Україна у списку країн із найгіршими гуманітарними кризами
14 грудня 2022 р.
International Rescue Committee (IRC)- благодійна організація, яку заснували в США ще 1933 року. Її засновник - відомий біженець від нацизму Альберт Ейнштейн. Метою організації було рятувати людей від нацистського режиму в Німеччині. Зараз же вона допомагає тим, хто цього потребує, у кризових регіонах по всьому світу.
Щороку International Rescue Committee оприлюднює список країн, що перебувають в особливо критичній ситуації - так званий Emergency Watchlist. До нього входять 20 країн. Серед чинників, які враховує організація, економічна стійкість, інтенсивність конфліктів, природні катастрофи та примусове вигнання.
Цього року через російську війну в цьому списку з'явилася Україна. Це єдина європейська країна в переліку, що посіла 10 сходинку за критичністю ситуації. Попереду - Сомалі, Ефіопія, Афганістан, Демократична республіка Конго, Ємен, Сирія, Південний Судан, Буркіна-Фасо та Гаїті. За Україною - Центральноафриканська Республіка, Чад, Ліван, Малі, М'янма, Нігер, Нігерія, Пакистан, Судан та Венесуела.
Дедалі більше потреб і замало допомоги
При цьому рейтинг відображає не стільки складність ситуації на даний момент, скільки прогноз її розвитку, "ризик погіршення" ситуації. Мета - спонукати світову громадськість, аби вчасно відвернути потенційну катастрофу.
Читайте також: Німці збирають допомогу: "Важливо показати, що українці не самі"
"Найважливіше послання цього року - те, що кризи стають дедалі гіршими та пришвидшуються, але також, що ми можемо цьому протидіяти", - каже в розмові з DW представник організації Джордж Рідінгс. Цьогорічний список організації демонструє рекордні обсяги необхідної гуманітарної допомоги та дає невтішні прогнози на 2023 рік. Занепокоєння викликає і загальний тренд. У 2014 році, згідно з даними організації, допомоги в усьому світі потребував 81 мільйон людей. Нині це 339 мільйонів. 90 відсотків із них живуть у країнах, які потрапили до критичного списку організації. Водночас зростає і прірва між потребами та фінансуванням допомоги.
Крім того, звіт IRC звертає увагу на дедалі більші нерівності в світі: "Поки дедалі більша частка світового населення все глибше скочується у кризу через збройні конфлікти, зміни клімату та економічний хаос, десь в іншому місці завдяки економічному розвитку рекордна кількість людей перестає жити в бідності".
Найбільший каталізатор криз - військові конфлікти
Головним чинником криз організація називає збройні конфлікти, зміни клімату та економічні негаразди. У майже всіх країнах із переліку кризи хоч і спостерігаються вже давно, але ці фактори лише погіршують ситуацію або викликають нові кризи.
80 відсотків гуманітарного лиха, за даними організації, на рахунку насильницьких конфліктів. У багатьох випадках жертвами стають цивільні. Абсолютно всі з 20 країн у списку IRC мають на своїй території збройні протистояння. У багатьох із цих країн гуманітарну кризу посилює зміна клімату.
Голод, війна та бідність
На прикладі трьох країн із різних континентів можна унаочнити ситуацію.
Україна потрапила до списку як єдина європейська країна виключно через війну, яку розв'язала Росія. За даними Агентства ООН у справах біженців, війна спричинила найбільшу кризу біженців за останні десятиліття. Російські атаки на цивільну інфраструктуру позбавили електрики та водопостачання мільйони людей. Лише завдяки швидкій та масштабній допомозі з-за кордону ситуація в Україні не є ще гіршою.
Сомалі очолює сумний список організації. У цій країні виникла катастрофічна продовольча криза внаслідок багаторічної посухи та конфліктів, що тривають десятиліттями. До цього додається залежність Сомалі від регіону, що тепер так само потрапив до кризових. "До війни в Україні Сомалі імпортувала 90 відсотків своїх зернових із Росії та України. Ці постачання було масово перервано, а ціни на світових ринках від початку війни зросли", - каже Джордж Рідінгс.
Афганістан минулого року був на чолі списку Emergency Watchlist. Він дещо спустився у переліку, але не тому, що ситуація там покращилася, а тому, що в інших місцях вона лише погіршилася ще більше. В Афганістані населення відчуває на собі наслідки економічного колапсу після захоплення влади талібами та виведенням західних військ. Практично все населення живе в бідності, при цьому тяжка і довга зима лише починається.
Головне - не здаватися
Цього року особлива увага IRC прикута до так званих guardrails ("бар'єри - Ред. ). Так називають соціальні та доброчинні організації на місцевому, національному та міжнародному рівнях, які допомагають тим, хто страждає від криз, не скотитися у повну прірву. Утім, саме такі організації, на думку IRC, у багатьох країнах останнім часом особливо послабилися. Але "це не є чимось невідворотним, а натомість свідомим рішенням", цитує звіт IRC свого президента Девіда Мілібанда. "Якщо ми зможемо відновити ці "відбійники", то зможемо почати послаблювати гуманітарні лиха та кризи у світі".
Організація наводить позитивні приклади. Зокрема, вона звертає увагу на укладене за посередництва ООН перемир'я в Ємені, що стало "найдовшим періодом відносної тиші від початку війни в 2014 році", або ж будівництво захисних споруд на узбережжі Бангладеш, "що врятувало життя тисяч людей". Крім того, в організації вказують і на укладену за посередництва ООН зернову угоду в серпні між Україною та Росією. Завдяки їй вдалося відновити експорт зерна з України принаймні у найбільш залежні від нього країни Африки.
Автори звіту визнають, що це не означає кінець криз, але зазначають, що вдалося принаймні пом'якшити їхні наслідки. А тому, зазначають в організації, "не можна допустити перемоги занепадницьких настроїв".