Як у Білорусі допомагають постраждалим під час протестів

"Після подій 9 серпня, коли ми оголосили, що допомагатимемо постраждалим від дій силовиків, на рахунок за добу надійшов майже мільйон доларів пожертв. Сьогодні на BY_help зібрано понад три мільйони", - розповідає у розмові з DW фандрайзер Андрій Стрижак.

Зараз білорусам надає допомогу велика кількість нещодавно створених благодійних організацій, у тому числі Фонд "Білорусь майбутнього" експретендента на посаду президента Валерія Цепкало, ініціативи "Имена", Probono.by і багато інших. Наймасштабніші проєкти - By_help і Фонд солідарності BYSOL. Як і кому вони допомагають, з'ясовувала DW.

Читайте також: Коментар: Білорусь прийде до свого мирного Майдану

Тисячі охочих зробити пожертву

"Особливість цих пожертв у тому, що ми можемо використовувати тільки можливості фізичних осіб. Це десятки тисяч індивідуальних жертводавців", - пояснює Андрій Стрижак, один із організаторів BY_help і Фонду солідарності BYSOL.

Стрижак у фандрайзингу вже більше п'яти років. У 2015 році він налагодив постачання допомоги цивільному населенню і медикам Донбасу в рамках кампанії "Гуманітарний маршрут Білорусь - АТО". Вона продовжує діяти донині - двічі на рік до України відправляють гуманітарний вантаж.

Ініціатива BY_help з'явилася у 2017 році - для підтримки білорусів, які постраждали під час протестів проти лукашенківського "декрету щодо дармоїдів". На початку 2020 року в рамках BY_help допомогу отримали ті, кого оштрафували або арештували за участь в акціях протесту на підтримку незалежності Білорусі. А наприкінці червня ініціатива почала підтримувати постраждалих під час президентської кампанії.

Мільйон доларів за добу

Ще один благодійний проєкт Андрія Стрижака - Фонд солідарності BYSOL, заснований у середині серпня. Він надає допомогу білорусам, звільненим з роботи з політичних мотивів, а також структурам, які здійснюють політичні страйки.

До роботи BY_help та BYSOL, за словами Стрижака, залучені близько 100 осіб, із них близько 20 працюють на постійній основі: "Вони не отримують жодної компенсації із фондів. Це наша принципова позиція". У кожному з фондів є організатори із правом ухвалення рішень. Наприклад, щодо відкриття нових напрямків допомоги, якщо є суспільний запит і значна категорія тих, хто цієї допомоги потребує.

Читайте також: "Лукашенко піде" - активістка про сценарії розвитку ситуації у Білорусі

Пожертви проходять фінансовий контроль

За півтора місяці після виборів президента Білорусі два вищезгаданих фонди разом зібрали понад 5,5 мільйона доларів пожертв. Для цього, пояснює Стрижак, використовуються фандрайзер Facebook, майданчики PayPal та GoFundMe. Гроші надходять на рахунки співзасновників BY_help Олексія Леончика та BYSOL Олексія Кузьменкова, які перебувають за кордоном.

Після цього гроші переказують у банк, де вони проходять фінансовий контроль. "У фізичної особи раптом з'являється мільйон євро. Зрозуміло, що в банку виникають питання щодо його законності. Процес перевірки досить тривалий", - зауважує Андрій Стрижак.

Як гроші потрапляють до гаманця конкретної людини у Білорусі, він розповісти відмовився: "Цю інформацію хоче отримати влада, аби перекрити канали допомоги. Скажу лише, що до Білорусі виплати потрапляють різними шляхами. Їх доводиться змінювати, аби виключити блокування, перехват або втрату коштів".

Простежити за тим, як надходять і витрачаються кошти, може кожен: у соцмережах регулярно викладаються таблиці зі звітами про кількість людей, які отримали підтримку, та загальну суму виплат.

Хто отримує допомогу?

Загалом до BY_help та BYSOL надійшли вже приблизно 5000-5500 заявок на одержання допомоги. У першому проєкті її надали майже 900 особам, у другому - понад 200. Загалом виплати, за словами Андрія Стрижака, склали понад 880 тисяч доларів США. Говорячи про швидкість отримання допомоги, фандрайзер визнає, що процедура займає доволі багато часу: усі заявки проходять верифікацію - волонтери визначають релевантність і перевіряють дані.

"Якщо людина отримала травму, вона має надати BY_help медичний документ. Якщо за меддопомогою не зверталися (а таких випадків багато - люди бояться переслідувань з боку силовиків), то можна прислати фото та відео, на яких зафіксовані травми. Є система критеріїв для оцінки їх тяжкості, розроблена судмедекспертами", - продовжує Стрижак.

Найлегше верифікувати тих, хто отримав штраф або перебуває під арештом - у них є постанова суду з сумою штрафу або рахунок з ізолятора, у якому написано, скільки потрібно заплатити за перебування у цьому закладі.

Що стосується BYSOL, то тут інша ситуація: "Кожна людина, яка звільнилася, збирається звільнитися з політичних мотивів і заявляє про це публічно, отримує виплату розміром у три середні місячні зарплати - 1500 євро. Ми думаємо, що така стартова зарплата буде у Білорусі за нової влади".

Читайте також: Місяць протестів у Білорусі. Чого (не) досягли демонстранти?

З якими проблемами стикаються фонди?

За словами Андрія Стрижака, білоруська влада зараз намагається обмежити фінансові потоки, вигадати якісь заборони, очорнити ідею надання підтримки за допомогою пожертв: "Про те, що нібито наша діяльність незаконна, говорили і прессекретарка МВС Ольга Чемоданова, і прем'єр Роман Головченко, і білоруський мін'юст".

Нещодавно у Білорусі заблокували сайти кількох фондів допомоги постраждалим під час протестів. "Смішно і незручно думати, що у ХХІ сторіччі блокуванням сайту можна домогтися зупинки збору коштів, заявок, виплати допомоги", - написав на своїй сторінці у Facebook Стрижак.

Він підкреслює, що звинувачення з боку влади безпідставні: "Фонд BYSOL і компанія BY_help - це персональні збори фізичних осіб. Кожен може збирати гроші для себе відповідно до законодавства тієї країни, у якій перебуває: у першому випадку це Великобританія, у другому - Нідерланди. Людина може робити із цими грошима все, що їй захочеться, у тому числі й роздати їх".

Тим не менше, з міркувань безпеки переважна частина команди BY_help і BYSOL, у тому числі й Андрій Стрижак, нині перебувають за кордоном. А ті, хто залишився у Білорусі, свою діяльність не афішують.