Вся справа...в капелюсі!

Він круглий, приплюснутий, червоний та досить простецький. Але цей ковпак став для французів символом свободи, рівності й братерства. Саме тому він з’явився на відомій картині Ежена Делакруа "Свобода веде народ на барикади", де провідниця повстання, волелюбна Маріанна, зображена у такому ковпаці, тримаючи у правій руці прапор республіки. Це так званий "Фрігійський ковпак", який на початку ХІХ століття став символом демократизації. Саме ним і відкривається нова виставка, присвячена капелюхам в індустріальному музеї у Геттінгені на Рурі.

"У Німеччині "Фрігійський ковпак" - символ свободи - з часом перетворився на атрибут дрібної буржуазії", - розповідає директор музею Роберт Лаубе. На підтвердження цих слів директор демонструє журнальну карикатуру, яка кепкує з німецької революції 1848 року. На ній, алегоричний символ німецького народу Міхель, який теж носив червоний ковпак, зображений спочатку у бойовому дусі з шоломом, згодом у фрігійському ковпаку, а відтак вже заспаним, на голові якого нічний ковпак. Це мало символізувати спад енергії у революційних подіях 1848-го.

Циліндр – не лише чоловічий атрибут

Схожа історія спіткала в Німеччині й циліндр. На тій же відомій революційній картині Делакруа легко розгледіти чоловіка у циліндрі й з пістолем. Циліндр, втім, теж перетворився на символ буржуазно-демократичного повстання проти феодалізму. Впродовж ХІХ століття циліндр був модним аксесуаром буржуазії, пережив дві світові війни, а 1947-го року опинився на голові качиного капіталіста Скруджа МакДака з диснеївських мультиків.

Але циліндр не лише атрибут чоловічого гардеробу. Знаменита актриса Марлен Дітрих теж нерідко поставала у ньому перед публікою. Тут варто згадати про її блискучу роль у фільмі "Блакитний янгол" 1930-го року, де вона з'явилася у циліндрі й здобула світове визнання. Говорячи про жінок у циліндрах, не можна забути й про Лайзу Міннеллі у легендарному мюзиклі 1972-го року "Кабаре".

Келлі-стиль

Що ж до форм та розмірів, з роками чоловічі капелюхи змінювалися мало. На відміну від жіночих, чиї форми та дизайн зазнавали постійних змін та експериментів. Так, знаменита голлівудська актриса Грейс Келлі зробила популярним інший атрибут - головну хустку. Це навіть називають "Келлі-стилем". При чому хустку Келлі спускала на плечі, залишала на голові чи ж носила в одній руці з кокетливою сумочкою. "Лише віднедавна цей головний убір став предметом політичних дискусій", - зазначає Роберт Лаубе, вказуючи на дебати довкола носіння паранджі у західноєвропейських країнах. Насправді ж головні хустки людство носить ще з часів древнього Єгипту. Носили їх і чоловіки, і жінки. Нерідко цей атрибут мав символізувати сумирність.

Соціальна роль

А от в армійському житті головний убір мав не лише захисну функцію. У межах експозиції представлені різноманітні чоловічі шоломи, берети та капелюхи. Серед найбільш цінних експонатів - відомий наполеонівський бікорн та шолом німецького цісаря Вільгельма І. Спочатку шоломом захищали голову від удару меча, але з плином часу він став символом влади та могутності. Лише у 1930-х роках шоломи зникли з солдатських голів. Але й сьогодні головний убір виконує особливу роль для представників багатьох професій. Для солдатів, будівельників і шахтарів, він є незамінним. "Головний убір виконує соціальну роль і символізує нерідко приналежність до певної групи", - пояснює Лаубе.

Натомість для артистичної богеми й політиків головний убір давно став частиною іміджу. Британський прем’єр Вінстон Черчилль не розлучався зі своїм капелюхом, на людях часто вбирав його і німецький канцлер Конрад Аденауер. Виставка у Геттінгені, втім, завершується не капелюхом, а дзеркалом. Аби кожен відвідувач міг подумати, що він має не на голові, а в ній самій.

Автор: Сабіне Дамашке, Дмитро Каневський
Редактор: Володимир Медяний