Завод TSMC у Дрездені: чипи для Європи від велетня з Тайваню

Дрезден закріплює за собою статус європейського центру мікроелектроніки. Так, тайванська компанія TSMC - один із лідерів світової галузі напівпровідників - обрала для будівництва свого першого заводу в Європі східнонімецьку "Кремнієву Саксонію". 20 серпня у Дрездені глава корпорації Сі-Сі Вей, канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) і голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) дали символічний старт спорудженню підприємства вартістю в 10 мільярдів євро. Уже 2027 року воно має почати постачання мікрочипів головним чином європейському автопрому.

Найбільший проєкт в історії Silicon Saxony

Це найбільший інвестиційний проєкт в історії чипової індустрії Дрездена, основу якої ще за часів НДР заклав комбінат Robotron. Після возз'єднання Німеччини наявність традицій, кваліфікованих кадрів і спеціалізованих навчальних закладів принадила в столицю федеральної землі Саксонія з різних країн численні компанії з галузі мікроелектроніки. Тож сьогодні тут виробляють третину всіх європейських напівпровідників. Утворений промисловий кластер стали в маркетингових цілях називати "Кремнієвою Саксонією" (Silicon Saxony) за аналогією з каліфорнійською Кремнієвої долиною - відомим центром високих технологій у США.

До числа провідних інвесторів у "Кремнієвій Саксонії" належать лідер мікроелектроніки ФРН Infineon (раніше це був напівпровідниковий підрозділ Siemens), німецький технологічний концерн Bosch і нідерландська компанія NXP Semiconductors (раніше входила до складу концерну Philips).

Ці три фірми стали партнерами компанії TSMC (Taiwan Semiconductor Manufacturing Company) у спільному підприємстві, що отримало назву ESMC (European Semiconductor Manufacturing Company). Кожен з цих трьох партнерів отримав по 10 відсотків у капіталі СП, тож тайванський інвестор має 70 відсотків. Новий завод буде споруджено поруч із заводом із виробництва чипів Bosch, що запрацював 2021 року й обійшовся цьому концерну приблизно в один мільярд євро.

А спорудження і, головне, оснащення заводу ESMC новітнім обладнанням обійдеться в 10 мільярдів євро. Однак учасники СП вкладуть тільки п'ять мільярдів, а другу половину необхідної суми забезпечить як субсидії уряд ФРН. Настільки великі дотації потребували схвалення Єврокомісії в Брюсселі, що надійшло вранці 20 серпня. По суті, Урсула фон дер Ляєн привезла його на урочисту церемонію.

Чому Євросоюзу і Німеччині так потрібні чипи?

Однак отримання дозволу було очікуваним: Євросоюз значно відстав від США та особливо від Азії в чиповій галузі та нещодавно поставив стратегічне завдання до 2030 року збільшити частку ЄС у світовому виробництві мікропроцесорів з нинішніх приблизно 10 відсотків до, щонайменше, 20 відсотків. Тож розвиток європейської напівпровідникової промисловості став одним із магістральних напрямів індустріальної політики ЄС.

Курс на значне збільшення виробничих потужностей у цій сфері був узятий під враженням як гострого дефіциту чипів, що виник у Європі через локдауни під час пандемії COVID-19, які порушили налагоджені ланцюжки постачання, так і на тлі зростання напруженості між КНР і Тайванем. У разі військового конфлікту між ними ЄС може втратити постачання чипів і з тайванських, і з китайських заводів TSMC.

Розвиток напівпровідникової галузі став і в Німеччині магістральним напрямком промислової політики, що значною мірою пов'язано з тим, що такій ключовій галузі німецької економіки, як автомобілебудування, в міру переходу на випуск електромобілів і впровадження різноманітних функцій автоматизованого водіння, знадобиться дедалі більше і більше чипів.

На споруджуваному тепер заводі ESMC буде створено близько 2000 висококваліфікованих і, відповідно, високооплачуваних робочих місць. Однак "кожне робоче місце у виробника чипів веде до створення трьох місць у постачальників і сервісних компаній", зазначив в інтерв'ю діловому виданню Handelsblatt голова підприємницької спілки Silicon Saxony Франк Бьозенберґ (Frank Bösenberg).

Тож інвестиційний проєкт TSCM дасть серйозний імпульс як ринку праці в Саксонії, так і розвитку в Дрездені та його околицях високотехнологічних індустріальних виробництв. "Розмови про загибель німецької промисловості нам тут незрозумілі", - наголосив Франк Бьозенберґ, натякаючи на часті публікації про деіндустріалізацію Німеччини.

Очолюване ним об'єднання припускає, що кількість робочих місць у мікроелектроніці та у розробників програмного забезпечення зросте в регіоні до 2030 року на 25 відсотків і перевищить 100 тисяч. Тож проблемою стане радше пошук відповідних кадрів.  

Проєкт Intel і Wolfspeed під питанням?

Однак, на думку багатьох критиків, багатомільярдні державні субсидії, обіцяні тайванському інвестору та його партнерам під час спорудження чипового заводу, є надмірними або навіть зайвими. Не треба піддаватися шантажу транснаціональних компаній, краще вкладати більше грошей у підготовку кадрів, кажуть скептики. Тим паче, що федеральна та земельна влада обіцяли величезні дотації не лише TSCM, а й Intel.

Ця американська корпорація, що теж входить до групи лідерів світової електроніки, два роки тому оголосила будівництво двох заводів з виробництва чипів поблизу східнонімецького міста Магдебург. Їх мають спорудити до 2027 року, а загальна вартість задуму - 30 мільярдів євро. На цей мегапроєкт американська корпорація запросила субсидії обсягом 10 мільярдів євро - і домоглася згоди німецької влади.

Однак Intel переживає наразі серйозні фінансові проблеми, які змусили керівництво корпорації оголосити програму скорочення штатів та інвестицій по всьому світу. У такій ситуації перспективи проєкту в Магдебурзі викликають дедалі більше сумнівів. У всякому разі, крім будівництва під'їзних шляхів до вже підготовленого величезного майданчика, жодних інших робіт там зараз не проводять.

Зрив проєкту став би тяжким ударом для східнонімецької федеральної землі Саксонія-Ангальт, яка пов'язує з приходом Intel величезні надії щодо розвитку цілого регіону, але водночас це дало б змогу владі ФРН заощадити субсидії на астрономічну суму в 10 мільярдів євро. Що було б краще - питання спірне.

До того ж приблизно пів мільярда євро державних субсидій обіцяно американському виробнику чипів Wolfspeed, який збирається побудувати в західнонімецькій землі Саар найбільший у світі завод із випуску напівпровідників на основі карбіду кремнію. Там для розчищення будівельного майданчика вже навіть знесли вугільну електростанцію, що закрилася, але цьому інвестору зі США теж довелося запровадити режим суворої економії, тож і цей проєкт вкляк, а разом із ним і виплата субсидій.

У Дрездені новий завод будує й Infineon

Тим важливіше те, що в Дрездені будівництво заводу тепер таки розпочалося. Паралельно з проєктом ESCM Bosch і Infineon, які беруть участь у ньому, розширюють у "Кремнієвій Саксонії" вже наявні там власні виробничі площі. Утім, у випадку з Infineon слово розширення не зовсім точно відображає масштаби того, що відбувається. Компанія будує там новий завод вартістю п'ять мільярдів євро, який має розпочати випуск чипів уже восени 2026 року і створити 1000 нових робочих місць.