1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українці у ФРН проти надання притулку російським дезертирам

Олівер Піпер
28 вересня 2022 р.

Через оголошену "часткову мобілізацію" у РФ зростає число ухилянтів, які виїжджають з країни. Німеччина сигналізує про готовність прийняти їх, але українська громада тут налаштована більш ніж скептично.

https://p.dw.com/p/4HOiu
російський солдат на параді в Москві, 9 травня
Російський солдат на параді в Москві, 9 травня 2022 рокуФото: Mikhail Metzel/Kremlin Pool/Planet Pix/ ZUMAPRESS.com/picture alliance

Коли українка Катерина Ріц-Ракуль (Kateryna Rietz-Rakul) почула про те, що Німеччина має намір приймати дезертирів з РФ, вона сприйняла це як дуже поганий жарт. "Я думала, це неможливо, я не могла в це повірити. Це жарт, якесь повідомлення з сатиричного журналу "Postillon". Але потім я побачила новини...", - каже перекладачка-синхроністка, яка уже 20 років мешкає в Німеччині. З великим здивуванням вона сприймала інформацію про те, що представники урядової коаліції буквально наввипередки пропонують допомогу російським відмовникам від військової служби.

"До Німеччини ласкаво просимо тих, хто ненавидить шлях Путіна і є прихильником ліберальної демократії", - наголошує міністр юстиції ФРН, вільний демократ Марко Бушманн (Marco Buschmann). "Підтримати таких людей, надати їм прихисток - я вважаю це само собою зрозумілим", - наголошує глава уряду землі Нижня Саксонія, соціал-демократ Штафан Вайль (Stephan Weil). А депутатка Бундестагу від Зелених Ірене Міхаліч (Irene Mihalic) вимагає: "Тому, хто не хоче брати участь як солдат у вбивчій агресивній війні, яка порушує міжнародне право, а тому тікає з Росії, в Німеччині має бути наданий притулок".

Читайте також: Коментар: Путінська мобілізація може стати кінцем його режиму

Чи справді дезертири проти війни РФ в Україні?

Ріц-Ракуль, яка опікується українськими стипендіатами у Фонді імені Александера фон Гумбольдта, не може це зрозуміти. Надавати притулок російським дезертирам - це однозначно хибне політичне рішення, переконана вона. "Це ж не опозиціонери чи дисиденти. Вони просто не хочуть ризикувати власним життям. Ще пару днів тому вони не мали жодних проблем з російською політикою, а тепер раптом прокинулися? Захищати цих людей не є завданням Заходу", - переконана українка.

Вона звертає увагу на відео, які поширюються у соцмережах з російсько-грузинського кордону. За останні дні 50 тисяч росіян уже втекли в сусідню країну, почасти тому, що Польща та країни Балтії через небезпеку потрапляння до них шпигунів уже практично закрили свої кордони.

"І там ми бачимо росіян, які засмучені тим, що їм відмовляють у перетині кордону Грузії, оскільки в них наліпка Z на машині чи татуювання Z на тілі, - каже Ріц-Ракуль. - А потім там з'являються коментарі на кшталт "Грузини, вам краще згадати танки 2008 року". У Німеччині завжди говорять: треба було раніше прислухатися до східноєвропейців. Проте тепер східноєвропейців знову не чують".

Читайте також: Мобілізація в РФ не завадить Україні звільняти території до весни - ISW

Але чи може Німеччина відмовляти людям, які справді не хочуть брати участь у розв'язаній росіянами війні? Аргумент, який зараз постійно повторюється німецькими політиками: кожен солдат, який отримає тут притулок, зменшить на одного солдата російську армію. Мешканка Берліна, українка Катерина Ріц-Ракуль називає такий аргумент суцільним обманом: "Це оманливо, адже Росія отримає своїх 300 тисяч чи мільйон резервістів все одно. Це нічого не змінить, але ми матимемо тут величезну безпекову проблему". 

