The Independent: криза в Угорщині є негативним сигналом для подальшого розширення ЄС

Аналізуючи події в угорській столиці іспанська газета El Mundo пише:

Ситуація в Угорщині була напруженою і до скандалу, пов’язаного із брехнею прем’єр-міністра Ференца Дюрчаня. Уряд планував підняти податки і вдатися до грандіозних заходів заощадження бюджетних коштів. Таким чином уряд сподівався принаймні у віддаленій перспективі підготувати країну до запровадження єдиної європейської валюти. Тепер же кабінет міністрів опинився у дуже неприємній ситуації – він виставлений на посміховисько в очах партнерів по Євросоюзу. Дискредитованому прем’єрові не спало на думку нічого ліпшого, ніж контратакувати. Він не вибачився за свою брехню, а в безладдях на вулицях Будапешта він вбачає лише проблему громадського порядку. Він брехав і гадав, що йому це зійде з рук – це була його перша помилка. Друга – він не хоче брати на себе відповідальність”, - критикує El Mundo.

Британське видання Independent пише про сприйняття угорської кризи європейськими партнерами:

Ще кілька днів тому ми гадали, що Угорщина – це маленька, добре організована країна із чудернацькою мовою, яка пристойно справляється із непростими завданнями реформуваннy економіки. Ця країна ще за комуністичних часів вважалася піонером економічної лібералізації. Здавалося навіть, що перехід до ринкової економіки вдавався угорцям краще, ніж багатьом сусіднім країнам. Гірка правда полягає в тому, що загальний образ Угорщини як взірцевого учня „нової Європи”, як форпосту зростання і стабільності, був значною мірою видаванням бажаного за дійсне. Часи, коли Угорщина була синонімом реформ, лишилися у минулому: в економіці стагнація, країна має найбільший дефіцит бюджету у цілому Європейському союзі”, - констатує Independent.

Французька газета Figaro запевняє, що Угорщина зі своїми нинішніми проблемами не є винятком серед новачків ЄС:

Були часи, коли країни „нової Європи” зміцнювали нашу „стару Європу”, давали їй нове дихання, сприяли динаміці нашої економіки. Довгий час після розвалу „соціалістичного табору” країни Центральної і Східної Європи демонстрували темпи економічного зростання, яким можна було лише позаздрити. Втім, після вступу восьми посткомуністичних країн до Євросоюзу 2004 року реформи уповільнилися. Криза в Угорщині і той плачевний стан, в якому перебувають її сусіди, є негативним сигналом для наступних етапів розширення Європейського союзу, - прогнозує Figaro.

Данська газета Jullands-Posten вважає, що Євросоюз має зробити висновки з нинішньої ситуації в Угорщині:

Угорщина, на відміну від Польщі, не справила в ЄС переконливого враження. Країна (і тепер зрозуміло чому) обрала в Європі доволі скромну роль. Угорська економіка функціонує гірше, ніж в інших новачків ЄС. Зате під час передвиборної кампанії уряд розповідав геть інші історії. Тепер же навіть на інтернет-сторінці уряду можна прочитати, що прем’єр безсовісно брехав, аби перемогти на виборах. ... Європейський союз був, м’яко кажучи, незадоволений економічними показниками Угорщини. Брюссель тиснув на Будапешт, вимагаючи підвищення податків і зменшення державної заборгованості. Зі скандалу навколо брехні Ференца Дюрчаня угорці мають зробити висновки. Європейські партнери їх вже зробили”, - зауважує Jullands-Posten.

До іншої теми. Європейські економічні видання коментують рішення російських чиновників відкликати дозвіл компанії Sakhalin Energy на здійснення другого етапу розвідки нафтових та газових родовищ поблизу острова Сахалін. Це рішення викликало чимале занепокоєння у Брюсселі. Газета Handelsblatt пише:

Спроба російського уряду ошукати один із найбільших енергетичних концернів світу, викинувши його із масштабного міжнародного проекту, є великим ризиком. Кремль може остаточно розбазарити імідж надійного партнера в енергетичному бізнесі, який і без того дуже заплямований. Однак йдеться не лише про імідж Росії. Японія, яка двома компаніями була представлена серед інвесторів перспективного проекту, тотально залежить від імпорту енергоносіїв і робить серйозну ставку на сахалінські родовища. Якщо Москва торпедує цей проект, відносини із Токіо зазнають колосального удару. ... Російському урядові варто негайно пригадати, якої шкоди він зазнав після зриву газових поставок до України, а також непрямого шантажу європейських партнерів. Особливо тепер, коли Москва шукає виходи на європейські ринки, їй не варто грати в такі ігри”, - застерігає Handelsblatt.

Огляд преси підготував Євген Тейзе