Угорщина теж вийде з-під дії норм ЄС про надання притулку

Після Нідерландів про перспективу виходу з-під дії правил Європейського Союзу щодо надання притулку заявила Угорщина. Угорський міністр з питань Європи Янош Бока заявив про необхідність вжиття жорстких заходів проти нелегальної міграції, тож Будапешт має намір подати заявку на вихід з правил ЄС, якщо поправка до договорів ЄС дозволить це зробити.

"Потрібні рішучі дії, щоб зупинити нелегальну міграцію... Буде вжито необхідних юридичних та адміністративних заходів. Угорщина є і залишатиметься членом Шенгенської зони", - зазначив він у дописі в соцмережі X у середу, 18 вересня.

Правопопулістський уряд Угорщини на чолі з прем'єр-міністром Віктором Орбаном проводить антимігрантську політику, через яку триває суперечка Будапешта з Європейською Комісією. Зараз Будапешт відмовляється сплатити штраф у розмірі 200 мільйонів євро, накладений на Угорщину Європейським судом через її обмежувальну політику щодо надання притулку. Тож Єврокомісія має намір вирахувати ці гроші з майбутніх виплат ЄС Угорщині.

Угорщина відмовляється приймати шукачів притулку у себе всупереч міжнародному законодавству та законодавству ЄС. Шукачі притулку можуть подавати свої клопотання лише в посольствах Угорщини за кордоном. Брюссель неодноразово засуджував країну за таку практику.

Читайте також: У ЄС очікують до кінця року мільйон прохань про притулок

Нагадаємо, уряд Нідерландів у середу повідомив Єврокомісію про намір відмовитись від дотримання міграційних правил Європейського Союзу.

На ці заяви уже відреагували в ЄК. "Ми не очікуємо жодних негайних змін за новими правилами у сфері міграції, які залишаються обов'язковими для Нідерландів", - заявила Аніта Гіппер, речниця ЄК з питань внутрішніх справ, міграції та внутрішньої безпеки.

Реформа міграційного законодавстсва ЄС

Нагадаємо, над реформою міграційного законодавства у Брюсселі активно працювали з 2015 року, коли до ЄС прибула рекордна кількість мігрантів. Тоді як країни з правими урядами, як-от Угорщина, рішуче виступали за посилення чинних правил, гуманітарні організації та ліві політичні сили Європи висловлювали занепокоєння щодо погіршення ситуації з правами людини.

У травні 2024 року країни ЄС остаточно затвердили реформу, ухваливши пакет документів, які серед іншого передбачають прискорення процедур щодо претендентів на отримання притулку на зовнішніх кордонах ЄС. Особи, які мають незначні шанси отримати дозвіл залишитися в ЄС, депортуватимуться швидше, а відповідні рішення ухвалюватимуться уже на кордоні.

Однією зі складових реформи є так званий механізм солідарності щодо розподілу прохачів притулку серед країн Євросоюзу. Це означає, що у разі надмірної кількості претендентів на притулок у перших країнах в'їзду мігрантів до ЄС - Італії, Греції, Іспанії, Кіпру, Мальті - прохачів притулку будуть зобов'язані приймати за системою квот інші країни Євросоюзу. Якщо країни відмовляються приймати біженців, вони зможуть надати фінансову допомогу. Крім того, врегульовано порядок дій у випадках різкого посилення імміграційних потоків.