"Рано пити шампанське". Як ЄС сприйняв дозвіл США бити по РФ

За даними американських ЗМІ, президент США Джо Байден зняв обмеження для Києва на удари американською зброєю по військових об'єктах усередині Росії. Згодом з'явилося уточнення, що йдеться лише про Курську область, де віднедавна перебувають не тільки російські війська, а й тисячі солдатів із Північної Кореї. І хоча офіційного підтвердження інформації про зняття Вашингтоном обмежень поки не було, у Брюсселі свіжу звістку сприйняли позитивно.

Така позиція зовнішньополітичного відомства Євросоюзу відома давно: верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель підтримує зняття партнерами України обмежень на використання озброєнь і за кожної зручної нагоди закликає до цього країни Євросоюзу. Водночас спільної лінії щодо цього у ЄС немає: його члени дійшли висновку, що кожна держава сама вирішує, які озброєння надавати Україні і на яких умовах.

На засіданні Ради ЄС із закордонних справ у понеділок, 18 листопада, Боррель знову закликав країни ЄС діяти рішучіше, швидше і згуртованіше. "Я знову і знову повторюю, що українці повинні мати можливість використовувати зброю, яку ми їм надаємо, не тільки для того, щоб зупиняти стріли, а й щоб влучати в лучників, - заявив він перед засіданням міністрів закордонних справ країн ЄС у Брюсселі. - Я впевнений, що це питання буде обговорюватися знову. Сподіваюся, що держави-члени дійдуть згоди. Якщо ні, то кожен робитиме те, що вважає за потрібне, відповідно до необхідності підтримувати Україну".

Читайте також: Син Трампа про дозвіл бити вглиб РФ: Імбецили почнуть третю світову війну

Загальний настрій у Брюсселі - позитивний

Багато міністрів, які прибули до Брюсселя, привітали рішення Вашингтона, хоча й висловлювали певний ступінь сумніву. "Якщо те, що США зняли обмеження, - правда, то це добре. Ми від самого початку говорили, що не можна вводити обмеження на військову підтримку, і треба розуміти, що зараз ситуація серйозніша, ніж кілька місяців тому", - зазначив глава МЗС Естонії Маргус Цахкна перед зустріччю.

Його литовський колега Габріелюс Ландсбергіс наголосив, що прихильникам цієї політики радіти рано. "Ми поки що не відкриваємо шампанське, тому що не знаємо, скільки в українців ракет, чи достатньо їх, аби перемогти в бою. Невідомо, чи справді було знято всі обмеження, чи тільки їхню частину. Загалом, питань багато", - зазначив він. На думку міністра, жодних обмежень, крім міжнародного права, щодо України бути не повинно, а необхідну кількість боєприпасів має бути поставлено Києву. Так Євросоюз міг би проявити свою силу, вважає він.

"Нам потрібна нова стратегія, стратегія перемоги. Ми все ще дотримуємося стратегії деескалації, але вона провалилася. Я дуже сподіваюся, що ми зможемо знайти реальне рішення і допомогти Україні перемогти", - додав він.

Подібну точку зору висловив і глава МЗС Нідерландів Каспар Велдкамп: "Президент Путін прислухається тільки до фактів на місцях. Тому дуже важливою є новина про те, що США більше не встановлюють жодних обмежень для України, щоб вона могла захищатися і на російській території, території агресора".

Його польський колега Радослав Сікорський також привітав рішення Байдена і наголосив, що Україна як жертва агресії має на це повне право.

Читайте також: Ішинґер назвав умову для дозволу Україні бити вглиб Росії

Будапешт і Братислава обурені

Два міністри закордонних справ - Угорщини та Словаччини - висловилися категорично проти такого дозволу. Дати змогу Україні завдавати ударів углиб Росії, використовуючи зброю країн-членів НАТО, - це "неймовірно небезпечна ідея, яка може призвести до вкрай серйозного ризику поширення війни", заявив Петер Сійярто. Він спілкувався з угорськими журналістами в Брюсселі на тлі повідомлень про те, що запущені Росією ракети вдарили по Закарпаттю, де живе угорська етнічна меншина. До міжнародної преси глава МЗС Угорщини не вийшов.

