Заборона журналу Compact у ФРН - удар і по пропаганді РФ

Міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер (Nancy Faeser) цього тижня повідомила про заборону правоекстремістського журналу Compact. "Це центральний рупор правоекстремістських кіл. Цей журнал обурливим чином розпалює ненависть до євреїв, до людей з міграційними корінням і до нашої парламентської демократії", - обґрунтувала урядовиця це рішення.

Пояснюючи заборону, Фезер послалася також і на Основний закон. "Заборонено організації, цілі або діяльність яких суперечать кримінальному законодавству, спрямовані проти конституційного ладу або ідеї міжнародного взаєморозуміння", - недвозначно вказує дев'ята стаття німецької Конституції.

Завдяки чому став відомим журнал Compact і близькі до нього структури?

Перший номер журналу Compact вийшов у 2010 році. Спочатку це було радше маргінальне медійне явище, але зростанню його популярності сприяло поширення ультраправих, антиміграційних і ксенофобських поглядів та рухів, зокрема, руху PEGIDA у 2015-2016 роках, а згодом і ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), вказує видання Der Stern. Compact у позитивному руслі висвітлював дії руху PEGIDA, а статті видання критикували "ісламізацію Німеччині", а решту ЗМІ називали "брехливою пресою".

В останньому звіті Федерального відомства з охорони конституції (BfV) вказується, що станом на 2023 рік наклад друкованого видання Compact Magazine становив близько 40 тисяч примірників на місяць. І тут ідеться саме про ті примірники, які вдавалося продати. Крім того, мультимедійна організація, яка стоїть за виданням і базується в Берлінському передмісті Фалькензе, має власний YouTube-канал. Станом на 2023 рік, кількість підписників YouTube становила 250 тисяч, на інших інтернет-платформах і соцмережах цей ресурс має 345 тисяч користувачів.

Журнал позиціонував себе представником так званого "середовища опору" і сприймався іншими представниками нових правих як частина цього спектру, наголошується в звіті BfV. "Основною рисою багатьох розповсюджуваних матеріалів є агітація проти федерального уряду і політичної системи в цілому", - вказується у документі. На стартовій сторінці Compact був і онлайн-магазин, де пропонувалися всіляка ультраправа атрибутика.

Читайте також: "Альтернатива для Німеччини": праві популісти у руслі Кремля

Проросійські наративи на догоду німецьким фанатам Путіна

Крім ультраправих і ксенофобських ідей, цей ресурс від початку свого існування постійно обстоював антиамериканську політику та водночас поширював досить приязні наративи щодо РФ. А вже під час і після Євромайдану 2013-2014 років, а згодом і анексії Криму й початку війни на Донбасі, ледь не дослівно переказував російське тлумачення подій.

Приміром, Збройні сили України, які з 2014 року протистояли гібридній агресії РФ на Донбасі, у журналі називали "армією фашистів", а колишнього президента України Петра Порошенка "сатрапом НАТО". Крім того, сам часопис Compact і пов'язані з ним платформи оприлюднювали радісні відгуки про оточення української армії в Дебальцевому, а також публікували інтерв'ю з "легендарним полководцем Донбасу" Ігорем Стрєлковим (Гіркіним).

Видання так само дублювало російські версії подій щодо причин катастрофи пасажирського літака рейсу MH17 2014 року або ж постійно ставило під сумнів офіційні твердження й висновки української сторони чи міжнародної слідчої групи, а натомість поширювало різноманітні конспірологічні версії щодо трагедії.

Початок повномасштабної агресивної війни Росії проти України не змінив позицій Compact. Навпаки, як зазначає медіагрупа Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND), Compact навіть назвав нинішнього міністра оборони ФРН Бориса Пісторіуса (Boris Pistorius) - затятого прихильника військової підтримки України з боку Заходу - "воєнним злочинцем". До речі, заголовки цього видання не раз рясніли образливими епітетами в бік німецьких урядовців, яких називали в тому числі й "злочинцями". За такої редакційної політики видання Compact швидко стало "центральним (друкованим. - Ред.) органом правих екстремістів, фанатів президента Росії Путіна та прихильників конспірологічних міфів у Німеччині", констатує RND.

Читайте також: Дослідження: Росія - головний поширювач дезінформації в ЄС

Юрґен Ельзессер і його шлях від марксиста до ультраправого

Журнал Compact заснував журналіст і публіцист Юрґен Ельзессер (Jürgen Elsässer) і відтоді він був його незмінним головним редактором. Змолоду він належав до ліворадикальних кіл - був членом Комуністичної ліги й писав для її газети Arbeiterkampf ("Боротьба робітничого класу"). Згодом працював журналістом у кількох лівих ЗМІ, зокрема в Neues Deutschland, що за часів НДР була центральним органом Соціалістичної єдиної партії Німеччини (SED). Він написав кілька книжок, які вийшли серією під загальною назвою Compact - це й дало назву виданню.

