Заборона пластикових пакетів - на закупи з власною тарою?

Українським споживачам та торговцям тепер доведеться змінювати свої звички - товар у тонкий пластиковий пакет більше не запакуєш. Від 10 грудня набув чинності відповідний закон, який забороняє розповсюдження в роздрібній торгівлі, громадському харчуванні та при наданні послуг надтонких та тонких пластикових пакетів. Залишаться в обігу до 1 січня 2023 року тільки ті надтонкі пакети, що є первинною упаковкою для риби, м’ясопродуктів та сипучих продуктів. Пакети з більш грубого пластику можна буде тільки продавати, а не роздавати безкоштовно. При цьому їхня ціна встановлюватиметься урядом.

Хто не змінить звичку, заплатить дорого

Законодавець надав час на пристосування до нових правил. Якщо упродовж наступних трьох місяців хтось свої звички не змінить, то, починаючи від березня, за порушення доведеться розплачуватися: закон передбачає запровадження штрафів від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне порушення впродовж трьох років - від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів. Безоплатне ж розповсюдження дозволених для використання пластикових пакетів каратиметься штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне порушення - від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів.

Відповідальність за утилізацію використаних пластикових пакетів покладається на заклади торгівлі, послуг та громадського харчування. Від початку дії заборони вони мають їх утилізовувати власним коштом.

Висловлюється сподівання, що таке обмеження використання пластикових пакетів допоможе зменшити обсяги пластикового сміття в Україні. Як стверджують автори закону в пояснювальній записці, щороку мешканці країн Євросоюзу в середньому споживають до 90 поліетиленових пакетів, тоді як кожен українець близько 500. І лише шість відсотків з них надходять на переробку.

Читайте також: Один день без пластикових пакетів: експериментує вся Україна

Супермаркети переорієнтовуються, продавці на базарах розгублені

На першому етапі обмеження обігу пластикових пакетів це стосуватиметься насамперед торговельних мереж і крамниць, де харчі й товари часто пакували в безплатні для покупців надтонкі пакети. "Ми вже почали вилучати безкоштовні пакети з торговельного залу", - каже в розмові з DW менеджерка супермаркету однієї з київських торговельних мереж Олена Кайдашова. Водночас вона не приховує й критики: "У нас немає закону про поводження з відходами, і тому державі легше заборонити пластикові пакети, ніж плекати культуру споживання і переробки".

А от дрібні торговці на сільськогосподарських ярмарках демонструють більшу розгубленість. Багато хто не знає, чим тепер замінити так звані "маєчки", як торговці називають надтонкі пластикові пакети невеликого розміру з ручками, і скаржаться на брак інформації та підтримки з боку держави. "Чув по телевізору, що нам пропонуватимуть перейти на біорозкладні пакети. Але "маєчка" коштує 30 копійок, а такий самий біорозкладний пакет гривню", - пояснив DW фермер з Черкащини, який привіз свій товар на один з базарів у Києві. Продавці молочних виробів та засолених овочів кажуть, що проситимуть покупців, аби ті тепер приносили власний посуд.

Виробники пластику готуються до змін

Чи зазнають збитків виробники пластику? Директорка компанії з виробництва пластикових пакетів "Чернігів Пекедж" Олена Калініченко каже, що збитків зазнають не всі. "Технологія нашого підприємства дозволяє виробляти і пластикові, і біорозкладні пакети. Ми можемо хоч завтра переорієнтувати своє виробництво", - стверджує Калініченко.

Автори закону про обмеження обігу пластикових пакетів зазначили, що їхньою мотивацією було наближення України до європейських норм споживання полімерів. "Чернігів Пекедж" є одним з трьох підприємств в Україні, що сертифіковані за європейськими стандартами. Це підприємство виробляє також упаковку з непридатної для приготування їжі органічної сировини. За словами Калініченко, останні три роки її підприємство виробляє біорозкладні пакети, що вироблені з кукурудзяного крохмалю з домішками мономерних сполук.

Але навіть такі пакети не розкладатимуться самі собою, і їх треба компостувати, а не просто викидати в смітники, каже Калініченко. Звичайний викинутий у смітник поліетиленовий пакет розкладатиметься у природі сотні років. Натомість біорозкладний пакет може за півроку розкластися на безпечну для довкілля субстанцію, якщо його закопати у землю для компостування, каже Калініченко. Тих, хто користуватиметься не біорозкладними, а дозволеними полімерними пластиковими пакетами з товстими стінками, директорка закликає дотримуватися трьох правил: якщо можеш - не використовуй, якщо використовуєш - користуйся, доки не порветься, а тоді відсортуй і здай на переробку.

Читайте також: Пластик або папір: що більше шкодить довкіллю

Перший крок до культури поводження з відходами і циркулярної економіки

Київська станція з прийому вторинної сировини громадської організації "Україна без сміття" безкоштовно приймає на переробку 45 видів неорганічних побутових відходів. Серед них - поліетиленові пакети, які скеровуються до переробних підприємств, які й досі змушені купувати відходи за кордоном. "Ми за те, щоб максимально скоротити використання поліетиленових пакетів. Багаторазова переробна тара та біорозкладні пакети - ось альтернатива, яка вже доступна", - сказала DW менеджерка з комунікацій цієї організації Ганна Яблучна.

Натомість екологиня з Харкова, голова Центру громадських та медійних ініціатив Ганна Прокаєва застерегла, що лише один вид біорозкладних пакетів, з маркуванням OK Compost Home, придатний для домашнього компостування. Натомість біорозкладні пакети OK Compost Industrial потребують компостування на спеціальних заводах, яких в Україні ще нема. "Заборона безкоштовних тонких пакетів і запровадження біорозкладних це лише початок. Сподіваюся, звиклий до бездумного споживання пластику український споживач буде менше купувати пакетів, коли всі вони стануть платними, але це тільки перший крок до культури поводження з відходами і циркулярної економіки", - сказала Прокаєва.