Ризикована гра "Газпрому" з напівпорожніми газосховищами

Сумнівів більше немає: восени Євросоюз підійде до початку опалювального сезону з надзвичайно низькими запасами у підземних сховищах газу (ПСГ). Так, в Австрії, де розташований принципово важливий для російського газового експорту хаб у Баумгартені, вони заповнені поки лише на третину, хоча звичний на початку серпня рівень становив приблизно дві третини. Наполовину порожні, що теж вкрай незвично, ПСГ у Німеччині, значною мірою контрольовані "Газпромом". Німеччина має найбільші в усьому ЄС потужності для зберігання природного газу.

Ціни на газ в Європі продовжують зростати

"Не хочу поширювати страшилки, але нинішню ситуацію комфортною аж ніяк не назвеш. До зими заповнити використовувані "Газпромом" сховища повністю вже точно не вдасться", - вважає незалежний берлінський експерт газового ринку Німеччини і ЄС Гайко Ломанн (Heiko Lohmann).

Цього року, зазначає Ломанн, "Газпром" розпродавав запаси зі своїх європейських ПСГ, і без того напівпорожніх після досить холодної зими, але не збільшував попри високий попит і ціни, що злетіли, транзит через Україну, а також через Білорусь і Польщу. За словами експерта, "ситуація надалі загострюється: ціни ще більше зросли, а заповнюваність газосховищ, як і раніше, низька". Ідеться передовсім про ПСГ у німецькому Редені, найбільше в Євросоюзі, і в австрійському Хайдаху. Обидва перебувають під фактичним контролем "Газпрому".   

"Газпром" скоротив закачування газу до своїх європейських газосховищ

Попри те, нагадує Хайко Ломан, що ФРН і США домовилися не запроваджувати нових санкцій проти газопроводу "Північний потік - 2", ціни на газ не знизилися, а навпаки - ще більше зросли. Це пов'язано із тим, що наприкінці липня "Газпром" скоротив, а в перших числах серпня частково припинив закачування газу в свої європейські ПСГ, а в Хайдаху, за повідомленням агентства "Інтерфакс", навіть розпочав відбір газу, що для цієї пори року дуже незвично. До того ж, 2 серпня російський концерн не став бронювати на четвертий квартал транзитні потужності газопроводу "Ямал-Європа" у Польщі і не зарезервував на той же період додаткові обсяги прокачування через Україну.

Все це відбувається на тлі зниження поставок до Європи скрапленого природного газу (СПГ) приблизно на 20 відсотків у порівнянні з минулим роком, оскільки основні виробники воліють зараз постачати до Азії, де ціни на газ, зокрема через спеку і великий попит на електроенергію для кондиціонування повітря, злетіли вище за європейські.

ЗМІ Німеччини: Росія навмисно роздмухує ціни на газ

На загрозу дефіциту газу через дії "Газпрому" дедалі активніше звертають увагу і німецькі ЗМІ. "Стрімке зростання цін: "Газпром" постачає замало газу?", - задається питанням суспільно-правовий інформаційний портал tagesschau.de. "Газпром" роздмухує ціни на газ", - повідомляє своїм користувачам спеціалізований портал check24 і пояснює це прагненням підкреслити значення для постачання Європи майже готового газопроводу "Північний потік - 2". Аналогічного висновку доходить і економічне видання Handelsblatt: "Росія навмисно обмежує поставки газу до Європи. Штучно створюючи дефіцит, "Газпром" забезпечує своєму трубопровідному проєкту "Північний потік - 2" хорошу стартову позицію".

Таким чином, затіяну "Газпромом" гру німецькі ЗМІ сприйняли як недвозначний сигнал: найбільший постачальник газу в ЄС, що контролює приблизно 40 відсотків ринку, вже цієї осені і взимку (починаючи з четвертого кварталу) твердо має намір постачати європейським клієнтам передовсім своїми двома трубопроводами дном Балтійського моря ("Північний потік" та "Північний потік-2"), звівши до мінімуму постачання колишніми транзитними маршрутами, зокрема й територією України.

Значне зростання експорту газопроводом "Турецький потік"

З цього сигналу Євросоюз, за розрахунком Москви, певно, має зробити висновок, що треба якомога швидше видавати дозвіл на повномасштабну експлуатацію фактично добудованого "Північного потоку-2". Адже у разі холодної зими, особливо якщо вона настане досить рано, газу за недостатньо заповнених сховищ може і не вистачити. Іншими словами, йдеться, схоже, про відвертий тиск з боку Москви, хоча до слова "шантаж" німецькі ЗМІ (поки) не вдаються.

Така версія того, що відбувається, щоправда, не стикується, на перший погляд, з повідомленням "Газпрому" від 2 серпня про те, що з січня по липень концерн збільшив експорт у "далеке зарубіжжя" на 23 відсотки у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (коли експорт через коронавірус значно впав). Однак цей приріст забезпечило значною мірою потроєння поставок до Туреччини, зростання вчетверо продажів до Румунії і значне збільшення прокачування газу до Сербії, Болгарії та Греції. Але все це пов'язано з газопроводом "Турецький потік", який обслуговує Південну Європу в обхід України.

