Прихисток під час війни: як покращують умови переселенців
28 квітня 2022 р.
Війна, яку розв'язала Росія, змусила мільйони українців залишити свій дім. Станом на 21 квітня, за даними управління Верховного комісара ООН у справах біженців, за кордон виїхали понад п'ять мільйонів українців, ще близько 7,7 мільйона - подалі від зони бойових дій всередині країни. Для багатьох дах над головою знайшовся у спортзалах та школах. Однак ці заклади не призначені для постійного проживання людей, тому про комфорт та приватність говорити зайве. Як українська влада покращує житлові умови внутрішніх переселенців і що, зокрема, роблять у Львові, з'ясувала DW.
Державна допомога
За попередніми оцінками, внаслідок російської агресії в Україні пошкоджено та знищено близько 77 тисяч помешкань, серед яких багатоквартирні та приватні житлові будинки, повідомили DW у пресслужбі міністерства розвитку громад та територій України. Для вирішення питання тимчасового забезпечення житлом український уряд 22 березня запровадив програму "Прихисток". Вона надає можливість на безоплатній основі знайти прихисток у людей, які проживають у відносно більш безпечних регіонах країни. Водночас власникам, які прихистили переселенців, надається компенсація у 450 гривень на місяць за кожну розміщену особу.
Нині майже 170 тисяч переселенців вже отримали прихисток у приватних будинках громадян, зазначають у відомстві. Крім того, у Львові, вперше в Україні, встановили модульне містечко для переселенців. "Планується розміщення модульних містечок на звільнених територіях Київської, Чернігівської, Сумської та Житомирської областей, до яких поступово повертаються мешканці. З метою отримання модульних конструкцій у вигляді гуманітарної допомоги, проводиться робота з нашими європейськими партнерами", - зауважили в мінрозвитку громад.
Читайте також: Зеленський обіцяє вчасні пенсії та тимчасове житло переселенцям
Модульне містечко у Львові
Так звані контейнери, з яких і складається модульне містечко, Львову подарував польський уряд. DW відвідала локацію, аби поспілкуватися з мешканцями. Містечко розташувалося в Стрийському парку, поміж корпусів "Львівської політехніки". Тут загалом налічується 88 житлових будиночків, місткістю по чотири людини, пояснює DW працівник управління соціального захисту Львівської міської ради Володимир Головатий. "Будинки повністю готові до проживання: є ліжка, шафи, подушки, матраци, постільна білизна. Туалети та душові знаходяться поряд з будиночками, окремо жіночі та чоловічі. Вони підключені до води та каналізації", - розповідає він.
Людей цілодобово охороняють, є вуличне освітлення, а також планується відеоспостереження, додав Головатий.
Також на території знаходиться їдальня зі стільцями та столиками. За словами Головатого, тут одночасно може їсти 160 людей, для яких централізовано регулярно привозять гарячі обіди. Проте самостійно готувати не вдасться, бо кухонні плити та інше обладнання відсутні. Лише термоси з водою та дві мікрохвильовки.
Читайте також: Українські біженці в Німеччині
Внутрішні переселенці
Яна зі Слов'янська живе в містечку разом з дочкою, мамою і татом. Вони виїхали 5 квітня, оселилися у спортзалі "Львівської політехніки", де спали на матрацах на підлозі. "Потім волонтери запропонували нам житло в модульних будиночках. Нас все влаштовує, ми вдячні. Дуже комфортно, адже є приватність. Наприклад, у спортзалі люди знаходилися в одному приміщенні і тому перехворіли всім чим можна", - говорить вона у розмові з DW.
Втім, за словами, Яни, ніщо не замінить рідний дім. Вона сподівається, що Слов'янськ захистять українські військові. "Якщо місто захопить Росія, то ми вже точно не повернемося туди", - констатує вона.
Також у модульному містечку проживає Єва зі Станиці-Луганської. "Я виїхала разом зі своїм хлопцем ще до повномасштабного вторгнення Росії. Вже тоді почали обстрілювати місто, зокрема, постраждав дитячий садок. Спочатку ми поїхали у місто Дружківка, а потім у Львів, де знайшли прихисток у фітнес-клубі", - розповідає вона.
Про відкриття модульного містечка Єва дізналась ще в дорозі завдяки статті в інтернеті. "Відразу почали телефонувати у міську рада, і згодом нас запросили приїхати сюди. Дуже комфортабельні умови. У помешканні є опалення, тому не холодно", - каже вона, зауважуючи, що поки не всі процеси налагоджені. Зокрема, не вистачає на усіх їжі та невідомий графік її доставки. "Але я думаю з часом це буде організовано", - впевнена Єва.
Також з інтернету про появу модульного містечка дізналася і Вікторія з Лисичанська, яка приїхала разом з дочкою та маленькою онукою. "Спочатку жили у одній з місцевих шкіл, а згодом нас запросили сюди. Тут гарні умови: опалення, ліжка, забезпечують грудній дитині їжу та підгузки, а також годують, правда, поки один раз на день", - говорить вона у розмові з DW. Єдине, чого нині бракує - пральних машин, скаржиться Вікторія. Але, за її словами, обіцяють встановити.
За даними Львівської міськради, всього Польща надала місту понад 300 модульних контейнерів. Тому планується облаштувати загалом три містечка, у яких проживатиме близько однієї тисячі переселенців. Друге модульне містечко вже почали зводити.
Читайте також: "Живемо одним днем". Історії жителів Донбасу, яким довелось двічі тікати від війни
Постійне житло
Модульні контейнери - це найшвидший спосіб організувати житло для біженців, пояснює DW головний архітектор Львова Антон Коломєйцев. За його словами, міська влада робила запит до багатьох компаній, які виготовляють такі контейнери, але придбати у значній кількості складно, навіть, за наявності бюджету. "Процес виробництва тривалий, і чекати доставку потрібно від чотирьох місяців. Тому ми вдячні Польщі, яка подарувала контейнери зі свого стратегічного резерву", - зауважує Коломєйцев.
Також у Львові планують ще один варіант вирішення проблеми житла для переселенців - тимчасові дерев'яні швидкозбірні будинки гуртожиткового типу для вагітних та сімей з дітьми, пояснює він.
Проте міська влада розуміє і необхідність постійного житла. За словами Коломєйцева, у місто приїхало понад 200 тисяч людей, і за попередніми оцінками близько 50 тисяч розглядатимуть Львів як свою домівку на довший час. "Тобто, вони будуть тут працювати та навчатися. Ми розуміємо, що цих людей потрібно забезпечити постійним житлом. У Львові будувалося до війни десь 500 тисяч квадратних метрів житлових будинків. Для 50 тисяч людей потрібно збудувати мільйон квадратних метрів. Тобто, можна впоратися за два роки", - вважає він.
Для цього потрібна державна програма фінансування будівництва, щоб надати людям, наприклад, безвідсоткову іпотеку на 20 років, впевнений Коломєйцев. "Людина може отримати власну квартиру і жити відразу, оплачуючи кожен місяць відносно невеликі гроші. Якщо ми будуватимемо тимчасове житло для сотень тисяч людей, то у нас не вистачить землі та потужностей виробництва", - наголосив він.