1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вибори у ФРН й Україна: Про що сперечаються Шольц і Мерц

6 грудня 2024 р.

Чи повинна Німеччина продовжувати підтримувати Україну у відбитті нападу Росії? На шляху до дострокових виборів Бундестагу окреслилися два табори, але є й третій.

https://p.dw.com/p/4nqza
Політичні суперники - лідер християнських демократів Фрідріх Мерц (ліворуч) та канцлер Німеччини, соціал-демократ Олаф Шольц
Політичні суперники - лідер християнських демократів Фрідріх Мерц (ліворуч) та канцлер Німеччини, соціал-демократ Олаф ШольцФото: Florian Gaertner/photothek/picture alliance

Нещодавній візит канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) в Україну - це вже виборча кампанія чи ні? А його дзвінок президенту Росії Володимиру Путіну? Що ближче в Німеччині дострокові вибори до Бундестагу, то частіше ЗМІ ставлять такі запитання. Їхній висновок - швидше, так. І це стосується не тільки Шольца. Але чи можна вести кампанію в Бундестаг на тлі страждань українців? Так ставить питання в редакційній статті у свіжому (7.12.24) номері журнал Der Spiegel. І відповідає: "Агресія Росії проти України має бути в центрі виборчої кампанії".

Війна РФ проти України вже відіграє на цих виборах особливу роль. І не тільки тому, що голосування, як очікується, відбудеться 23 лютого - за день до третьої річниці масштабного російського вторгнення. Питання подальшої допомоги Україні обіцяє стати одним із центральних, поряд із проблемами масової міграції, застою в економіці та високих цін на енергоносії. Зміна влади ймовірна, посилення підтримки України можливе. Прихильники її продовження в Бундестазі залишаться в більшості, хоча дехто робить жести в бік тієї частини суспільства, котра налаштована по-пацифістськи. Але й партії, що під гаслами "За мир!" закликають припинити постачання зброї Києву, можуть набрати близько чверті голосів. Про тенденції на початку грудня - у матеріалі DW.   

Коаліція щодо ракет TAURUS

У питанні допомоги Україні основні політичні партії Німеччини можна розділити на дві групи. Перша - опозиційний консервативний блок ХДС/ХСС і партія Союз-90/Зелені, яка разом із соціал-демократами ще перебуває при владі. До цієї ж групи можна зарахувати і лібералів з Вільної демократичної партії (ВДП), через яких розпався коаліційний уряд Шольца. Усі троє виступають за розширення поставок зброї Україні, наприклад, передачу німецьких крилатих ракет TAURUS, з чим не згоден канцлер. У п'ятницю, 6 грудня, ВДП ініціювала обговорення цього питання в Бундестазі. Годинні дебати, за якими з трибуни спостерігав посол України Олексій Макеєв, вкотре показали, що в цьому питанні позиції не змінилися. Соціал-демократи Шольца вважають, що використання TAURUS призведе до ескалації з боку Росії.     

Консервативний опозиційний блок ХДС/ХСС з великим відривом лідирує в опитуваннях, набираючи близько 33 процентних пунктів. Найкращі шанси змінити Шольца в кріслі канцлера - у лідера Християнсько-демократичного союзу Фрідріха Мерца (Friedrich Merz), який, як пишуть ЗМІ, найближчими днями збирається приїхати в Україну слідами Шольца. Від початку вторгнення Мерц був у Києві один раз, у травні 2022 року, випередивши канцлера. Відтоді політик позиціонує себе як прихильник збільшення допомоги Україні й критикує Шольца за нерішучість. 

Мерц і брати Кличко в Києві, травень 2022
Мерц і брати Кличко в Києві, травень 2022Фото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance

Мерц нещодавно запропонував висунути Росії ультиматум, мовляв, якщо удари по цивільній інфраструктурі України продовжаться, то Київ міг би отримати TAURUS. Але незабаром глава ХДС дав задній хід, сказавши, що його неправильно зрозуміли. У партії Мерца є впливові політики, особливо в землях колишньої НДР, які виступають за скорочення допомоги Україні та зближення з Росією. Чи дасть Мерц, ставши канцлером, TAURUS Києву - питання відкрите. Це залежатиме і від того, з ким його блок створить коаліцію. Поки що найімовірніший варіант - із соціал-демократами.

