Ситуація у Придністров'ї на тлі війни. Чого боїться Молдова?

З 25 квітня 2022 року загострилася ситуація у Придністров'ї. За два дні у різних районах регіону прогриміло три вибухи - з гранатомета було розстріляно будівлю міністерства держбезпеки регіону, стався вибух на військовому аеродромі в Тирасполі, підірвано дві радіовежі у Григоріопольському районі та військовий об'єкт у селі Паркани. Влада самопроголошеної "Придністровської молдавської республіки" ("ПМР") оголосила червоний рівень терористичної загрози.

Що відбувається у Придністров'ї

На в'їздах до невизнаної республіки встановлено блокпости. Слідчі органи "ПМР" порушили кримінальні справи "за фактом терористичного акту, вчиненого групою осіб, зі застосуванням вогнепальної зброї, а також замах на вбивство двох і більше осіб, вчинений групою осіб у загальнонебезпечний спосіб". У зверненні до громадян 26 квітня голова невизнаної республіки Вадим Красносельський повідомив, що за попередніми даними, сліди терактів ведуть в Україну.

За словами президента Молдови Майї Санду, в інцидентах задіяно політичні сили всередині самого регіону. Місія ОБСЄ у Молдові назвала вибухи "спробою дестабілізувати ситуацію". На засіданні Ради безпеки в Кишиневі 26 квітня було ухвалено рішення збільшити інтенсивність перевірок поблизу зони безпеки та кількість патрулів на території Молдови та у прикордонних пунктах. Рекомендовано підвищити рівень безпеки об'єктів інфраструктури, а також рівень бойової готовності всіх установ, які відповідають за забезпечення громадського порядку.

Читайте також: Вибухи у "ПМР": Кишинів не вдаватиметься до блокади, а Київ попереджає про удари

"Необґрунтовані заяви" російських військових

Все це відбувається на тлі заяв виконувача обов'язків командувача військ російського Центрального військового округу Рустама Міннекаєва. Виступаючи 22 квітня на річних зборах Союзу підприємств оборонних галузей промисловості Свердловської області, Міннекаєв заявив, що "контроль над півднем України - це ще один вихід у Придністров'я, де також фікусуються факти утисків російськомовного населення".

Молдавська влада вважає ці слова "неприйнятними". Про це йдеться у поширеному пресрелізі Бюро реінтеграції. 23 квітня посла РФ у Кишиневі Олега Васнєцова викликали до міністерства закордонних справ та євроінтеграції (МЗСЄІ) для роз'яснень. "Під час зустрічі було підтверджено, що Республіка Молдова, згідно з її Конституцією, є нейтральною державою, і висловлено прохання про дотримання цього принципу всіма міжнародними суб'єктами, включаючи Російську Федерацію", - йдеться у комюніке МЗСЄІ за підсумками зустрічі.

Читайте також: Молдова викликала посла РФ через заяви про "коридор" до Придністров'я

"Нас ніхто не утискає"

Тим часом звичайні жителі Придністров'я не знають, про які "факти утиску російськомовних у регіоні" говорив російський військовий. "Росіян ніхто не утискає в Придністров'ї. Більше того, я не зустрічала, не чула і не читала про те, щоб російськомовних з Придністров'я якось утискали на території правобережної Молдови. Нам не потрібен військовий захист", - стверджує в інтерв'ю DW мешканка Тирасполя Наталія Скуртул. На її думку, останні події в регіоні "дуже схожі на такі ланки в ланцюзі, що виправдовують військову агресію Росії на території України".

Як вважає придністровський журналіст, підполковник молдавської армії у відставці Семен Нікулін, "у будь-якому суспільстві є незадоволені, окремі громадяни або цілі групи, які вважають себе жертвами різних утисків. Але навряд в Придністров'ї є люди, які хотіли б звільнення від утисків тим самим шляхом, що Росія реалізує в Україні". Проте, впевнений експерт, заява Міннекаєва "може і має викликати занепокоєння у Києва, Кишинева, Тирасполя, Бухареста і надалі за картою".

Читайте також: Молдова: російські танки і сумнівний нейтралітет

"Москві нема чого запропонувати жителям регіону"

Кишинівський підприємець Віктор Зіров веде бізнес із придністровськими партнерами. На його думку, існує "висока ймовірність збройного загострення в регіоні, яке не потрібне самим жителям Придністров'я". "По-перше, не знаю жодного факту гноблення там за мовною ознакою", - каже бізнесмен. По-друге, найголовніше, на його думку, перебуваючи де-юре у складі Молдови та володіючи молдавськими паспортами, жителі регіону "давно користуються можливістю подорожей та заробітку в Євросоюзі".

"На що можуть перетворитися міста Молдови, ми добре бачимо на прикладі Донецька та Луганська - з них в Україну та Росію поїхала переважна більшість вряди-годи активних, шукаючих, розумних людей", - говорить Віктор Зіров у розмові з кореспондентом DW.

На його думку, "очевидно, що у разі переходу під контроль Москви Тирасполя та Кишинева, на жителів цих міст чекає важка доля біженців або бійців "російського світу". "На жаль, вісім років фактичного контролю над "ЛДНР" показали, що Москві нічого запропонувати жителям уламків колишнього СРСР", - підсумував молдавський підприємець.

Читайте також: Берлін будує між Молдовою та Заходом "міст солідарності"

"Провокація не вдасться"

"Будь-які спроби втягнути Молдову в конфлікт шиті білими нитками", - упевнений директор Інституту дипломатичних та політичних досліджень та питань безпеки, колишній міністр закордонних справ Молдови Валерій Осталеп. "Можна висувати будь-які приводи, але цьому ніхто не повірить", - додав він в інтерв'ю DW.

Як вважає експерт, "люди з обох берегів Дністра вже не ведуться на провокації. Нас хочуть зіштовхнути лобами, але це не вдасться". "У Тирасполі налякані не менше, ніж у Кишиневі, ніхто не хоче війни", - стверджує молдавський експерт.