Війна Путіна з Україною змінила курс ФРН на 180 градусів
28 лютого 2022 р.
27 лютого вважатиметься поворотним моментом для Німеччини. Війна Росії проти України, яка розпочалася 24 лютого, змусила коаліційний уряд ФРН піти на фундаментальну зміну не лише зовнішньої та енергетичної політики, а й безпекової політики. Основні зміни коаліційний уряд представив на спеціальному засіданні Бундестагу. Відкриваючи зустріч у неділю, голова Бундестагу Бербель Бас (Bärbel Bas) привітала колишнього президента ФРН Йоахіма Ґаука (Joachim Gauck), який був присутній на засіданні, а також спеціально запрошеного посла України Андрія Мельника. Депутати зустріли його довгими оваціями стоячи, а Гаук обійняв Мельника. "Ми бачили наближення цієї війни, але не змогли їй запобігти", - визнала Бас, закликавши зупинити війну якнайшвидше, "бо кожна війна знає лише тих, хто програв".
Читайте також: Військовий аналітик: Путін з Україною, схоже, припустився стратегічної помилки
Шольц: "Це війна Путіна" проти України
Потім слово отримав канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), який представляє у правлячій коаліції партію соціал-демократів. Шольц назвав розв'язану Росією війну проти України "зміною епохи". Епохальною було і оголошене ним коригування політичного курсу Берліна - і не тільки тому, що глава німецького уряду підтвердив ухвалення цілого пакету жорстких санкцій проти Росії. Країни західного світу мають намір відрізати російські банки від фінансування, розпочати пошук та заморожування активів російських олігархів, обмежити видачу віз російським чиновникам та закрити доступ до фінансової системи SWIFT, перерахував основні обмеження під оплески Бундестагу канцлер ФРН. "Війна - це катастрофа для України, але вона виявиться катастрофою і для Росії", - сказав Шольц.
Читайте також: Центробанк РФ і закрите небо: у ЄС погодили нові санкції за війну проти України
Крім санкцій, Шольц визначив відхід Німеччини від принципу не відправляти зброю до кризових регіонів - принципу, якого Берлін дотримувався понад пів століття через свою історичну відповідальність за воєнні злочини у Другій світовій війні. Початок постачання зброї з Німеччини в Україну, наголосив канцлер, є єдиною можливою відповіддю на агресію Росії. Нова реальність вимагає нових відповідей, і Німеччина готова їх надати, наголосив канцлер ФРН.
100 мільярдів для Бундесверу, нові СПГ-термінали
Ще одна важлива зміна пов'язана з рішенням Берліна різко збільшити фінансування на зміцнення та переоснащення Бундесверу. Уряд запропонував створити спеціальний фінансовий фонд для Бундесверу, на який у 2022 році з федерального бюджету влада виділить разовий транш розміром у 100 мільярдів євро. Канцлер закликав внести положення про спеціальний фонд Бундесверу до Основного закону ФРН.
Німеччина також пообіцяла виконати обіцянку, яка тривалий час була предметом розбіжностей усередині НАТО, а саме - наростити витрати оборонного бюджету - причому вище за встановлену в НАТО планку у два відсотки від ВВП країни до 2024 року. "Хочу додати, що ми робимо це не тому, що пообіцяли союзникам, а тому, що робимо це для нас, для нашої власної безпеки", - додав Олаф Шольц.
Нарешті, інша важлива зміна у представленому 27 лютого звіті уряду ФРН - це оголошення про прискорення взятого раніше курсу на перехід до кліматично нейтральної економіки й відмову від традиційних джерел енергії на користь оновлюваних. "Чим більше ми сприятимемо розвитку альтернативних джерел енергії, тим краще", - заявив канцлер. Він пообіцяв переглянути залежність від окремих постачальників. "Події показали: наша енергетична політика - це не лише питання клімату, а й безпеки", - додав Шольц. Для зниження залежності від російського газу ФРН оголосила про створення стратегічних резервів енергоносіїв та будівництво двох нових терміналів скрапленого природного газу (СПГ) - у Брунсбюттелі та Вільгельмсгафені.
Читайте також: Залежність від російського газу: Європа у лещатах "Газпрому"
"Війна Путіна" змушує Берлін розпочати "нову зовнішню політику" та більше не бути "наївними", додав Шольц. "До діалогу мають бути готові обидві сторони. З боку Путіна цієї готовності немає давно, не лише останніми днями", - констатував німецький лідер. Це не означає, що Німеччина відмовиться від "розмови з Росією", але "ми не погодимося з насильством як засобом політики. Ми не заспокоїмося, поки в Європі не буде забезпечено мир. І ми в цьому не одні", - підсумував канцлер ФРН.