Зелені - найрішучіші серед німецьких партій у питанні допомоги Україні. Черговий приклад - міністерка закордонних справ Анналена Бербок (Annalena Baerbock) днями не виключила відправки в Україну німецьких військових як миротворців після закінчення війни. У відповідь канцлер сказав, що говорити про це не на часі. Зелені йдуть на вибори ослабленими, їхня популярність коливається біля позначки 12 відсотків. Після невдалого виступу на нещодавніх земельних виборах у партії змінилося керівництво. 

Крилата ракета TAURUS
Крилата ракета TAURUSФото: Daniil Sotnikov/DW

Ліберали після розвалу коаліції переживають кризу, вони поки що не набирають 5 відсотків і можуть не пройти в Бундестаг. Один із найяскравіших політиків ВДП, депутат Європарламенту Марі-Аґнес Штрак-Цимерман (Marie-Agnes Strack-Zimmermann), вела виборчу кампанію під гаслами збільшення допомоги Україні, і це спрацювало. 

Читайте також: Німецький соціолог: Німці зрозуміли, що допомога Україні - не благодійність

Хто і чому виступає проти допомоги Україні

На іншому боці умовної шкали військової підтримки України - партії, які виступають за її припинення. Це насамперед правопопулістська і визнана частково правоекстремістською партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН). В опитуваннях у неї друге місце, на виборах до Бундестагу вона може подвоїти свій результат 2021 року. Опитування дають АдН близько 18 процентних пунктів. Головна і давня тема партії - скорочення міграції, але і в питанні військової допомоги Україні у неї позиція не змінюється - не давати. АдН виступає проти членства Києва в ЄС і НАТО, а також за зняття санкцій проти Росії.    

Досі в Бундестазі АдН була на самоті, але тепер у неї може з'явиться якщо не союзник, то однодумець - і в питанні обмеження міграції, і припинення підтримки України. Це створена на початку 2024 року ліво-консервативна партія Союз Сари Ваґенкнехт (ССВ). Її рейтинг невисокий - 6 відсотків, - але в Бундестаг вона точно потрапить. 

Сара Ваґенкнехт
Сара ВаґенкнехтФото: Bernd von Jutrczenka/dpa/picture alliance

Лідерка ССВ, колишня політикиня Лівої партії Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht) вважає, що війну можна зупинити через дипломатію і переставши давати Києву зброю. Ваґенкнехт періодично ініціює відкриті листи і влаштовує вуличні акції, на яких говорить про загрозу третьої світової війни. Під час п'ятничних дебатів у Бундестазі представники АдН і ССВ дослівно повторили одну й ту саму фразу: "Це не наша війна". Схоже, це одне з їхніх передвиборчих гасел.

У питанні України до цієї групи схиляється і Ліва партія, чиї лідери хоч і засуджують Росію, але пропонують не давати Києву зброю заради "дипломатії". Найімовірніше, Ліва партія до Бундестагу не потрапить.    

Шольц і його поміркована риторика

Між цими двома протилежними групами партій позиціонує своїх соціал-демократів канцлер Шольц. Його позиція - Україну потрібно продовжувати підтримувати, але є червоні лінії, наприклад, ракети TAURUS. Поки що у СДПН третє місце і 15 відсотків, але популярність канцлера партії трохи зросла - зокрема й після його дзвінка Путіну і візиту до Києва.

Шольц у Києві, 2 грудня 2024 року
Шольц у Києві, 2 грудня 2024 рокуФото: Max Zander/DW

Шольц намагається представити Мерца в ролі "яструба війни", сам же наголошує на своїй "виваженій" позиції та підкреслює, що більшість німців проти передачі TAURUS Україні. У цьому питанні Шольца нещодавно прямо похвалив глава МЗС Росії Сергій Лавров.     

Критики й опоненти Шольца також звинувачують його в тому, що він протиставляє допомогу Україні та соціальну підтримку всередині країни - пенсії, допомогу безробітним. Мовляв, у Німеччині бракує грошей на всі ці витрати, тому доведеться обирати. Деякі оглядачі зазначають, що це нова тенденція. Хоча спроби використати підтримку Україні були й раніше, наприклад, з вуст політиків ХДС, зокрема лідера партії Мерца, який звинувачував українських біженців у "соціальному туризмі". Він вибачився, і більше таких слів не вимовляв.

Натомість тепер схожі аргументи можна почути від політиків АдН і ССВ. Мовляв, краще витратити гроші, які Берлін дає Києву, на пенсії та компенсації витрат на енергію. Виборча кампанія в Німеччині тільки починається.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою