В ISW окреслили кадрові рішення Путіна на тлі контрнаступу

Рішення президента Росії Володимира Путіна розпочати широкомасштабне вторгнення  без чітко структурованого командування армією, а також численні перестановки у військовому керівництві під час війни вплинули на зменшення ударних можливостей російських сил Україні. Про це у звіті за 30 квітня повідомляє американський Інститут вивчення війни (ISW).

На початку вторгнення Путін не став призначати єдиного командувача російським угрупованням, нагадують аналітики, припускаючи, що Путін розраховував на швидке взяття Києва і хотів представити перемогу як свій власний успіх. Дії Путіна у огляді порівнюють з поведінкою радянського лідера Йосипа Сталіна під час і після Другої світової війни, зокрема, щодо маршала Георгія Жукова, з яким диктатор не хотів ділитися славою переможця.

Експерти ISW склали хронологію військових призначень у РФ, спираючись на офіційні повідомлення з Кремля та непідтверджені повідомлення російських та західних медіа.

Як зазначено, спочатку у квітні 2022 року, після провального наступу на Київ, командувачем угруповання в Україні Путін призначив генерала Олександра Дворнікова. Як стверджується, йому поставили завдання до 9 травня повністю взяти під контроль Донецьку і Луганську області. Після провалу з цим завданням, на місце Дворнікова наприкінці травня призначили генерала Геннадія Жидка.

Обидва генерали, як стверджується, входили до близького оточення начальника генштабу РФ Валерія Герасимова. Однак успішний контрнаступ України у серпні-вересні минулого року знову призвів до кадрових змін. Тоді президент РФ звернувся до людей не з орбіти Герасимова: до цього періоду відносять "зліт" глави Чечні Рамзана Кадирова і засновника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина. Зрештою, "Путін, очевидно, прагнув заручитися підтримкою провоєнної ультранаціоналістичної спільноти, призначивши бажаного для них кандидата, Сергія Суровікіна".

Згодом, як стверджують ЗМІ, Герасимов на зустрічі з Путіним у грудні минулого року спробував переконати президента повернути відсторонених генералів. 11 січня окупаційні війська РФ в Україні очолив сам Герасимов. При цьому Путін нібито у лютому влаштовував зустріч з міністром оборони Сергієм Шойгу і Пригожиним для того, щоб зняти розбіжності між ними.

При цьому зазначається, що Путін зазвичай вдається до ротації командирів, а не прямо їх звільняє або усуває з посади, аби жоден не набув занадто великого політичного впливу.

Читайте також: Коментар: Призначення Герасимова повертає Пригожина на другі ролі

"Широкомасштабні провали російського зимово-весняного наступу, ймовірно, спонукали Путіна розділити відповідальність за операції в Україні порівну між двома групами в міноборони напередодні очікуваного українського контрнаступу", - підсумовують в ISW. Результати можливого контрнаступу, швидше за все, визначать, якому блоку Путін надасть перевагу, і, вірогідно, призведуть до подальших змін у командуванні, припускають експерти. При цьому наголошується, що Путіну було б непросто замінити лояльного йому Герасимова, бо це може значно зашкодити репутації Кремля і міноборони РФ.

Читайте також: Чи готовий Пригожин та його ПВК "Вагнер" кинути виклик режиму Путіна?