Змарнований шанс

Позбавити президента незаконно привласнених ним повноважень, відновивши дію Конституції 2004 року – цю вимогу опозиції парламентська більшість і спікер Володимир Рибак проігнорували. Відповідну постанову у вівторок, 18 лютого навіть не було зареєстровано у Верховній Раді. У середу парламент взагалі не працюватиме, повідомив спікер.

Оглядачі називають відмову розглядати запропоновану опозицією постанову "втраченим шансом на компроміс". "Конституція у редакції 2004 року послабить монополію впливу президента. Це може зняти напруження у суспільстві", - сказала у розмові з DW керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук.

Рибак блокує

Спікер Володимир Рибак навідріз відмовився реєструвати постанову опозиціонерів, посилаючись на юристів апарату Верховної Ради. Аргумент спікера: вимоги опозиції – неконституційні. Такі дії парламентського керівництва обурили опозицію.

"Окупувавши секретаріат Верховної Ради, вони наділили клерків секретаріату функціями Конституційного суду. Тепер клерки секретаріату вирішують, який законопроект "конституційний", а який "не конституційний". І відповідно, який законопроект реєструвати, а який законопроект не реєструвати", - прокоментував ситуацію екс-депутат Верховної Ради, захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко. За його словами, відповідно до закону саме депутат має вирішувати, які законопроекти подавати, а органи Верховної Ради, зокрема комітети, мають давати їм правову оцінку.

Відповідальність за ескалацію

Саме небажання спікера Верховної Ради реєструвати опозиційний проект постанови про повернення до Конституції 2004 року спровокувало криваві сутички мітингувальників із силовиками в урядовому кварталі, констатують експерти. "Криваві події – це наслідок нахабної безвідповідальної поведінки з боку спікера парламенту Рибака. Зрозуміло, що йому дали вказівку і тепер він на ній стоїть", - прокоментував DW заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.

Водночас, на думку експерта, те, що опозиція вирішила змінювати Конституцію України шляхом внесення постанови надто небезпечно. Адже навіть якщо депутати під тиском протестувальників ухвалять опозиційну постанову, "президент скаже, що він живе за Конституцією теперішньою, де у нього необмежені повноваження, опозиція наполягатиме, що діє Конституція 2004 року. І така загроза розколу може бути і за територіальним принципом: схід і південь визнаватимуть одну Конституцію, інша частина країни – іншу", - застерігає експерт.

"Потрібен Конституційний договір"

Тимощук впевнений, що варто шукати інших шляхів конституційних змін, зокрема за умов ескалації конфлікту, був би прийнятний конституційний договір. "Це коли ключові пункти існуючої Конституції корегуються і змінюються. Наприклад було б доречно забрати повноваження президента з формування уряду, встановлення впливу уряду на виконавчу владу, аби припинити розкрадання бюджетних потоків, дострокове припинення повноважень Генпрокурора, реінкарнація ЦВК та Конституційного суду", - пояснив заступник голови правління Центру політико-правових реформ.

Він нагадує, що конституційний договір вже апробований в українській історії. В 1995 році в Україні діяв конституційний договір до ухвалення Конституції 1996 року. За словами Тимощука, такий варіант конституційних змін може сприяти деескалації конфлікту і експерти пропонували такий варіант політикам.

У Партії регіонів свій варіант змін

Наразі парламентська фракція Партії регіонів пропонує свій варіант проекту змін до Конституції. Про це заявила народний депутат фракції Партії регіонів Ганна Герман, повідомляє "Інтерфакс-Україна". Проект змін до Основного закону в рамках роботи відповідної тимчасової спеціальної комісії. "Ми обговорювали на фракції, щоб подати наш проект змін, створити комісію і попрацювати над цим проектом змін,... оскільки у нас є парламентська більшість, і ми можемо ухвалити цей закон", - сказала Герман. Які саме зміни до Конституції пропонує Партія регіонів поки невідомо.