Вибори президента США: що стоїть на кону для України і Росії

Результат президентських виборів у США, які відбудуться 5 листопада, за оцінкою спостерігачів, не лише визначить курс для подальшого розвитку країни, а й також матиме величезний вплив на перебіг війни в Україні. Вашингтон надає Києву найбільшу підтримку серед усіх союзників у його спробі захиститися від вторгнення Росії, що почалося в лютому 2022 року. За президента Джо Байдена США передають Україні дані військової розвідки, а також уже надали фінансову допомогу й поставили сучасну зброю на суму близько 175 мільярдів доларів.

Кого б не було обрано президентом Сполучених Штатів, доля України може опинитися в його руках. Коли новий господар Білого дому вступить на посаду 20 січня 2025 року, війна Росії з Україною триватиме вже майже три роки. У США є три варіанти подальшої поведінки: скоротити допомогу Києву, зберегти статус-кво або вдатися до більш рішучого підходу, пояснює Мікаела Меттес, професорка політології Каліфорнійського університету в Берклі, що спеціалізується на міжнародних конфліктах і співпраці.

Камала Гарріс, Росія і війна в Україні

Кандидатка у президенти від Демократичної партії, чинна віцепрезидентка Камала Гарріс недвозначно заявляла про свою підтримку України. "Гарріс пообіцяла залишатися з Україною стільки, скільки буде потрібно", - нагадав в інтерв'ю DW Шон Донах'ю, доцент політології в Університеті Буффало в Нью-Йорку. За його оцінкою, Гарріс також "з більшою ймовірністю дозволить використовувати американську зброю дальнього радіусу дії проти цілей на території Росії".

Меттес згодна з тим, що Камала Гарріс, принаймні, не змінить статус-кво, підтримуватиме Україну і зберігатиме санкції проти Росії. Ба більше, вона може навіть стати більш рішучою і зайняти більш жорстку позицію, щоб створити собі репутацію сильної лідерки.

Для нинішньої віцепрезидентки, додає Меттес, на кону стоїть європейська безпека та глобальна стабільність: "Гарріс вважає Росію небезпечною країною, яка порушила міжнародне право та моральні принципи, після чого Москві вже не можна довіряти".

Дональд Трамп, Росія і війна в Україні

Кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп, який оточив себе радниками-однодумцями, дотримується іншого підходу щодо України. У Трампа складна історія відносин із Києвом, яка включає і його спробу чинити тиск на президента Володимира Зеленського, щоб у 2019 році він почав розслідування проти Джо Байдена. Та історія в підсумку призвела до першої спроби імпічменту Трампа.

Говорячи про свої відносини з президентом Росії Володимиром Путіним, Трамп стверджує, що війни б не було, якби він був господарем Білого дому. Тепер Трамп обіцяє закінчити війну "протягом 24 годин", якщо знову виграє президентські вибори. Не маючи жодних подробиць про те, як саме експрезидент збирається зробити це, багато аналітиків припускають, що будь-яка подібна мирна угода між Москвою і Києвом буде вигідна Росії.

За словами Шона Донах'ю, Дональд Трамп може змусити Україну погодитися на певне заморожування конфлікту приблизно за нинішньою лінією бойових дій, що означатиме втрату українцями частини їхньої території. Невідомо, чи погодиться Путін на такі умови в довгостроковій перспективі, але вони дадуть його армії час на переозброєння, вважає Донах'ю.

Кандидат від республіканців також дав зрозуміти, що Європа повинна надавати Україні більшу підтримку, додає Домінік Толксдорф (Dominik Tolksdorf), науковий співробітник Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) та експерт з політики США і трансатлантичних відносин. На його думку, скорочення життєво важливої західної допомоги Києву може поставити питання руба - якщо американці її повністю припинять, європейським урядам буде важко самостійно підтримувати Україну. Це дасть Кремлю більше свободи дій, щоб нав'язати Україні свою волю, попереджає Толксдорф.

Україна та її можливе членство в НАТО

Ще одне гостре питання - бажання української влади вступити до НАТО. На думку Донах'ю, який двічі побував в Україні від початку війни, в якийсь момент Камала Гарріс, найімовірніше, підтримає ідею членства України в Північноатлантичному альянсі.

Одна з обговорюваних нині пропозицій - модель членства, яка передбачає, що країна не відновить контроль над своєю територією в кордонах 1991 року. У цьому разі НАТО буде зобов'язане захищати тільки ту її частину, яка зараз контролюється Києвом. Це було б схоже на ситуацію з ФРН перед возз'єднанням Німеччини. З іншого боку, зазначає Донах'ю, Трамп виступає з різкою критикою альянсу, навіть пропонуючи не захищати деяких його членів, які виділяють, на його думку, недостатньо коштів на оборону.

Попри таку неприязнь щодо НАТО, Дональд Трамп може наблизити Україну до альянсу в рамках процесу врегулювання, що завершить війну, вважає Курт Волкер, який у 2017-2019 роках був спецпосланцем Держдепу США з питань України. Вступ України до НАТО став би частиною "постійного миру і постійного стримування", зазначив він в інтерв'ю DW на початку жовтня.

Наступний склад Конгресу матиме велике значення

Зміни в Конгресі США після виборів матимуть не менший вплив, ніж постать нового американського президента, оскільки депутати затверджують законопроєкти про витрати. 5 листопада, окрім президента, американці переоберуть третину членів Сенату - 34 зі 100 - і всіх 435 конгресменів, які засідають у Палаті представників. Збереження Демпартією більшості в Палаті представників матиме вирішальне значення для Камали Гарріс, щоб і надалі постачати зброю Україні та надавати їй допомогу.

Водночас багато республіканців виходять з того, що Китай, Іран і Північна Корея побічно беруть участь у війні проти України, уточнює Домінік Толксдорф. Для цих законодавців поразка Києва стала б стратегічним успіхом для їхніх ворогів і "послабила б позиції США у світі".

Американці скептично ставляться до Росії

Ще одне побоювання полягає в тому, що американська громадськість втомиться від війни. Згідно з соцопитуванням, проведеним на початку липня Pew Research Center, частка респондентів, які вважають, що вторгнення Росії в Україну становить загрозу інтересам США, значно знизилася з 2022 року.

Дослідження Pew показало, що 69 відсотків опитаних схвалюють економічні санкції проти РФ, а 54 відсотків хочуть, щоб США й надалі надсилали військову техніку Києву. Загалом же американці розділилися порівну, відповідаючи на запитання про те, чи повинна їхня країна взагалі допомагати Україні.

Росія, безсумнівно, сподівається на перемогу на виборах Дональда Трампа - не тільки через те, що він може допомогти Володимиру Путіну закріпитися в Україні, а й через те, що, ставши президентом, Трамп міг би ще сильніше розколоти американське суспільство та дестабілізувати демократію в Сполучених Штатах, переконаний Домінік Толксдорф із DGAP. "У Кремлі сподіваються, що США за Трампа будуть насамперед зайняті собою і не зможуть бути активним гравцем у міжнародній політиці", - резюмував експерт.