Росією ширяться аварії тепломереж. Чому їх так багато?

У регіонах Росії і далі лопаються теплотраси. Явище для країни сезонне, спровоковане цього року рекордними морозами, пояснюють експерти. Але проблема має системний характер і посилюється з кожним роком, додають вони. Зокрема, багатоденний ремонт теплотрас свідчить про серйозний характер аварій.

Залежно від регіону, зношеність тепломереж становить від 30 до 70 відсотків. Найближчими роками левову частку бюджету відправлять на військові цілі, а витрати на ЖКГ впадуть до рекордних значень за останні шість років. Навантаження на теплотраси щороку збільшуватиметься з огляду на активні темпи введення нового житла, а отже, у майбутньому на країну чекають нові комунальні колапси.

Вулиці в регіонах перетворилися на річки окропу

Найбільшою комунальною аварією став прорив тепломережі в Подольську, де з ладу вийшла котельня на території "Климівського спеціалізованого патронного заводу". Майже чотири дні без тепла залишались тисячі людей. Влада звинуватила в тому, що трапилося, акціонерів патронного заводу, а на лаву підсудних відправили двох фігурантів кримінальних справ - начальника котельні Олександра Чикова і заступника голови адміністрації Подольська Романа Рязанцева. 17 січня губернатор Підмосков'я відзвітував: в усі будинки знову подали тепло.

Слідом за Підмосков'ям великі прориви на теплотрасах сталися і в інших регіонах Росії. Серед останніх - найбільша за кілька років аварія на тепломережі в Новосибірську: без тепла залишилися близько 400 будинків, зокрема школи, лікарні, дитячі садки, а одна з вулиць потонула в парі від окропу. З'ясувалось, що прорвало трубу, прокладену ще 1974 року. Аналогічна аварія сталася в Нижньому Новгороді, де опіки дістали 16 людей, серед них двоє дітей: вони опинилися в потоці окропу, що залив вулицю. Без опалення також залишилися тисячі городян. Видання "7х7" підрахувало, що цього року аварії на теплопостачальній системі сталися щонайменше в 43 суб'єктах РФ.

Протести - "загроза конституційному ладу Росії"

У деяких регіонах невдоволення громадян набуло форми протесту. В Електросталі в Підмосков'ї люди розпалювали багаття у дворах і записували для соцмереж відеоролики, на яких вигукували "Замерзаємо". Акція швидко завірусилася і привернула до себе увагу влади: проблему з опаленням усунули, і за два дні багаття у дворах згасли.

Один з активістів у Новосибірську запросив дозвіл міської мерії на проведення мітингу у зв'язку з комунальними аваріями і загальним станом ЖКГ у місті. Очікувано йому відмовили, чиновники сформулювали відмову доволі незвично: "захід створює загрозу правам і свободам людини [...] і громадській безпеці, зокрема конституційному ладу".

Проте зазвичай росіяни перечікують холод у квартирі.

Прориви теплотрас - одна з сезонних проблем, до яких населення Росії частково звикло, тому й нема помітних протестів, пояснює політолог, професор університету Гельсінкі Володимир Гельман. Це зокрема пов'язано і з тим, що владу в регіонах де-факто призначає федеральний центр і вона не підзвітна жителям: "У неї нема й сильних стимулів до того, щоб піклуватися про благополуччя городян".

Час від часу федеральний центр втручається і демонстративно карає регіональних чиновників, ситуацію "під особистий контроль" бере Путін. Але це не змінює системного характеру проблеми, каже Гельман. Через сувору вертикаль влади місцеві чиновники не здатні "вибити" достатньо коштів на ремонт теплопостачальної інфраструктури, підсумовує політолог.

Гнітючі перспективи до 2030 року

2022 року в уряді відбулася нарада за участю Михайла Мішустіна, на якій обговорювали "житлову стратегію" до 2030 року. Там зазначили: 2021 року Росія досягла рекордних темпів введення нового житла за всю історію - 92,6 млн кв. метрів, половина з яких припадає на багатоквартирні будинки.

Згідно зі звітом, основна проблема, з якою зіткнуться, зокрема, мікрорайони, що зростають, - це навантаження на наявні тепломережі, зношеність яких у середньому становить 30 відсотків. Заміни потребують 50 тисяч зі 167 тисяч кілометрів. У середньому щомісяця відбувається 6600 інцидентів, а ремонт займає в середньому близько десяти годин. Ситуація в перспективі наступних років погіршуватиметься, йдеться в доповіді. Старіння інфраструктури щорічно становить три відсотки, а фінансування вистачає на ремонт одного-двох відсотків.

У цій ситуації надати підтримку міг би приватний бізнес, вважають чиновники. Модернізувати об'єкти можна було б у форматі державно-приватного партнерства, потім у результаті експлуатації віддаючи прибуток підприємцям. Але бізнес не зацікавлений модернізувати такі об'єкти в селищах і малих містах, йдеться в тій самій доповіді, а заборгованість населення та організацій за житлово-комунальні послуги вже перевищила 1,5 трлн рублів (16 мільярдів євро).

Бізнес побоюється збитків, особливо в тих регіонах, де проводиться сувора тарифна політика, пояснює фінансовий аналітик Дмитро Кумановський. З цієї причини, за його словами, "Газпром" наприкінці минулого року продав теплопостачальну компанію ГУП ТЕК місту Санкт-Петербург. Якщо тариф не регулювати, то вартість послуг за ЖКП злетить, припускає експерт.

"Без субсидій від регіональної влади, виробництво тепла в режимі когенерації (під час вироблення електроенергії), а також на окремих котельнях - економічно не вигідне", - говорить він.

Бюджетні витрати на ЖКГ протягом трьох років будуть знижуватися

Торік Держдума затвердила бюджет Росії, в якому до 2026 року військові витрати отримають найбільший пріоритет. На національну оборону спрямують близько 10,8 трлн рублів (110 млрд євро) - 30 відсотків видаткової частини або 6 відсотків ВВП. Увага до соціальних і комунальних сфер вперше відходить на другий план. При цьому планується радикальне скорочення витрат на ЖКГ. Цього року на ці цілі виділять 886 мільярда рублів (9,2 млрд євро) - на 3 відсотки більше, ніж у 2023-му. А 2025 року - уріжуть на 43 відсотки, до 506 млрд рублів (5,3 млрд євро), 2026-го - ще на чверть, до 381 млрд рублів (3,4 мільярда євро).

За підрахунками української версії Forbes, за шість місяців 2023 року Росія витратила на війну близько 167,3 млрд доларів. Наприклад, за один день - 13 січня - російські війська випустили понад 40 ракет і дронів вартістю 239 млн доларів. Вартість однієї зенитної керованої ракети С-300 - 2 млн доларів.

При цьому на реконструкцію тепломереж Петербурга, зношеність яких, за оцінками експертів, становить близько 40 відсотків потрібно не менше 570 млн доларів. Модернізація однієї котельні коштує приблизно 3 млн доларів - майже як одна ракета С-300.

Дивіться також: