Влада Донеччини опановує соціальні мережі інтернету

Відправною точкою моди на блоггерство серед українських політиків та посадовців слід вважати президентські вибори 2010 року. Саме тоді з’явилися щоденники кандидатів у Президенти в таких соціальних мережах , як «Twitter», «Livejournal» Утім особливої користі для політиків-інноваторів це не принесло.

Данина моді

Неоднозначно сприймають аналітики й ініціативу донецьких посадовців завести собі інтернет-щоденники. Губернатор Донеччини вже обзавівся щоденником, про подібні наміри заявило і декілька мерів обласних міст. Як зазначив в інтерв’ю Deutsche Welle політоглядач Олексій Круподер, блоггерство серед чиновників – це радше симуляція. Бо, малоймовірно, що місцеві посадовці, особисто вестимуть свої щоденники й спілкуватимуться з громадянами. Крім того, поки цікавість з боку відвідувачів вельми квола, тобто і сама аудиторія не поспішає переносити спілкування з місцевою владою в інтернет, каже політоглядач.

Спокуса власного піару надто висока

Оголошене бажання місцевої влади та чиновників розширити контакти з громадянами - є похвальним, зауважив у коментарі з Deutsche Welle керівник аналітичних програм КВУ й блоггер Олександр Клюжев. Утім, на його думку, існує великий ризик, що намір місцевих чиновників може не виправдати сподівань й провалитися, якщо вони не будуть цим займатися особисто. Інтернет – аудиторія настільки чутлива, що вона відразу відчуває, фальш, коли замість чиновника статті пише професійна команда, каже Клюжев. Щоб стати популярним блоггером неможливо писати формальною та бюрократичною мовою. Тут не пасуватимуть довженні маніфести і програми. Це настільки неформалізований засіб спілкування, що ефект, вважає Олександр Клюжев, буде лише за умови, що у чиновника буде справжнє, а не штучне бажання налагоджувати контакти з людьми за допомогою сучасних засобів комунікацій.

Автор: Каріна Оганесян

Редактор: Дмитро Каневський