Пожиттєвий фінмоніторинг PEP - більше шкоди, ніж користі?

"Парламент прийняв за основу доопрацьовану версію законопроєкту щодо фінмоніторингу політично значущих осіб. Фактично замість обмеження в три роки, знову повертається принцип "once pep - forever pep", - прокоментував голосування у Верховній Раді депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, яке відбулося в четвер, 21 вересня. Таким чином у боротьбі з відмиванням грошей і корупцією народні обранці зробили крок до повернення пожиттєвого моніторингу політично значущих осіб. 

Співголова фракції "Європейської солідарності" Ірина Геращенко зауважує, що цей законопроєкт є важливим для відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та іншими міжнародними організаціями. "Це обов'язкова передумова з семи передумов для початку офіційних переговорів для вступу України в ЄС", - підкреслила Геращенко у своєму Telegram-каналі.

Довгий шлях ухвалення міжнародних рекомендацій

Політично значущі особи, або англійською - politically exposed persons (PEP), - це особи, котрі обіймають важливі державні посади. До політично значущих осіб належать, наприклад, президент, прем'єр-міністр, члени уряду, народні депутати, секретар РНБО, голова та члени правління Нацбанку, голови та судді Конституційного та Верховного судів, вищих спеціалізованих судів тощо. Прирівняними до РЕР особами є члени їхніх родин та пов'язані особи, наприклад, ділові та бізнес-партнери.

Усе це визначено у чинному законі "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Там же передбачена процедура фінансового моніторингу РЕР.  Закон є наслідком імплементації відповідних рекомендацій Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Україна зобов'язалася виконати ці рекомендації, підписавши угоду про асоціацію з ЄС. Цей закон Верховна Рада ухвалила ще 2014 року, однак тоді він не відповідав вимогам FATF.

Згодом його переухвалили у 2019 році, аби він відповідав рекомендаціям міжнародних організацій і передбачав, що всі фінансові операції політично значущих осіб мають пожиттєво моніторитися й контролюватися, незалежно чи обіймає публічна особа державну посаду чи вже звільнилася. Це влаштовувало далеко не всіх. Народні обранці намагалися змінити правила та подавали законопроєкти, аби скасувати постійний фінмоніторинг, що, на їхню думку, є  "надмірним втручанням у приватне життя людини, яка вже тривалий час не перебуває на посаді та не здійснює будь-яких публічних функцій". У 2022 році їм це справді вдалося. Депутати тоді проголосували законодавчі зміни, які передбачали, що статус "політично значущої особи" обмежувався лише трьома роками після звільнення з посади.

Але нехтування взятими на себе зобов'язанням викликало роздратування у міжнародних партнерів України і введення пожиттєвого фінмоніторингу політично значущих осіб вони зробили однією з ключових вимог для продовження співпраці з МВФ та початку переговорів для вступу України в ЄС. Тож депутатам довелося знову вносити зміни в закон.

Читайте також: "Крадуть у тих, хто їх захищає". Репортаж з позицій артилеристів ЗСУ

Проблеми для законослухняних та шпарини для тих, хто хоче обійти правила?

Суть цих змін полягає в тому, що відносно політично значущих осіб - від президента до рядового депутата - фактично не діє презумпція невинуватості. Вони апріорі підозрюються у збереженні високого впливу навіть після того, як позбавились колишніх посади. Тому людина, хоч раз ставши політично значущою особою, має пожиттєво бути під фінансовим контролем. Це означає, що банки повинні ретельно перевіряти всі фінансові операції своїх клієнтів, які мають статус РЕР, і звітувати до контролюючих органів.

Тож після остаточного ухвалення законодавчих змін, які передбачають пожиттєвий моніторинг, у політично значущих осіб побільшає клопотів. Своєю історією у розмові з DW поділився народний депутат України 2-го скликання, голова правління Центру політико-правових реформ  Ігор Коліушко: "Двадцять років тому я був народним депутатом, і до 2022 року, коли змінили закон, я підпадав під категорію політично значущих осіб. Я, моя дружина, родичи не могли навіть отримати нову банківську карту, термін дії якої закінчився, чи забрати депозит, поки я не здам податкову декларацію та новий пакет документів у банк. І так по кожній банківській операції. Хоча всі ці мої документи банк і так має. Це просто система знущання для тих, хто слідує закону", - розповідає колишній депутат.

За словами Каліушка, той, хто хоче обійти цей закон, зможе це легко зробити. "Не знаю, як це захищає від відмивання грошей, бо той, хто хоче це зробити, може піти з тією самою декларацію здати гроші в різні банки, й поки там розберуться, так ті гроші невідомо вже де будуть", - каже колишній депутат і нарікає, що після ухвалення зміни до закону, які передбачаються пожиттєвий фінмоніторинг, йому доведеться знову щоразу подавати в банк пакет документів і декларацію.

Читайте також: Севгіль Мусаєва: Зараз єдина опозиція до влади - журналісти

Реформатори не йтимуть на держслужбу?

Повернення до пожиттєвого фінансового моніторингу критикують і через ризики для проведення реформ в Україні. Економіст, керівник аналітичного напрямку Мережі захисту національних інтересів "ANTS" Ілля Несходовський застерігає, що знаючи, що всі фінансові операції будуть під тотальним контролем пожиттєво, мало хто погоджуватиметься йти на державну службу, аби проводити реформи.

"Це додатковий інструмент до електронного декларування для здійснення оперативного контролю за тим, хто і як витрачає кошти. Однак такий пожиттєвий контроль призведе до того, що багато хто не захоче працювати у державних структурах - особливо люди з бізнесу, які мають компетенції проводити зміни та реформи в державі", - припускає Несходовський. На його думку, в Україні такий посилений фінансовий контроль для PEP можна було б застосовувати впродовж 5-10 років після звільнення з посади.

Читайте також: Е-декларування з президентськими правками: ризики залишаються в дрібницях?

Реєстр політично значущих осіб порушує міжнародні стандарти

Аби спростити банкам роботу з клієнтами зі статусом PEP, у нещодавно проголосованому законопроєкті депутати передбачили створити реєстр таких осіб. Однак його вже розкритикували антикоруціонери. У Центрі протидії корупції (ЦПК) наголошують, що такий реєстр буде завжди застарілий. Адже щоб інформація в ньому постійно оновлювалася, потрібно зобов'язати всіх публічних діячів подавати додаткові декларації про членів сім'ї та пов'язаних осіб та ще й постійно повідомляти про будь-які зміни в наданих даних. У реальності це не працює, стверджують у ЦПК.

"Реєстр національних публічних діячів порушує міжнародні стандарти фінансового моніторингу та несе величезні корупційні ризики. Замість того, щоб користуватися різними джерелами для визначення статусу публічного діяча, буде список, де держава на власний розсуд визначатиме, хто є, а хто не є публічним діячем, порушуючи при цьому стандарти ЄС та FATF", - каже Дар'я Каленюк, голова правління Центру протидії корупції. Вона вказує на те, що реєстр таким чином створює додатковий корупційний ризик.

Окрім цього, за словами Каленюк, практики створення реєстрів РЕР немає в жодній іншій країні. Вона пояснює, що, згідно із стандартами ЄС, при фінансовому моніторингу потрібно користуватися різними джерелами для визначення, чи є особа політично значущою.