер через 17 днів після написання листа дружині. Лейзіру було лише 34 роки.
Найшвидша людина світу
Пол Степ прославився як найшвидша людина світу завдяки дослідженням впливу сили прискорення на (власний) організм людини. У рамках свого дослідження, він розігнався у так званих ракетних санях до 1000 км/год, після чого зупинив їх за 1,4 секунди. Це було найшвидше прискорення, дію якого на собі добровільно випробувала людина.
Таємно введений серцевий катетер
Вернер Форсман (Werner Forßmann) демонстрував упертість і наполегливість ще в університетські роки. Німецький хірург хотів довести, що можливо безпечно вводити довгий, гнучкий катетер через ліктьовий згин у серце. Хоча його керівництво суворо заборонило такий експеримент, у 1929 році Фросман став першим, хто сам собі ввів катетер. Звичайно таємно.
Нобелівська премія посмертно
Коли канадський медик Ральф Стейнман захворів на рак підшлункової залози, він пройшов курс розробленої ним самим імунотерапії. За оцінками його лікаря, ця терапія не могла врятувати його від смерті, однак, всупереч всім прогнозам, можливо продовжила його життя на більше ніж 4 роки. Стейнман помер у 2011 році, за кілька днів до вручення Нобелівської премії, яку він отримав посмертно.