Заборона абортів: польські жінки не здаються
29 січня 2021 р.
Конституційний суд Польщі 27 січня завершив юридичні процедури: після тримісячної тяганини його рішення від 22 жовтня 2020 року зрештою набирає чинності одночасно з публікацією в Офіційному віснику Республіки Польща. Раніше переривання вагітності було можливе після зґвалтування, за умови небезпеки для життя або здоров'я матері або якщо діагностовано тяжку патологію плоду. Тепер же остання передумова більше не діє. Тобто і смертельно хворі діти мають народжуватися, навіть якщо у них немає шансів на виживання.
Такий підхід до абортів підтримує католицька церква Польщі, а також керівництво правлячої партії "Право і справедливість" (ПіС). 71-річний глава партії Ярослав Качинський - сам бездітний і неодружений - вважає, що і смертельно хворі діти мають бути народжені, аби "бути хрещеними і похованими".
Місяці протестів
У найбільших містах Польщі вже декілька місяців не вщухають протести проти жорсткої заборони абортів. Тисячі людей виходять на вулиці під егідою ініціативи "Загальнонаціональний страйк жінок". "Це - війна", "Я хочу мати дітей не за примусом, а через кохання" або "Боріться з вірусом, а не з жінками" - із такими транспарантами і веселковими прапорами демонструють незгодні, вимагаючи відставки уряду. Градус невдоволення зашкалює. "Йдіть до дупи" - подекуди протестувальники не гребують і вульгарними гаслами на адресу влади.
"Досі ми називали те, що відбувається, пеклом для жінок. Але тепер ми маємо перетворити на пекло життя нашої влади", - закликала однодумців 28 cічня на акції протесту у Варшаві письменниця Клементина Суханов. Від будівлі Конституційного суду демонстранти пішли висловити свій протест під стіни офісу правлячої партії ПіС.
Рішення в обхід парламенту
Особливо обурює опонентів чинної влади те, що жорстка заборона абортів впроваджена повз демократичний парламентський процес. Адже навіть у власних лавах правляча партія не могла домогтися повної підтримки такої заборони. Тоді Качинський із однодумцями пішли в обхід парламентської більшості: 119 депутатів від ПіС звернулися із поданням до Конституційного суду із проханням розтлумачити, чи відповідає чинне в країні з 1993 року законодавство про аборти основному закону країни. Судді, більшість з яких були призначені чинною владою, очікувано винесли потрібне рішення. На 154 сторінках вони докладно розписали обґрунтування, з якого випливає, що дозвіл переривати вагітність у випадку невиліковної хвороби плоду суперечить праву на життя, гарантованому конституцією. Це право починається "з моменту зачаття" і воно становить собою "підвалини цивілізації", йдеться у суддівському обґрунтуванні.
Три роки в'язниці для лікарів
Таким чином, як очікується, кількість легальних абортів у Польщі зведеться практично до нуля. Адже з 1100 офіційно перерваних абортів за 2019 рік 1074 були обґрунтовані саме смертельною патологією плоду. За словами мера Варшави Рафала Тшасковського з опозиційної партії "Громадянська платформа", про остаточну заборону абортів деякі жінки дізналися, очікуючи у лікарнях столиці на переривання вагітності, на яке вони наважилися, дізнавшись про невиліковну хворобу плоду. За словами Тшасковського, відмовити їм тепер у праві реалізувати це прийняте непросте рішення - це "гра з людським життям і людськими емоціями".
У Польщі лікарям, які здійснять нелегальний аборт, загрожує до трьох років в'язниці. Барбара Новацька з опозиційної партії "Польська ініціатива" застерігає, що тепер лікарів каратимуть за те, що вони "рятуватимуть жінок та їхні сім'ї від травми". Польський омбудсмен Адам Боднар написав у Twitter, що "держава прирікає жінок до страждань".
"Нікчемне рішення"
Чимало правників з числа критиків польської влади вважають рішення Конституційного суду нікчемним через фактичний контроль влади над суддями. Те, що уряд у Варшаві прибрав до рук судову гілку влади, відкрито критикує і Європейська комісія.
Серед тих, хто вважає рішення Конституційного суду нелегітимним, і колишній голова цього органу Анджей Жепінський. Не лише через залежність суддів від влади, але й через прямий конфлікт інтересів. Адже одна з депутаток від ПіС, яка була свого часу серед підписантів звернення до суду, нині сама є суддею Конституційного суду і проголосувала за ухвалення скандального рішення. "Це - правова аномалія. У нас панує хаос", - критикує Жепінський.
Крапку ще не поставлено
Вочевидь, крапку у питанні права на аборт у Польщі ставити зарано. У Сеймі ще восени, у розпал першої хвилі протестів невдоволених діями влади, був зареєстрований внесений президентом Анджеєм Дудою "компромісний" законопроєкт. Він передбачає винятки, які дозволятимуть все ж робити аборти у деяких випадках патологій плоду. Утім, лідери протестів проти заборони абортів вже оголосили, що задовольнятися компромісами не збираються і продовжать протести по всій країні.
Згідно з даними опитування громадської думки, проведеного у листопаді інститутом IPSOS, більшість поляків і польок виступають проти жорсткішої заборони абортів. Повну заборону підтримують лише вісім відсотків опитаних. Навіть серед виборців ПіС прибічників ухваленого Конституційним судом рішення лише 19 відсотків. Натомість 36 відсотків прибічників ПіС висловлюються за те, аби дозволити переривання вагітності у випадку патологій плоду.