Саміт ЄС після терактів ХАМАСу: досягнуто першого компромісу

"Важкий час", "часи великих потрясінь", "випробування для Європейського Союзу" - так лідери країн та інституцій ЄС характеризували обстановку, на тлі якої проходить саміт у Брюсселі 26-27 жовтня. Попередня зустріч глав урядів і держав Євросоюзу в Гранаді завершилася буквально за кілька годин до нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня.

У ситуації, що так різко змінилася, присутні підкреслювали в Брюсселі, що Євросоюзу насамперед важливо зберегти єдність. Це виявилося непросто, з огляду на різну історію європейських країн і їхній ступінь відповідальності перед Ізраїлем. Позицію ЄС зв'язку з найсильнішим за десятиліття загостренням конфлікту на Близькому Сході лідери обговорювали за зачиненими дверима чотири години поспіль. 

У результаті вони "в найжорсткіших виразах" засудили палестинське радикальне ісламістське угруповання ХАМАС за терористичні атаки в Ізраїлі, назвавши "особливо прикрим злочином" використання мирних жителів як живого щита. ЄС повторив заклик до ХАМАСУ, який офіційно класифікує як терористичну організацію, негайно звільнити всіх заручників.

Лідери Євросоюзу наголосили на праві Ізраїлю на самооборону відповідно до міжнародного права. "В Ізраїлю немає майбутнього, якщо він не зможе перемогти ХАМАС. Ізраїлю необхідно відновити стримувальний фактор", - заявив прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

У пошуках формулювання, яке влаштовує всіх

Головним каменем спотикання стало формулювання про гуманітарну допомогу. Жоден з лідерів не був проти надання гуманітарної допомоги жителям Сектору Гази, однак перед ними стояло завдання сформулювати умови для її надання. Звучали три варіанти: "припинення вогню", "гуманітарна пауза" та "гуманітарні паузи".

Більшість говорили, що "не важливо, як це називається", головне - доставити допомогу. З одного боку була Ірландія, яка пообіцяла: "Ми будемо активно виступати за припинення вогню в гуманітарних цілях". З іншого - Австрія: "Усі фантазії про припинення вогню або перемир'я ведуть до того, що ХАМАС відчуває в собі сили продовжувати цей моторошний терор". 

"Якщо ви просите про перемир'я, це означає, що Ізраїль не може себе захищати. Тому фрази "припинення вогню" в тексті не буде, - заявив Рютте. - Але всі 27 країн згодні, що гуманітарна допомога повинна надходити в Газу, причому, в набагато більших кількостях - це пріоритет номер один".

Першого компромісу досягнуто

У підсумку компроміс знайшли. Лідери закликали до надання допомоги нужденним, задіюючи "всі необхідні заходи, зокрема гуманітарні коридори та паузи для гуманітарних потреб". Глави держав і урядів наголосили, що Ізраїль - єдина демократична держава в регіоні, і тому на ньому лежить особлива відповідальність за забезпечення жителів Сектори Газа всім необхідним. 

Крім того, ЄС хоче відродити переговори про дві держави та підтримує проведення міжнародної мирної конференції. З цією ініціативою виступив прем'єр Іспанії Педро Санчес. Спілкуючись о першій годині ночі з пресою, очільник Європейської Ради Шарль Мішель запевнив, що ХАМАС у жодному вигляді не братиме участі в цій мирній конференції.

Читайте також: Чи може ідея "двох держав" стати вирішенням ізраїльсько-палестинського конфлікту?

"Не дати відволікти від України"

Незважаючи на нове вогнище конфлікту, пріоритет ЄС - і далі підтримувати Україну. З таким посланням на саміт приїхали майже всі лідери. "Мета ХАМАСу - щоб конфлікт поширився якомога ширше. І в інших частинах світу є люди, яким це теж вигідно, бо це відволікло б від України. Дуже важливо, щоб ми не потрапили в цю пастку", - зазначив прем'єр Ірландії Лео Варадкар.

Голова Євроради наголосив, що для ЄС зараз ключовий пріоритет - показати, що він підтримує Україну, а також знайти способи надати їй більше допомоги. Тому на порядку денному стояла тема заморожених активів РФ. За даними дипломата однієї з країн Євросоюзу, жодна з пропозицій про те, як їх використати для відновлення України, досі не отримала достатньої підтримки в Раді ЄС. 

Прем'єрка Естонії Кая Каллас запропонувала на саміті такий механізм: "Збиток, нанесений Україні, зафіксований в реєстрі воєнних злочинів у Гаазі. Україна має претензії до Росії, а ми визнаємо, що Росія має претензії до нас, тому що в нас знаходиться її власність. Тому ми врегулюємо ці дві претензії, а після закінчення війни Росія або олігархи можуть звернутися до нас і якщо щось залишиться після виплати репарацій Україні, врегулювати це між собою". Каллас вважає, що вкрай важливо використовувати ці активи в інтересах України і не вдаватися до коштів платників податків, тому що вони потрібні на інші цілі, наприклад - на озброєння. 

50 млрд євро для України: консенсусу поки що немає

Закласти в бюджет ЄС на найближчі чотири роки 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги для України згодна переважна більшість країн. Деякі навіть впевнені, що цього недостатньо. Наприклад, президент Литви Гітанас Науседа вважає, що Євросоюз має залишити за собою можливість ще раз переглянути цю суму в бік більшої. 

За словами дипломатів, з якими поспілкувалася DW, проти виступає лише Угорщина, однак на ухвалення остаточного рішення є час до наступного саміту в грудні, а ЄС досі не розморозив 13 мільярдів євро зі своїх фондів, призначених для Угорщини в обмін на реформи.

Буквально за кілька днів до цього Угорщина знову заблокувала надання Україні чергового траншу військової допомоги з Європейського фонду миру. "Ми очікуємо, що українська делегація приїде в Будапешт на переговори про це. Ми відкриті й готові укласти угоду", - заявив журналістам угорський прем'єр Віктор Орбан перед початком саміту. Пояснив він і свою "особливу позицію" щодо РФ. "У вас стратегія війни, а у нас стратегія миру, і ми хочемо зробити все, щоб запанував мир, тому ми підтримуємо всі канали комунікації з Росією, тому що це шанс для миру. І ми пишаємося нашою мирною стратегією", - заявив він. 

"Анфан террібль" європейської політики

Пригадати Орбану його нещодавні обійми з Путіним пообіцяла прем'єрка Естонії, нагадавши, що на арешт президента РФ видав ордер Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. "Я б не хотіла опинитися на одній фотографії з таким типом", - сказала вона. 

"Дивно, що ми починаємо загравати з режимом, який здійснює настільки жорстокі звірства в Україні. Це неправильне послання як світові, так і Україні", - зазначив зі свого боку Науседа.

Однак, за словами дипломатів, за відсутності журналістів у залі засідань Орбан висловлювався скромніше. Вони нагадують, що досі Євросоюзу вдавалося узгодити всі пакети санкцій і всю допомогу Україні в повному обсязі, попри початкові протести Орбана, якого дехто в Брюсселі позаочі називає "анфан террібль" європейської політики (від французького enfant terrible - "нестерпна дитина"). "Якщо він говорить не те, що треба, але робить те, що треба, то в нас усе добре", - сказала з посмішкою Каллас.

Уже за північ явно втомлені та сонні лідери ЄС завершили дискусії щодо бюджету, проте решту українських тем обговорити не встигли. Дебати продовжаться 27 жовтня.

Читайте також: Боррель: Ніхто не зобов'язує Угорщину бути членом ЄС