У Білорусі запровадили смертну кару за підготовку теракту

Правитель Білорусі Олександр Лукашенко затвердив поправки до Кримінального кодексу, які передбачають смертну кару за замах на скоєння теракту. Відповідний закон опубліковано на національному правовому інтернет-порталі у середу, 18 травня, пише "Інтерфакс".

У документі йдеться, що в якості винятку допускається застосування смертної кари у вигляді розстрілу за підготовку актів міжнародного тероризму, тероризму щодо представника іноземної держави чи міжнародної організації або ж підготовку терактів, вчинених організованою групою. Крім того, за спроби вчинити теракт з використанням ядерних, хімічних чи біологічних речовин також розстрілюватимуть в Білорусі. Замах на вбивство державних чи громадських діячів та плани щодо виведення з ладу залізничних колій та стратегічних об'єктів теж підпадають під категорію злочинів, за які запровадили смертну кару.

До цього смертна кара в Білорусі не могла бути призначена лише за факт підготовки злочинів, наразі вищезазначені ситуації внесли до списку винятків. Поправки до кримінального кодексу набудуть чинності за десять днів після опублікування.

Напередодні ці поправки підтримали Верхня та нижня палати парламенту Білорусі. Автори законопроєкту пояснювали його створення необхідністю посилити відповідальність за законом для тих, хто "протягом останнього часу щодо Білорусі чинять численні спроби штучно підвищити градус терористичної загрози", і цьому нібито сприяють деякі "люди із-за кордону", які бажають "дестабілізувати соціально-економічну ситуацію, створити атмосферу напруги та страху у суспільстві".

Смертна кара як загроза опозиції

Білорусь - єдина країна Європи, де смертна кара закріплена на законодавчому рівні як міра покарання. Протягом останніх десяти років її застосовували рідко - кілька разів на рік, але місцеві правозахисники не раз зазначали, що таке покарання може використовуватися владою як репресії та загроза для опозиціонерів у сфабрикованих кримінальних справах.

Олександр Лукашенко раніше заявляв, що не може виключити страту із законодавства, оскільки це, мовляв,  "воля народу", хоча востаннє держава дозволила офіційно голосувати з цього питання на референдумі 1996 року.