Однак його погляди швидко еволюціонували з ліворадикальних до праворадикальних. Дійшло до того, що сповідувані ним нині погляди близькі до неонацистської ідеології, бо, Ельзессер зокрема вважає, що Німеччина окупована Сполученими Штатами, так само як "фашистська" Україна. А останнім легітимним німецьким державним утворенням, на його думку, був "третій рейх".

Конспірологічні ідеологічні наративи використовуються журналом для агітації проти державних інститутів і відкритого, плюралістичного суспільства. Приміром, Ельзессер сам визнав, що мета його видання - "повалення нинішнього режиму". Правоохоронці виявили також зв'язки видання Ельзессера з правоекстремістськими групами, як-от "Німецький рух за ідентичність" (Identitäre Bewegung Deutschland, IBD) та регіональна партія "Вільна Саксонія".

Журнал часто брав інтерв'ю у політиків з партії АдН. Приміром, у лідера АдН у федеральній землі Тюрингія Бйорн Гекке (Björn Höcke), де партія вже давно віднесена земельним Відомством з охорони Конституції до категорії "виразно правоекстремістських". У 2024 році він вже двічі був оштрафований за публічне використання "символіки колишньої націонал-соціалістичної організації". Коментуючи судове рішення в інтерв'ю Compact Magazine, Гекке назвав процес проти себе "політичним".

Через заборону, накладену на Compact, журналістська кар'єра 67-річного Ельзессера у виданнях, пов'язаних з правими екстремістами, поки що перервалася. У будинках і приміщеннях його компанії в декількох федеральних землях пройшли обшуки з метою конфіскації майна та інших доказів. Згідно із заявою МВС ФРН, порушення заборони на видання журналу вважатиметься кримінальним злочином. Сам Ельзессер - підозрюваний нині в правому екстремізмі.

Читайте також: Дезінформація через рекламу у Facebook: як Росія це робить

Реакції на заборону журналу Compact

Реакція на заборону журналу Compact у ФРН виявилася досить різною. Приміром, експертка з внутрішньої політики фракції Лівої партії в німецькому Бундестазі Мартіна Реннер (Martina Renner) вітає цей крок. "Compact поставив себе на службу АдН і має прекрасні контакти з іншими крайніми правими ЗМІ за кордоном. Мережа антиконституційних публіцистів, правих мільйонерів і авторитарних держав повинна бути виведена на чисту воду, а грошові потоки для можливих подальших проєктів - зупинені", - вимагає вона.

Заступник голови парламентської фракції "Зелених" у Бундестазі Костянтин фон Ноц (Konstantin von Notz) також підтримав заборону. "Compact - це основний рупор крайніх правих. Протягом багатьох років він поширює нелюдські матеріали, антисемітські наративи й кремлівську пропаганду", - зазначив політик в інтерв'ю виданню Rheinische Post. Зважаючи на наявність численних агресивних супротивників, які загрожують внутрішній і зовнішній безпеці Німеччини і Європи, "наша конституційна держава повинна займати рішучу і енергійну позицію", вказав депутат.

Реакція керівництва АдН передбачувано протилежна. У спільній заяві нещодавно переобрані лідери партії Аліс Вайдель (Alice Weidel) і Тіно Хрупалла (Tino Chrupalla) назвали заборону серйозним ударом по свободі преси: "Заборона друкованого органу - це відмова від дискусії й різноманітності думок". Вони звинуватили главу МВС ФРН Фезер у зловживанні повноваженнями для придушення критики. Показово, що ще кілька років тому саме АдН вимагала закриття об'єднання Indymedia, котре раніше стояло за лівоекстремістською інтернет-платформою linksunten.indymedia, забороненою в 2017 році тодішнім главою МВС ФРН Томасом де Мезьєром (Thomas de Mazière).

Своє пояснення забороні видання Compact у ФРН дали й російські пропагандистські ресурси. Приміром, державна інформагенція РФ ТАРС пояснює цей крок з посиланням на неназване "джерело" тим, що в такий спосіб Берлін буцімто відреагував на нещодавнє оприлюднення цим виданням інтерв'ю з речницею МЗС РФ Марією Захаровою. А загалом російські пропагандисти не вперше згадують Compact, вони й раніше не обходили увагою як сам цей журнал, так і його головного редактора Юрґена Ельзессера.