Між циркуляркою та растровим тунельним мікроскопом
11 травня 2009 р.Найвища насолода для нього – щось вимірювати, різати та закручувати в своїй майстерні. У нього завжди безліч справ. Майстер-столяр Ґергард Деґельман на перший погляд трохи буркотливий. Карі очі за круглими окулярами дивляться на відвідувача спочатку дещо недовірливо, але Ґергард Деґельман швидко стає самим собою - пустотливим хитруном. А коли мова заходить про розміри віконних отворів та віконних поворотних механізмів, він стає ще більш говірким.
Ґергард Деґельман - столяр у четвертій генерації - продовжує справу свого прадіда, що заснував цю майстерню. Тепер вона перетворилася на процвітаючу фірму, в якій працюють 35 осіб.
Підприємець, що у вільний час провадить дослідження
Ґергард Деґельман не просто керівник своєї столярної фірми, він спеціаліст з виробництва віконних рам. Секрет його успіху - в надзвичайному прагненні до інновацій. «Ми весь час розробляємо нові технології, які кілька років ексклюзивно використовуємо у власному виробництві, а потім продаємо якійсь фірмі», - розповідає він не без гордості. Отже, середній підприємець, який у вільний час провадить дослідження й створює нові технології.
Чи цілеспрямованість та старанність цього чоловіка типова для всіх баден-вюртембержців? Ґергард Деґельман ствердно хитає головою: «Це кожен може зробити, якщо захоче».
Найулюбленіший інструмент за ціною в один мільйон євро
Також для Ульріха Рюдіґера фах - це щось більше, ніж просто засіб для прожиття. Найулюбленіший робочий інструмент цього професора фізики - комплексна компактна високотехнологічна установка з блискучої високоякісної сталі з безліччю дротів, патрубків та сенсорів. Це гордість професора: растровий тунельний мікроскоп, що є новим придбанням Університету в Констанці. Ціна - один мільйон євро. Цей унікальний мікроскоп є найважливішим інструментом у науковій ділянці, якою займається 42-річний професор. Йдеться про нанотехнології.
Прорив у світ найменших вимірів
Один нанометр - це одна мільйонна міліметру. Молекула такого розміру співвідноситься з апельсином як апельсин із Землею. Растровий мікроскоп дозволяє побачити та відтворити найменші складові матерії. В такий спосіб, наприклад, можна вивчати фізичні властивості найрізноманітніших матеріалів. Нанотехнологія - це відносно новий напрямок наукових досліджень, що приваблює дедалі більше науковців в університеті на Боденському озері. Цьому університету - поряд з іншими трьома баден-вюртемберзькими університетами – було надано статус елітного.
Вхід - тільки у захисному костюмі
Щоби сюди зайти, потрібно одягнути спеціальний захисний костюм та спеціальне захисне взуття. Це має запобігти занесенню в лабораторію найменших частинок бруду. Величезний кондиціонер забезпечуює майже стерильну чистоту повітря. Дослідникам тут часто доводиться працювати з небезпечними їдкими речовинами, за допомогою яких можна відділяти одне від одного поверхні різноманітних матеріалів.
Наукова співпраця, мінімум бюрократії
Ульріх Рюдіґер дуже цінує спільну працю з колегами з різних наукових дисциплін. Зазвичай кожен дослідник відчуває себе відповідальним тільки за свій власний науковий «город». «Тут, в університеті міста Констанц, все інакше, - каже Рюдіґер. - Університет дуже маленький – 10 тисяч студентів, бюрократії мінімум. Якщо потрібно порадитись, можна зробити це і в їдальні, де часто можна зустріти ректора».
У Костанці краще, ніж у Нью-Йорку
Науковець працював і в Нью-йорку, але в невеличкому Констанці умови для роботи йому подобаються більше: «Уже саме те, що ти живеш тут просто на березі Боденського озера, звідки рукою сягнути до Альп, є величезною перевагою!» До місцевого діалекту він тим часом вже призвичаївся. Його діти вже давно цвірінькають по-баденському, але він і надалі надає перевагу літературній німецькій мові. А в університеті серед науковців вже давно переважає англійська, як робоча.