Так само вчинив і його словацький колега Юрай Бланар, а прем'єр Словаччини Роберт Фіцо тим часом записав відеозвернення, де назвав крок Вашингтона безпрецедентною ескалацією і підривом миротворчих зусиль із проведення переговорів між Росією та Україною.  

А що кажуть у Берліні?

Немає єдиної позиції і в Німеччині - особливо тепер, на тлі розпаду правлячої коаліції та оголошення дострокових виборів. З одного боку, навіть після зміни курсу у Вашингтоні канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) відмовляється постачати Україні крилаті ракети великої дальності Taurus, про що вкотре було заявлено на пресконференції у Берліні 18 листопада. Очікується, що те ж саме скаже і його однопартієць по СДПН - глава міноборони ФРН Борис Пісторіус (Boris Pistorius) на зустрічі міністрів оборони країн ЄС у Брюсселі 19 листопада.

Але, з іншого боку, очільниця німецького МЗС Анналена Бербок (Annalena Baerbock) наголосила, що її партія Зелених і кандидат у канцлери від цієї партії Роберт Габек (Robert Habeck) готові надати ці ракети Україні у разі приходу до влади. "Рішення американської сторони - це не переосмислення, а посилення того, що вже було зроблено іншими партнерами, - вказала вона в Брюсселі. - Самооборона, захист власного народу не означає, що ми повинні чекати, поки терор завдасть першого удару, а що захищатися можна на більш ранній стадії".

Бербок закликала не хвилюватися через заяви Москви: "Путін навмисно грає на наших страхах у Європі. І ми маємо чітко заявити: ми сильніші за страх, у нас є європейська сила для миру".

В опозиційній партії ХДС також виявили готовність надати Києву Taurus - про це вже давно заявляв її кандидат у канцлери Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). Ліберали ВДП дотримуються тієї ж думки. Експертка цієї партії з питань оборони Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн (Marie-Agnes Strack-Zimmermann) привітала той факт, що Байден дозволив Україні застосовувати в Росії ракети дальнього радіусу дії. В інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk 18 листопада вона закликала Шольца дозволити поставки Taurus. Штрак-Ціммерманн також є членкинею Європарламенту й очолює його підкомітет з безпеки та оборони.

Європарламент давно "за"

Позиція Європарламенту щодо німецьких ракет Taurus однозначна: надати. Двома місяцями раніше Європейський парламент ухвалив резолюцію із закликом до цього і до зняття обмежень на застосування Україною західних систем озброєнь по законних військових цілях на російській території. За резолюцію проголосували 425 депутатів, проти - 131, 63 утрималися.

Захід не зможе поставити Києву стільки систем ППО, скільки необхідно, щоб забезпечити всеосяжне покриття України, заявив у Європарламенті від імені групи християнських демократів, Європейської народної партії, депутат Міхаель Ґалер (Michael Gahler).

"Очевидно, що з військового погляду набагато економічніше завдавати ударів по пускових майданчиках, а не намагатися створити протиповітряну оборону", - сказав він і закликав низку урядів країн ЄС, включно з німецьким, "перестати боятися Путіна та його погроз".

У Парижі поки без змін

Однією з таких держав вважається Франція, яка, як пишуть ЗМІ, надала Україні зброю дальньої дії, але досі не дозволила використовувати її на всій території Росії. Очільник французького МЗС сказав DW у Брюсселі, що, незважаючи на новини з Вашингтона, наразі в цій позиції нічого не змінилося.

"Ви чули виступ президента Макрона 25 травня, де ми відкрито сказали, що розглядаємо цей варіант, якщо він дасть змогу наносити удари по тих цілях, звідки Росія зараз веде агресію по українській території, тож нічого нового", - відповів він на запитання кореспондентки.

Експерти пояснюють, що заборона або її скасування з боку США є такими важливими для інших країн, оскільки поширюються не тільки на американську зброю, а й на їхню власну, якщо в ній використані американські деталі або технології. Тому вони чекають подробиць нового кроку безпосередньо від Вашингтона. Якщо США повністю зняли заборону для України, то тепер рішення лежить виключно на урядах цих країн.