Реакція кандидатів в канцлери ФРН на угоду про Nord Stream 2
23 липня 2021 р.
Кандидатка на посаду канцлера Німеччини від партії "Союз-90/Зелені" Анналена Бербок (Annalena Baerbock) розкритикувала угоду між США і Німеччиною, що дає "зелене світло" закінченню будівництва газопроводу "Північний потік-2". "Ця спільна заява не є рішенням - особливо для безпеки України", - заявила політикиня у четвер, 22 липня, в інтерв'ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung.
"Я продовжую вважати газопровід невдалою ідеєю як з екополітичних, так і, насамперед, геостратегічних міркувань", - додала Бербок.
Натомість кандидат у канцлери Німеччини від блоку Християнсько-демократичний союз (ХДС)/Християнсько-соціальний союз (ХСС) Армін Лашет (Armin Laschet) висловився про угоду між Німеччиною і США цілком схвально. Вона відповідає його позиції, заявив він в інтерв'ю виданню Die Welt.
Читайте також: Європейські ЗМІ про "Північний потік-2": Зароблені гроші підуть на просування російського імперіалізму
"Вона фіксує три вирішальних елементи. По-перше, "Північний потік-2" є економічним проєктом кількох європейських компаній, створеним для підтримки нашого енергопостачання. По-друге, передбачені санкції проти Росії у разі, якщо газопровід використовуватиметься у політичних цілях. По-третє, Німеччина визнає свою відповідальність перед Україною", - заявив Лашет.
За два місяці до виборів до Бундестагу, які відбудуться 26 вересня, Зелені та блок ХДС/ХСС лідирують в соціологічних дослідженнях, тому кандидати у канцлери від цих партій мають найбільші шанси очолити після виборів німецьций уряд.
Угода між США і Німеччиною щодо Nord Stream 2
Угода щодо "Північного потоку-2", досягнута 21 липня між США і Німеччиною, передбачає, зокрема, виділення Берліном додаткової фінансової допомоги Україні в розмірі понад 200 мільйонів євро. Також США і Німеччина створять фонд обсягом не менше одного мільярда доларів. Він використовуватиметься для фінансування інвестицій у перехід України на відновлювані джерела енергії і підвищення енергетичної безпеки.
Берлін також зобов'язується спрямувати зусилля на досягнення домовленості в ЄС про інвестиції в український енергетичний сектор до 1,77 мільярда доларів США в період до 2027 року. США і Німеччина в рамках угоди також зобов'язуються використовувати важелі для продовження на 10 років договору про транзит російського газу Україною, що спливає в 2024 році.
Коментуючи угоду 22 липня, канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) наголосила, що Україна має залишитися країною-транзитером газу, і "Північний потік-2" не повинен призвести до того, що "Україна опиниться у скрутному становищі". За її словами, зараз завданням уряду ФРН є забезпечити довготривалий транзит російського газу територією України. Вона підтвердила намір підтримати енергетичну трансформацію України, як це і передбачено угодою зі США.
Реакція України, Польщі і Литви
Міністри закордонних справ України та Польщі Дмитро Кулеба і Збігнєв Рау у відповідь на досягнення угоди між США та Німеччиною щодо врегулювання суперечки довкола будівництва газопроводу наголосили, що це значно поглибить політичну та безпекову кризу і кризу довіри в Європі. "Таке рішення створило додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України та Центральної Європи загалом. Водночас воно збільшує можливості Росії чинити деструктивний вплив на безпекову ситуацію в Європі, поглиблює розбіжності між державами-членами НАТО та ЄС", - йдеться у заяві двох міністрів. Україна та Польща також наголошують, що працюватимуть разом зі своїми союзниками та партнерами над протидією запуску "Північного потоку-2".
Згодом угоду розкритикував і міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, назвавши її помилкою. За словами Ландсбергіса, умовою для початку дії газопроводу могло б стати "виведення російських військових з України" або чітка перспектива членства в НАТО для України.
Читайте також: Україна в ситуації з "Північним потоком-2" може захистити свої інтереси - Кулеба
Тим часом Дмитро Кулеба також повідомив, що Україна, відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, ініціювала консультації з Єврокомісією та урядом Німеччини щодо "Північного потоку-2" у зв'язку з угодою між ФРН і США.
Критично угоду оцінили також і у Єврокомісії, наголосивши, що вона не є у спільних інтересах ЄС.