Ліцензія на неробство

Що спільного у топ-менеджера німецького концерну, захопленого наукою у вестфальській провінції, довговолосого мексиканця, крокуючого з гітарою по вулицях Севільї, і білозубою бразилійкою, яка гордо демонструє диплом німецького університету?

Відпустка як прорив у міжнародному бізнесі

Всі вони тимчасово залишили керівні посади на батьківщині і приїхали до країн Західної Європи, щоб зануритися в нове і бажане заняття. І не на місяць чи два, а на роки. Приблизно сорок відсотків працюючих людей у Німеччині теж хотіли б взяти "саббатікал", але зважуються на це лише чотири відсотки. То що таке "саббатікал"?

Це поняття вже стало міжнародним і англійською та німецькою мовами "Sabbatical" означає перерву в роботі, яка може тривати до шести років. Явище, по суті, не нове. Щось схоже дозволяли собі ще мешканці Стародавнього світу, про що свідчать давньогрецькі, латинські та давньоєврейські корені слова. Сьогодні явище "саббатікал" входить до щорічного списку бізнес-проривів журналу Harvard Business Review як новаторська ідея "в процесі становлення".

Фламенко-варіації на тему саббатікал

Стати токаором – гітаристом фламенко – з юності мріяв інженер телекомунікацій Хорхе Мерлеведе з Мехіко. І коли йому набрид хаос великого міста, корпоративна рутина і сумніви щодо своєї професійної діяльності, він зважився. Напружена розмова з шефом, безсонна ніч перед комп'ютером у пошуках музичної школи, авіаквиток в один кінець. І ось він – у Севільї. З вузькою гітарою "фламенко" через плече, безтурботною посмішкою обнімаючи тендітну іспанку.

"Моя мрія здійснилася, - каже 35-річний відпочивальник, на радощах піднімаючи келих вина за столиком традиційної іспанської закусочної. - Але мені так сподобалося в Європі, що я має намір залишитися. А нову роботу швидше за все шукатиму в Німеччині". Мексиканському начальникові інженер нічого не винен: саббатікал він взяв за свій рахунок.

Можна, звичайно, так само, як Хорхе, виторгувати в начальника неоплачувану відпустку, але існують і більш раціональні варіанти. Перший – використати відкладені понаднормові години або невитрачені дні відпустки. А другий – заздалегідь відмовитися від частини зарплати, щоб отримати збережену суму протягом неробочого періоду.

Круїз навколо світу або MBA?

На великих підприємствах і в держструктурах Німеччини передбачена процедура оформлення саббатікалу. Від отримання освіти або наукового ступеня до реалізації благодійних проектів і тривалих подорожей – підстави для тривалої відпустки приймаються найрізноманітніші. Головне, щоб він сприяв особистому розвитку, пояснюють, наприклад, на залізничному концерні Deutsche Bahn.

"Ми свідомо не формулюємо ніяких конкретних приписів і норм для проведення саббатікалу, - говорить співробітниця відділу розвитку персоналу Беттіна Фолькенс. - Кожен з колег повинен мати можливість будувати своє життя, керуючись особистими інтересами і пріоритетами". Витрати на відпустку, відкладені співробітником заздалегідь, концерн готовий виплачувати до трьох років.

Тим, хто свідомо вирішує відкладати свої відпускні в корпоративну скарбничку, спочатку може буде несолодко. "Коли я побачила перший розрахунок по зарплаті після укладення договору про п'ятимісячну відпустку, у мене перехопило подих, - пише в своєму блозі німецька журналістка Сузанне Бааде (Su­san­ne Baa­de). - Грошей на життя залишилася рівно половина! Ось так і почала матеріалізуватися моя мрія про навколосвітню подорож…"

Відпустка з мотором

Проте у роботодавців великі очікування й підкріплені вони науковими висновками. "Співробітники повертаються на роботу цілеспрямованими і енергійними, а їхня лояльність фірмі в період, що передує тривалій відпустці, стрімко зростає", - пишуть науковці на сторінках американського видання Journal of Education for Business.

Проблема відновлення статус-кво після довгої відсутності на роботі сьогодні виникає дедалі рідше, пояснює автор докторської роботи на цю тему Барбара Сімерс (Barbara Siemers). "Головне питання скоріше в тому, як зробити саббатікал рушійною силою кар'єри", - говорить експерт. У Німеччині не лише великі компанії, але й майже 40 відсотків середніх фірм допускають таку можливість. Керівники особливо підтримують подібні починання співробітників на тлі підвищення пенсійного віку.