Основні заяви канцлера, у тому числі його слова підтримки на адресу українців та тих росіян, котрі критикують дії влади та виступають проти розв'язаної Кремлем війни, депутати майже всіх фракцій зустріли бурхливими оплесками. Виняток склала лише опозиція із правопопулістської "Альтернативи для Німеччини", яка й раніше регулярно займала прокремлівські позиції.
Читайте також: Військовий експерт: Росія зіштовхнулася з серйозним опором українців
Бербок обіцяє допомогу біженцям з України
План уряду пообіцяла підтримати опозиційна фракція ХДС/ХСС, яка нещодавно входила до правлячої коаліції. Голова ХДС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), який виступив слідом за Шольцем, висловив "захоплення і повагу президентові Володимиру Зеленському. Образити цю мужню людину з єврейської родини та назвати її неонацистом і наркоманом, як це зробив російський президент, - це демонструє розмах підлості та презирства до людини, яких ми в Європі не бачили упродовж десятиліть", - сказав Мерц.
Відповідальність за війну проти України лідер християнських демократів поклав персонально на президента Володимира Путіна. "З демократа чистої води, яким він ніколи не був, він перетворився на воєнного злочинця", - заявив Фрідріх Мерц. Лідер опозиції у Бундестазі звернувся безпосередньо до російського лідера: "Президенте Путін, ніколи вам НАТО не загрожувало, і ви це знаєте".
Світ після нападу Путіна на Україну став іншим, і Німеччина "вражена, але ми не безпорадні. І ми не залишимо вас одних", - запевнила українців голова МЗС ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock), представниця Зелених в уряді ФРН. Вона проголосила розворот зовнішньої політики Берліна "на 180 градусів". Бербок додала, що "жодні санкції не можуть зупинити це безумство. Якби такі санкції існували, ми б їх запровадили". Але, додала глава німецького МЗС, штрафні заходи Заходу руйнують систему Путіна "в середньо- та довгостроковій перспективі". Під оплески Бундестагу Бербок також пообіцяла "не залишити в біді тих українців, що змушені тікати".
АдН звинуватило Шольца у "реактивуванні "холодної війни"
Спільним для всіх депутатів було засудження російської агресії, зокрема, навіть депутатів із фракції правопопулістської АдН. Проте частина відповідальності за війну в Україні співголова фракції АдН Аліс Вайдель (Alice Weidel) поклала на країни Заходу, а другий співголова політсили Тіно Хрупалла (Tino Chrupalla) прямо звинуватив Шольца в тому, що він "реактивує "холодну війну" - заяву, яку зустріли гучним гулом обурення більшість депутатів.
З різким засудженням політики Кремля виступила й Аміра Мохамед Алі (Amira Mohamed Ali), представниця Лівої партії, яка разом з АдН регулярно виступає на захист дій Володимира Путіна та його оточення. Цю війну нема чим виправдати, а партія помилялася, сказала Алі. "Ми не вважали її можливою, скажу за себе і за колег по партії. Ми не очікували. Ми неправильно оцінювали наміри російського керівництва. Це змушує нас задуматися. Путін - агресор, чия манія величі не має стати реальністю. Ми рішуче стоїмо на боці України ", - заявила Алі. Ліва партія виступила проти постачання зброї Україні, але за надання гуманітарної допомоги та за введення таких санкцій, які не вдарять по простих громадянах у Росії.
ФРН зробить ставку на "енергію свободи"
Увійти в історію має всі шанси як виступ Олафа Шольца, так і фраза глави міністерства фінансів Крістіана Лінднера (Christian Lindner), який виступив пізніше, про "енергію свободи". Війна в Європі, що розпочалася 24 лютого, сказав він, "це кінець усіх надій на мир і кінець усіх ілюзій щодо путінської Росії". Ухвалені проти російського керівництва санкції розраховані на тривалу дію, і Берлін має необхідну витримку, підкреслив Лінднер. Новим пріоритетом Берліна він назвав енергетичну безпеку. "Ми не робитимемо ставку на рішення з минулого. Відновлювані джерела не лише допомагають забезпечити нас енергією, вони звільнять нас від залежності, тому вони - енергія свободи. Ми робимо ставку на енергетику свободи", - сказав Лінднер.
А завершив недільне засідання Бундестагу, яке тривало понад три години, депутат від соціал-демократів Франк Швабе (Frank Schwabe) фразою "Слава Україні".