Як в України з'явилося дослідницьке судно для морів

У четвер, 16 вересня, із бельгійського порту Зербрюгге до порту Одеси у плавання вирушить науково-дослідне судно під українським прапором "Бельгіка". Цей корабель безоплатно було передано урядом Бельгії Україні відповідно до меморандуму про взаєморозуміння між Офісом федеральної наукової політики, Королівським інститутом природничих наук Бельгії та міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Офіційна церемонія передачі судна відбулася в понеділок, 13 вересня, у порту Зебрюгге за участю українських та бельгійських урядовців, представників Єврокомісії та експертів.

"Плавуча лабораторія" у подарунок

З 2014 року Україна не має власного науково-дослідного судна. Єдиний такий корабель - "Професор Водяницький", збудований у 1976 році, який належав Інституту біології південних морів імені Ковалевського Національної академії наук України, розташованому в Севастополі, - залишився в окупованому Росією Криму. Тому всі ці роки Україна не мала належної можливості проводити й моніторинг та дослідження Чорного моря. Тепер ці та інші наукові завдання виконуватиме "Бельгіка".

Читайте також: Зеленський розраховує на міжнародних партнерів у розбудові ВМС

Цей корабель було збудовано у 1984 році, його називають плавучою лабораторією. Довжина судна становить майже 60 метрів, ширина - 10 метрів, його водотоннажність близько 1,2 тонни, швидкість - 12 морських вузлів, або 22 кілометри на годину, на судні одночасно можуть перебувати 15 членів екіпажу та 16 науковців. "Бельгіка" устаткована океанографічним обладнанням та кількома лабораторіями, йдеться на сайті Королівського інституту природничих наук Бельгії.

"Таке судно дозволяє організовувати власні рейси і проводити власний моніторинг не тільки у прибережних зонах, а й у відкритому морі", - розповіла DW експерт проекту ЄС ПРООН "Європейський Союз заради посилення екологічного моніторингу Чорного моря" (EU4EMBLAS) Олена Марушевська. Вона також висловила сподівання, що відтепер Україна зможе відстежувати стан Чорного моря "відповідно до європейських стандартів та залучати науковців з інших країн до спільних досліджень".

Від ідеї до урядового меморандуму

Історія про те, як бельгійський науково-дослідницький корабель перейшов під український прапор, почалася з ідеї близько двох років тому. Повідомлення у бельгійських ЗМІ про те, що "Бельгіка", яка справно відходила у водах Північного моря понад три десятиліття, потребує заміни і уряд країни збирається будувати новий корабель "Бельгіка ІІ", потрапило на очі бізнесмену Люку Ванкраєну, який живе та працює у Києві. "Я пригадав, як одна з моїх український співробітниць, родом з Ялти, розповідала мені, що її батько ходив у рейси на українському науково-дослідному судні, але оскільки Україна більше не має таких кораблів, то він зараз працює капітаном на Близькому Сході", - сказав у інтерв'ю DW Люк Ванкраєн. Тому він вирішив звернутися до Королівського інституту природничих наук Бельгії, який володів "Бельгікою", "щоб запитати, що вони планують робити з цим кораблем".

Читайте також: Саміт "Кримської платформи": 46 країн нагадали Москві, що питання Криму не закрите

Ідею Ванкраєна про те, що "Бельгіка" могла б продовжити свою службу у Чорному морі, бельгійські науковці підтримали. Згодом за допомогою українських експертів та науковців, а також за сприяння проєкту EU4EMBLAS передачу бельгійського судна вдалося формалізувати на урядовому рівні.

У 2017 році "Бельгіка" пройшла повний капітальний ремонт. За словами Ванкраєна,  на кораблі було відремонтовано двигун, оновлено місток та рульову рубку, а управління судном "перейшло з аналогової та цифрову систему". Олена Марушевська також зазначає, що у 2015 році на борту судна було встановлено цінне сучасне обладнання, аналогів якому в Україні досі не було, зокрема, "ехолоти, які автоматично сканують дно моря".

Для дослідження Чорного моря не вистачає суден

Після анексії Криму на окупованому Росією півострові опинився й Інститут біології південних морів імені Ковалевського, який тепер підпорядковується Академії наук РФ. Проте, за словами Марушевської, не всі наукові співробітники інституту залишилися працювати у Криму. Частково його колектив перейшов в Центр екології моря та в Інститут морської біології, розташовані в Одесі. Тому, каже експертка, на сьогодні Україна має достатньо компетентних науковців, які займаються вивченням Чорного моря. До того ж, у рамках проєкту EU4EMBLAS протягом останніх чотирьох років європейські фахівці проводять тренінги для українських науковців щодо методів моніторингу моря відповідно до стандартів ЄС. "У деяких напрямках Україна займає передові позиції, у нас проводяться дослідження так званого розчиненого ДНК, яке дає змогу визначити біорізноманіття морських вод", - запевняє Марушевська. 

Читайте також: Кримська платформа: чи може Київ повернути Крим після семи років анексії

Поява в Україні науково-дослідного судна цінна й тим, що на сьогодні у води Чорного моря виходить фактично лише один такий корабель. "У Північному морі, наприклад, курсує 11 науково-дослідних суден, а Чорне має один великий корабель, збудований у 60-их роках, який належить Румунії, і невелике турецьке судно, яке курсує тільки вздовж узбережжя Туреччини", - зауважив Люк Ванкраєн.

Українське судно "Професор Водяницький", привласнене Росією, може плавати лише біля берегів анексованого Криму та біля російського узбережжя. "Цей корабель внесений у міжнародні "чорні списки" і вважається по-піратськи захопленим, тому його буде заарештовано, якщо він вийде за межі територіальних вод Російської Федерації", - пояснила Марушевська.

"Лише початок історії"

Тим часом дорогою до Одеси українські науковці на борту "Бельгіки" вже розпочнуть роботу над новим проєктом. Протягом 27-денного маршруту, який пролягає через Північне, Середземне та Чорне моря та становить близько 9 тисяч кілометрів, вчені відберуть проби морської води і донних відкладів для скринінгу на десятки тисяч речовин-забрудників та наявність мікропластику. А також виділять ДНК з довкілля, аби оцінити біорізноманіття морів та аналіз поширення генів стійкості до антибіотиків у морських мікроорганізмів. "Цей проєкт цікавий не лише для нас, а й для ЄС, бо подібних досліджень ще ніхто ніколи не проводив. Адже три моря будуть охоплені моніторингом, проведеним за однією і тією ж методикою,  що дасть можливість порівняти отримані дані", - розповіла Марушевська. 

Як очікується, "Бельгіка" прибуде в Одесу у середині жовтня. Там кораблю дадуть нове ім'я, і він почне свою діяльність у водах Чорного, а згодом і Азовського морів. Але, як каже Люк Ванкраєн, це лише початок історії. "Справжнім викликом для України буде знайти фінансування для того, щоб це науково-дослідницьке судно могло виходити в море. Тільки у цьому випадку воно матиме цінність", - наголосив Ванкраєн.