Що не так з призначенням посла України в Казахстані

Інформація про те, що офіційний Казахстан не схвалив призначення колишнього очільника Луганської обласної військової адміністрації (ОВА) Сергія Гайдая на посаду посла і тому не надає йому агреман, з'явилася у виданні "Дзеркало тижня" з посиланням на неназвані джерела. Згідно з цим повідомленням, казахська сторона "м'яко, але твердо" дала зрозуміти, що хотіла б бачити послом України в Астані професійного дипломата.

МЗС не коментує

Сам Гайдай у коментарі "Суспільне" заявив, що офіційної відмови від казахської сторони не надходило. "Це повна маячня. Річ у тому, що ніякої офіційної відмови немає. (…). Мої документи там так і залишаються. Якщо агреман прийде, отже це погодження, якщо не прийде, тоді це тема для обговорень, або для заміни кандидата. Але поки що ніхто кандидата замінювати не планує і відмови немає", - заявив колишній очільник Луганської ОВА. Водночас він припустив, що представники Росії, "які підключили потужні адміністративні важелі для того, щоб тиснути на казахів", можуть мати вплив на ухвалення дипломатичних рішень Астани.

Міністерство закордонних справ Казахстану у відповідь на запит "Радіо Свобода" відмовилося від коментарів, пояснивши це конфіденційністю процедури надання агреману. Жодної відповіді на момент підготовки матеріалу не надійшло і на запит DW  до пресслужби МЗС України.

Посла звільнили під тиском Москви?

Особлива увага до призначення посла України саме в Казахстан пояснюється тим, що у жовтні минулого року колишнього очільника українського дипвідомства, кар’єрного дипломата Петра Врублевського було звільнено усього лише через два роки після призначення, хоча середній термін перебування на цій посаді становить в середньому п’ять років.

Президент Зеленський був вимушений підписати указ про звільнення Врублевського на вимогу Астани. Це сталося після того, як в інтерв’ю казахському блогеру посол висловився з приводу російських загарбників: «Намагаємося вбити їх якнайбільше. Чим більше ми вб'ємо росіян зараз, тим менше доведеться вбивати нашим дітям». У МЗС Казахстану поведінку посла Врублевського назвали "провокаційною". Про своє обурення цим висловлюванням заявила також Москва і почала вимагати від Астани негайно вислати з країни українського дипломата.

Читайте також: Росія в обхід санкцій купує в Казахстані дрони для війни - розслідування

Агреман - красномовна формальність

Про ймовірного наступника Врублевського стало відомо у березні цього року. Українські ЗМІ повідомили, що Київ збирається призначити новим послом у Казахстані колишнього главу Луганської ОВА Сергія Гайдая, якого було звільнено у березні цього року. "Якщо припустити, що Київ заслав агреман на призначення Гайдая у березні, то це означає, що казахська сторона розглядає його кандидатуру вже третій місяць", - сказав у  коментарі DW експерт Української ради зовнішніх відносин, професор Київського інституту міжнародних відносин Сергій Даниленко. Він відзначає, що процедура надання агреману - формального дозволу держави перебування на акредитацію глави дипломатичної місії іноземної країни - не має точних часових рамок. Проте зазвичай, якщо йдеться про країни, "відносини  між якими є тісними і партнерськими", надання агремана  триває не більше місяця».

"Затримка агремана у дипломатії зазвичай означає певний меседж і є показником напруги чи непорозумінь у відносинах", - пояснює Даниленко. При цьому він вказав на те, що згідно з Віденською конвенцією, приймаюча сторона не надає причин відмови у видачі агремана, "проте зазвичай через дипломатичні канали обмін такою інформацією між столицями відбувається".

Читайте також: Як Казахстан намагається балансувати між ЄС та Росією

Відмова в агремані - виняткова ситуація

Загалом практика ненадання агреману - виняткова ситуація у диппрактиці, пояснив DW голова ГО "Центр нових рішень", професійний дипломат, колишній посол України при ЄС Костянтин Єлісєєв. За його словами,  якщо керівництво Казахстану піде на цей крок, то це буде "суто політичним рішенням".  Єлісєєв наголошує, що прецеденти відмови від надання агреману в українській дипломатії існували - "відмовляли як ми, так й іноземні країни". Один з відомих прикладів - відмова України від надання агреману на призначення посла Росії Михаїла Бабича у 2016 році за каденції президента Петра Порошенка.

Експерт-міжнародник Вадим Трюхан вказує на те, що практика ненадання агремана застосовується вкрай рідко, оскільки, як правило, "перед тим, як подавати агреман на певну кандидатуру, дипломатичними каналами проводиться певний зондаж, запитується думка приймаючої сторони, чи не була б вона проти в разі, якщо було б ухвалене рішення про призначення такої-от людини". "Цілком очевидно, що у цьому випадку з українського боку ніхто цього не робив", - каже Трюхан. Він також наголошує, що при визначенні кандидатури нового посла в Астані, Київ мав врахувати інцидент з Врублевським і те, що Казахстан наразі "з усіх сил балансує між Росією і Україною".

Читайте також: Президент Токаєв: реформатор чи лише спадкоємець Назарбаєва?

Києву доведеться шукати нову кандидатуру на посаду посла?

У випадку, якщо казахська сторона все-таки не надішле агреман на кандидатуру нового українського посла, Києву доведеться назвати нове ім’я. "Казахстан натякнув, що хоче бачити у себе дипломата. У нас багато професійних досвідчених кадрів, хто здатен забезпечити цю відповідальну місію", - каже Єлісєєв. Проте, на його думку, Україна не повинна залишити цей випадок без реагування, оскільки у двосторонніх відносинах важливо дотримуватися "ключового принципу дипломатії - взаємності".

Вадим Трюхан також вважає, що після деякої паузи "Україна може запропонувати на цю посаду більш помірковану кандидатуру дипломата, який поводитиме себе з урахуванням особливостей позиції Казахстану щодо України та Росії". Проте рішення у справі призначенні посла "прийматиметься особисто президентом Зеленським після вивчення усіх обставин цієї справи", наголосив експерт.