Газова залежність Євросоюзу

Досить складна ситуація, у якій не так просто розібратися – говорять нині в Брюсселі європейські чиновники. Саме для того, аби з’ясувати щодо чого і скликали координаційну групу щодо газових питань. Вона має дійти певних висновків, яких нині ніхто сказати не може. За словами спікера комісара Єврокомісії з питань енергетики Йонаса Лайтенбергера, виключати нічого не варто:

"Це дуже заплутана ситуація. Існує кілька шарів співпраці та взаємозв’язків."

Загострення російсько-українського конфлікту співпало у часі з узгодженням та затвердженням документу, який має назву Green Paper. У ньому йдеться про забезпечення енергетичної безпеки Європи. Якщо зважаючи на тенденцію, йдеться у документі, до 2030 року ЄС буде на 80 відсотків залежним від імпорту газу. Окрім цього нині важко передбачити скільки коштуватимуть енергоносії 2020 року, якщо споживання зростатиме із такою швидкістю, як сьогодні. З огляду на це Міжнародна енергетична агенція пропонує вжити негайних заходів: виявити найбільш енергомісткі сфери, намагатися втримати попит на енергоносії на нинішньому рівні, проводити роз’яснювальну роботу серед громадян країн ЄС. Говорить спікер комісара Єврокомісії з питань енергетики Йонас Лайтенбергер:

"Ви знаєте, що на неформальному саміті минулого року Єврокомісія отримала мандат на більш детальне вивчення спільного підходу ЄС до питань енергетичної політики. І комісія заявила про наміри опублікувати так звану Green Paper, де зазначалися б основні заходи щодо спільного підходу ЄС у питанні енергетики. Намагаємося це зробити напередодні Ради ЄС, яка відбудеться навесні цього року."

Про необхідність поліпшення енергетичної безпеки говорять і споживачі. Зокрема, Аріберт Петер, голова Об’єднання споживачів енергії Німеччини, вважає:

"Газ не падає з неба. Його потрібно видобувати і цей видобуток не є чимось стабільним. Я думаю тут, останніми днями це стало дуже чітко зрозуміло І ми маємо нині вживати якісь заходи. Оскільки, якщо через 5 чи 10 років більше не буде необхідних обсягів газу, буде вже пізно."

Єврокомісія повідомила, що прагне розробити план дій, спрямований на поліпшення енергобезпеки, який був би узгодженим після проведення консультацій. У ньому були би зазначені конкретні заходи, які мають вжити країни-члени Євросоюзу задля зменшення енергетичної залежності. Про ці наміри було відомо щонайменше рік тому.

Втім, наскільки сильно Європейські країни залежать від постачань енергоносіїв з Росії їхнім урядам стало зрозуміло лише тепер. Литва, Латвія, Естонія та Словаччина отримують з Росії практично весь необхідних газ. Угорщина – 81 відсоток, Чехія – 74. Трохи менше імпортують Словенія, Австрія. Росія є важливим постачальником і для Німеччини. За даними об’єднання Eurogas, загалом Європейський союз отримує 24 відсотки газу з Росії. До 2010 року цю цифру намагатимуться скоротити на 3 відсотки та намагатимуться утримувати у цих межах.

У цьому контексті недавнє рішення Німеччини про будування газопроводу з Калінінграда по дну Балтійського моря, вважають експерти, не відповідає загальному прагненню ЄС зменшити залежність від Росії в питанні енергоносіїв. Такої думки – експерт Німецького інституту Економічних досліджень Клаудія Кемпферт:

"Німеччина зробила все навпаки. Ми навіть збільшуємо залежність від російського газу. Оскільки має бути побудований новий газопровід. З одного боку, це добре, якщо буде забезпечені поставки цього енергоносія. З іншого боку, ми, нажаль, робимо себе ще більш залежними від відносно складного партнера."

Втім, є і інші думки з цього приводу. Зокрема, комісар Єврокомісії з питань енергетики Андріс Пібалґс, вважає, що будівництво нового трубопроводу з Росії до Європи в обхід України та Польщі є необхідним, з огляду на ситуацію, яка склалася нині.

Тетяна Карпенко