Безпекова перевірка - величезний виклик 

За даними міністерства внутрішніх справ ФРН, рішення про надання притулку ухвалюється у кожному конкретному випадку, при цьому проводиться так звана безпекова перевірка. І саме щодо російських військових важливо знати, хто саме хоче прибути до Німеччини. Лідер Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) заявив, що він виступає "категорично проти надання доступу до Німеччини усім ухилянтам з Росії". Катерина Ріц-Ракуль також ставить питання, як німецькі органи влади мають намір впоратися з ймовірним притоком заяв у нинішній ситуації?

"Ми в Німеччині й так уже перевантажені прийомом українських жінок і дітей, документами, питаннями житла. Зараз багато федеральних земель говорять, що вони заповнені вщент і більше не можуть приймати біженців. Куди тоді з чоловіками з Росії? Як відбуватиметься перевірка їх на благонадійність? Як будуть перевіряти їхні соціальні мережі?" - нарікає жінка.

У Німеччині уже зареєстровані майже мільйон українців, переважно це жінки та діти. Катерина Ріц-Ракуль нагадує, що багато з них утікали саме від російських солдатів. Для того, щоб тепер на новій батьківщині знову зустріти російських солдатів, якщо Німеччина таки дасть зелене світло на притулок для них? "Це безумство, тут уже і так багато вербальних і невербальних нападів на українок. Чому краще не прихистити жінок з Дагестану чи Ірану?"

Читайте також: Коментар: Путін змушений вдатися до ескалації, щоб вижити

Побоювання українських активістів

Ганна (жінка має інше ім'я. - Ред.) знає з власного досвіду, як поводяться на акціях в Німеччині проросійські демонстранти. Українка, яка живе у ФРН з дитинства, є активісткою об'єднання тутешньої української діаспори "Віче", яке організовує акції в Берліні. Вона каже: "Як активісти ми, звісно, боїмося, що під час демонстрації стануться якісь провокації, коли люди російського походження провокуватимуть наших учасників. Небезпеки у цьому сенсі в Німеччині ще не усвідомили".

Тиждень тому "Віче" провело демонстрацію перед будівлею міністерства оборони Німеччини з вимогою постачання в Україну танків. У жовтні запланований мітинг, присвячений тому, як інтелігенція в Німеччині ніби піддається російські пропаганді. Робота неурядової організації полягає також у вивченні російських соцмереж. Її результат: "У російських Z-групах багато людей дуже голосно і захоплено раділи, коли вчинялися якісь воєнні злочини. Після "мобілізації" ті ж самі люди тікають чи прагнуть втекти з Росії. Їх не можна пускати в країну (в Німеччину. - Ред.). Оскільки Росія несе зараз великі втрати, вони хочуть спокійно спостерігати за війною на відстані. Але ж невідомо, чи вони справді дистанціюються від цієї війни".

Читайте також: Leopard у степах України: чому Київ так потребує німецьких танків

Українці критикують німецьку "наївність"

Ганна також не вірить, що в рамках масштабної безпекової перевірки можна детально перевірити кожного дезертира. Чати видаляються дуже легко. Крім того, зараз прибувають аполітичні, привілейовані представники середнього класу з великих міст. "У них гарні зв'язки і гроші, щоб дозволити собі дорогі перельоти. І, звісно, вжити заходів для приховання того, якою була їхня позиція останні місяці".

Позиція Німеччини до російських дезертирів є відбитком загальної німецької позиції до війни Росії проти України, вважають багато українців, які нині перебувають у Німеччині. На їхню думку, забагато німців досі вірять у міф про добру загадкову російську душу. Ганна каже: "Ця наївність завела нас туди, де ми опинилися сьогодні. Ми у Західній Європі завжди розкривали наші обійми і казали: ось наші цінності, ми приймаємо вас, ми терпимо вас і ви можете робити, що хочете. Але ця наївність нас нікуди не приведе. Вона тільки ще більше погіршить нашу безпеку, а також безпеку українських біженців тут, у Німеччині".

Путін оголосив мобілізацію: Росія визнає поразку у війні?