У Франції проходить другий тур виборів до Нацзборів
7 липня 2024 р.
У Франції в неділю, 7 липня, відбувається другий тур дострокових виборів до Національних зборів (нижньої палати парламенту - Ред.).
"Коротко і ясно: жодного голосу за RN, жодного мандата для RN" - такий меседж лівого альянсу "Новий народний фронт", що має намір зупинити посилення у Франції ультраправих із "Національного об'єднання" (RN). Останні мають усі шанси на перемогу в другому турі.
Хто увійшов до альянсу проти ультраправих
Жан-Люк Меланшон, лідер вкрай лівої партії "Нескорена Франція", під час передвиборної кампанії перед другим туром закликав виборців голосувати за "Новий народний фронт". Ця ліва коаліція була створена представниками кількох політичних сил і має намір протистояти ультраправим, ідеологічним лідером яких є Марін Ле Пен. До коаліції увійшли вкрай ліві (зокрема, партія Меланшона), комуністи, соціал-демократи та "зелені", які об'єднали свої зусилля одразу після того, як президент Еммануель Макрон розпустив Національні збори після поразки центристського блоку разом із його партією "Відродження" на виборах до Європарламенту.
Читайте також: Опитування: Рейтинг ультраправих у Франції знижується напередодні виборів
Учасники "Нового народного фронту" у першому турі позачергових парламентських виборів домовилися виставити лише по одному кандидату у кожному виборчому окрузі і таким чином змогли набрати 28 відсотків голосів, що дозволило їм посісти друге місце, лише трохи поступившись правим популістам Марін Ле Пен, які набрали 29,3 відсотка голосів.
Створення лівого альянсу - політичне диво
На думку професора соціології Паризького університету Еріка Фассена, створення альянсу "Новий народний фронт" було практично немислимим, оскільки сили лівого політичного табору у Франції були занадто роз'єднані. Однак лідерам трьох найбільших партій вдалося дійти згоди і не конкурувати один з одним під час передвиборчих перегонів. "Партії стали дотримуватися абсолютно нових правил для французької політики і домоглися дива - об'єднання лівих сил. Цього ніхто не очікував. І це безпосередньо пов'язано з новою ситуацією", - сказав Ерік Фассен в інтерв'ю DW. Вплив на неї справила відчутна загроза перемоги на виборах французьких ультраправих.
Перед другим туром виборів понад 200 кандидатів від центристського блоку і від лівого альянсу зняли свої кандидатури, щоб сильніші кандидати могли здобути голоси і тим самим завадити ультраправим із "Національного об'єднання".
Читайте також: Жордан Барделла - від юнака з плаката ультраправих до потенційного прем'єра Франції
Оскільки у Франції мажоритарна система голосування, на попередніх виборах така тактика вже спрацювала та не дозволила партії Ле Пен отримати значно більше мандатів. Однак цього разу ситуація інша. Згідно з даними соцопитувань, "Національне об'єднання" сильне як ніколи і, ймовірно, йому вдасться сформувати найбільшу фракцію у французькому парламенті. Лівий "Новий народний фронт" може стати другою за величиною фракцією. Партія Макрона і центристи опиняться далеко позаду.
З ким домовлятиметься Макрон?
71-річний Жан-Люк Меланшон, який часто провокує своїми антиізраїльськими висловлюваннями та різними теоріями змови, хотів би стати прем'єр-міністром Франції після парламентських виборів. Однак його радикальна і часто агресивна риторика робить його спірним кандидатом у таборі лівих. Під час виборчої кампанії до Європарламенту Меланшон часто конфліктував з євродепутатом-соціалістом Рафаелем Глюксманном, який підтримував Ізраїль.
Глюксман звинувачував Меланшона в тому, що той використовує неприпустимі методи в політичній боротьбі. У лівому альянсі "Новий народний фронт", де представлена і партія Глюксманна, і партія Меланшона, обом політикам довелося на деякий час забути про розбіжності. Глюксманн навіть заявив, що зараз перед французами стоїть не просто питання про те, хто увійде до парламенту, а про те, що Франція вперше у своїй історії може опинитися під владою ультраправих. І щоб цього не допустити, ймовірно, потрібно навіть провести референдум з цього питання.
Читайте також: Вибори у Франції: праві радикали лідирують, попереду невизначеність
Теоретично у Франції можна було б запобігти приходу до влади ультраправих і формуванню ними уряду за допомогою коаліції лівих і центристів. Однак на практиці це малоймовірно, оскільки президент Еммануель Макрон вважає крайніх лівих у багато разів гіршими, ніж крайніх правих. "Крайні ліві не хочуть секуляризму. Вони відкидають імміграційні закони, які дають нам змогу краще управляти. І вони хочуть гротескних речей, таких як зміна гендерної ідентичності шляхом звернення до мерії", - заявив Макрон в інтерв'ю газеті Le Parisien. Про союз між його партією і "Новим народним фронтом" не може бути й мови, повторив президент після засідання уряду 3 липня.
Вибори можуть змінити політичний баланс
Назва "Новий народний фронт" нагадує про подібну коаліцію соціалістів і комуністів у Франції, які вперше сформували уряд у 1936 році. Це була реакція на посилення націоналістів і фашистів у Європі. Сьогоднішній альянс крайніх лівих, соціал-демократів і "зелених" закликає до запровадження мінімальної заробітної плати в 1600 євро, зниження пенсійного віку до 60 років та інших соціальних пільг, які призведуть до збільшення бюджетних витрат. Крім того, ліві вимагають негайного визнання Палестини як держави і хочуть продовжувати постачати Україні зброю для боротьби з Росією, вони гарантують і продовження діяльності суспільно-правових ЗМІ, на закритті яких наполягають ультраправі.
Читайте також: Ультраправі виграли перший тур виборів у Франції
Нинішні вибори можуть змінити не тільки баланс політичних сил, а й центрів політичної влади у Франції, вважає професор соціології Ерік Фассен. Досі президент був главою П'ятої республіки і мав більший політичний вплив порівняно з парламентом. "Своїм рішенням про дострокові парламентські вибори Макрон створив ситуацію, яка підриває його власні позиції. Це може призвести до того, що президентський пост втратить своє важливе значення", - зазначив він. На думку Фассена, якщо парламент тепер відіграватиме важливішу роль у формуванні уряду, необхідність у сильному президентові зникне.
Виборчі дільниці 7 липня відкрилися в більшості населених пунктів о 8-й годині ранку і закриються о 18:00. У низці великих міст, зокрема в Парижі, виборці можуть голосувати до 20:00. Незабаром після закриття останньої виборчої дільниці буде оголошено перші результати виборів.