А зараз в центрі уваги - можливі проблеми забезпечення газом Центральної і Західної Європи, де опалювальний сезон починається набагато раніше і холодна зима значно більш імовірна. Втім, у звіті "Газпрому" вказується і на зростання експорту до Німеччини на 42 відсотки, але тут основну роль міг зіграти безтранзитний "Північний потік". До того ж, не виключено, що "Газпром" включає до своєї експортної статистики продаж європейським клієнтам газу зі своїх ПСГ в Європі, що, до речі, багато в чому пояснювало б нинішній низький рівень заповнення газосховищ в Редені і, тим більше, відбір газу у Хайдаху .

Тривала юридична процедура

Як там як, факт залишається фактом: газу в найбільших західноєвропейських ПСГ зараз рекордно або принаймні незвично мало. У цій ситуації розрахунок "Газпрому" на те, що до їхнього прискореного заповнення вже найближчими місяцями на повну потужність підключиться "Північний потік-2", видається досить ризикованою грою ва-банк.

Адже "коли і скільки газу на яких (попередніх) умовах потече, передбачити важко",- попереджають експерти берлінського Фонду "Наука і політика" (SWP) - провідного німецького наукового інституту, що консультує з питань зовнішньої політики як уряд і парламент Німеччини, так і Євросоюз. У статті, оприлюдненій німецькою та англійською мовами наприкінці липня після досягнутої Берліном і Вашингтоном домовленості щодо "Північного потоку-2", вони попереджають: теоретично дозвіл на експлуатацію газопроводу може надійти лише у лютому 2022 року.

І справа тут не у можливій політичній протидії проєкту з боку Конгресу США або низки країн Євросоюзу, а суто у юридичних процедурах. Адже швейцарська компанія Nord Stream 2 AG, яка належить "Газпрому", домагається визнання її незалежним оператором газопроводу. Це потрібно для того, щоб вивести "Північний потік-2" з-під дії Третього енергопакету ЄС, оскільки в іншому разі російський концерн зможе використовувати потужності газопроводу лише наполовину (лише одну з двох ниток). На прийняття відповідного рішення та його узгодження з Єврокомісією закон відводить німецькому регулятору - Федеральному агентству з мереж (Bundesnetzagentur, BNetzA) - багатомісячний термін.

Сприятливий і несприятливий сценарій

До того ж, все ще незрозуміло, хто проведе сертифікацію нового газопроводу, оскільки в січні норвезька фірма Det Norske Veritas (DNV) через санкції США вийшла з проєкту, нагадують експерти SWP. Однак вони припускають, що "напружена ситуація на ринку сприятиме швидкій технічній сертифікації та якнайшвидшій (попередній) здачі в експлуатацію "Північного потоку-2". Іншими словами, вони не виключають, що ризикована гра "Газпрому" з напівпорожніми газосховищами матиме успіх і ЄС під тиском обставин (і Москви) в екстреному порядку дасть зелене світло одразу двом новим ниткам газопроводу дном Балтійського моря.

Це був би найсприятливіший для Росії сценарій. Але можливі й інші. Найбільш несприятливий для "Газпрому" полягав би у тому, що сформований після виборів 26 вересня новий уряд Німеччини ухвалить політичне рішення заблокувати проєкт або оголосить мораторій на його введення в дію, а в Азії впаде попит на скраплений газ, і високі ціни в Європі викличуть потужний приплив СПГ, в результаті чого російський газ втратить колишню частку ринку.

Але можливі й проміжні сценарії. Наприклад, "Газпром" отримує від ФРН і ЄС дозвіл використовувати лише половину нової труби. Далі можливі варіанти: російський концерн або на додаток до однієї нитки "Північного потоку" терміново бронює транзитні потужності в Україні і/або Польщі, щоб задовольнити високий зимовий попит і скоріше забезпечити належне заповнення європейських ПСГ, або цього не робить, чим спричиняє дорожнечу на європейському ринку, але і підвищуючи тим самим його привабливість для постачальників СПГ з усього світу.  

Енергетична безпека Європи викликає сумніви          

Словом, на європейський ринок газу чекають щонайменше кілька місяців крайньої невизначеності. Експерти SWP прогнозують, що "безпека поставок може стати цієї осені і взимку важливою темою". Але це означає, що в Євросоюзі автоматично з новою силою спалахне і дискусія про енергетичну співпрацю з Росією, про рівень залежності від російського газу і, цілком імовірно, про те, чи не було стратегічною помилкою надання "Газпрому" 2014 року контролю над особливо великими газосховищами в Німеччині.   

"Деякі люди, які добре знають "Газпром", стали сумніватися, чи повною мірою менеджмент цього концерну, в якому в останні роки йде зміна поколінь, усвідомлює можливі політичні наслідки тих чи інших своїх дій", - зазначає у розмові з DW Гайко Ломанн. У минулому, за його словами, західноєвропейські партнери "Газпрому" невпинно повторювали мантру про беззастережну надійність цього постачальника. Тепер, зазначає експерт з газового ринку Німеччини і ЄС, у деяких його співрозмовників виникає враження, що не всі в російському концерні є безумовними прихильниками давніх взаємних зобов'язань, а це створює відчуття, що з'явилися нові ризики.