Збільшення мінімалки в Україні: тривожні сигнали для бізнесу

Мінімальна зарплата в Україні у вересні зросте до п'яти тисяч гривень. Відповідний законопроєкт, поданий до парламенту президентом Володимиром Зеленським, Рада ухвалила на позачерговій сесії у вівторок, 25 серпня, 295 голосами. Окрім того, в уряді розробили графік подальшого зростання мінімальної зарплати, і вже з січня наступного року її планують підняти до шести тисяч, а з липня 2021 року - до 6,5 тисячі гривень.  

Завдання від президента

Підвищення мінімальної зарплати - показник, яким намагається похвалитися чи не кожен український уряд та президент. При цьому її розмір зазвичай є далеким від фактичного прожиткового мінімуму. Зараз мінімальна зарплата в Україні становить 4723 гривні, тоді як середня, за даними Держстату, - 11,5 тисячі (прожитковий мінімум визначений на рівні дещо більше двох тисяч гривень). Довести у 2020 році мінімалку до 5,5 тисячі гривень планував ще рік тому тодішній прем'єр Володимир Гройсман.

Нинішньому ж Кабміну таке завдання поставив особисто президент. "Знаю, це нелегко - взяти й підвищити. Однак ми й не шукали легких рішень, коли прийшли до влади", - зазначив Зеленський у червні, звертаючись до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра фінансів Сергія Марченка. Останній пізніше в інтерв'ю українським ЗМІ пояснював, що у підвищенні до п’яти тисяч є доцільність та можливості. "Це дозволить нам частково покрити дефіцит Пенсійного фонду та пришвидшити певні процеси в економіці. П'ять тисяч гривень для нас - підйомна історія", - цитує очільника мінфіну пресслужба відомства. А от щодо підняття до 6-6,5 тисячі 2021 року, то урядові ще доведеться шукати ресурси, аби виконати таке завдання.

Читайте також: Підвищення мінімальної зарплати: популізм чи паливо для економіки

У пояснювальній записці до ухваленого нині Радою законопроєкту йдеться про те, що підвищення мінімальної зарплати до п'яти тисяч гривень хочуть забезпечити завдяки економії на обслуговуванні державного боргу. Ця сума становитиме 3,5 мільярда гривень, і виникла вона, мовляв, через відхилення фактичного курсу гривні щодо іноземних валют порівняно з прогнозним курсом. Окрім того, завдяки зростанню мінімальної зарплати українська влада очікує збільшення податкових надходжень у розмірі понад півмільярда гривень.

Сумнівне покращення в період кризи

Утім, у червні Міжнародний валютний фонд (МВФ) склав песимістичний прогноз щодо економічного розвитку України через спричинену коронавірусом кризу. Згідно з прогнозом, падіння внутрішнього валового продукту (ВВП) України у 2020 році становитиме 8,2 відсотка. Це падіння пояснюється саме слабким запасом накопичень українських домогосподарств й обмеженою фіскальною підтримкою економіки, сказав постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман. 

Збільшення податкового навантаження остерігаються найбільше представники бізнесу. Адже роботодавцям відтепер доведеться платити більший єдиний соціальний внесок (ЄСВ), що й зараз далеко не всім по кишені. "Не викликає сумніву, що збільшення фіскального тиску в розпал економічної кризи та невизначеності стимулюватиме зростання сектора "тіньових" заробітних плат", - застерігають в Європейській бізнес асоціації (ЄБА). Експерти ЄБА наполягають, що таке стрімке підвищення мінімалки видається непродуманим рішенням, яке лише зашкодить сумлінним підприємцям.

Читайте також: НБУ погіршив прогноз падіння ВВП в Україні до 6 відсотків

Найбільшого удару відчують представники малого та мікробізнесу з невеликих населених пунктів, зазначає у розмові з DW  президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак. "Це найбільш вразливі категорії, їм буде найтяжче, бо там рівень доходів зазвичай невеликий. До того ж зараз карантин і бізнес взагалі переживає дуже тяжкі часи. І тому будь-яке підвищення відрахувань позначається дуже негативно", - пояснює фахівець. Чумак також прогнозує зростання виплат зарплат у конвертах. "Не усім знизили орендну плату, комунальні платежі. Є комунальні відрахування на місцевому рівні, якісь неофіційні побори. Всі ці витрати підприємці намагаються мінімізувати будь-якими шляхами, тому що зараз немає тих доходів, які були навіть рік тому. Вони не можуть розраховувати на додаткові витрати", - змальовує українські реалії Чумак.

Працівники залишиться в плюсі?

Імовірне збільшення тіньової економіки - не останній ризик, каже економістка, керівниця проекту Індекс моніторингу реформ в VoxUkraine Тетяна Тищук. Вона дивується, як в умовах дефіциту держбюджету в уряді збираються підвищувати зарплати працівникам бюджетних установ, чиї оклади напряму залежать від розміру мінімальної зарплати. "Також збільшення мінімальної зарплати може з часом призвести до того, що зростуть ціни, але наразі вони також залежатимуть і від того, яку політику проводитиме центральний банк", - коментує експертка. Позитив від такого рішення, на її думку, полягає у тому, що унаслідок збільшення мінімалки може підвищитися споживацький попит на внутрішньому ринку, що "зможе трішки нівелювати негативний вплив від кризи".

Читайте також: Як світові гіганти рятують бізнес від банкрутства через коронавірус

У Федерації профспілок України підвищення заробітного мінімуму натомість підтримують. "Коли проводиться зміна мінімальної зарплати, щоразу в Україні здіймають галас, що бізнес не витримає, не зможе її підняти. Але потім все стає на свої місця, ніяких трагічних змін не відбувається", - коментує голова ФПУ Григорій Осовий і додає, що "це є звичайна практика, котра не завжди реалізовується". На його думку, цей показник обов'язково варто підвищувати, аби дозволити мільйонам найманих працівників в Україні бодай "зводити кінці з кінцями". За словами Осового, приватний ринок, попри оголошені ризики, здатен витримати нові навантаження. Він переконаний, що реальний сектор економіки впорається із підвищенням, тоді як найбільше питань зараз виникає саме для співробітників державних та комунальних організацій. Осовий не виключає, що у деяких установах можливі скорочення та переведення працівників на неповний робочий день.