Чи мав Зеленський право позбавляти громадянства Медведчука?

Цього тижня президент Володимир Зеленський своїм указом припинив громадянство України чотирьох народних депутатів: Віктора Медведчука, Тараса Козака, Рената Кузьміна та Андрія Деркача. Перших трьох було обрано 2019 року від забороненої нині партії "Опозиційна платформа - За життя", Деркач був безпартійним самовисуванцем.

Під час свого відеозвернення у вівторок, 10 січня, Зеленський зазначив, що ухвалив рішення на підставі матеріалів, підготовлених Службою безпеки України та Державної міграційної служби. "Якщо народні обранці обирають службу не народу України, а вбивцям, які прийшли в Україну, то й наші дії будуть відповідними", - сказав Зеленський.

На які саме матеріали посилається Зеленський, невідомо. Немає в публічному доступі й тексту указу президента чи обґрунтування його рішення. Тим часом голова Верховної Ради Руслан Стефанчук пообіцяв,  що "питання про дострокове припинення повноважень цих народних депутатів" буде розглянуто на найближчому пленарному засіданні парламенту.

Депутатів звинувачують у держзраді

Усіх чотирьох українських політиків звинувачують у державній зраді. Проти Медведчука, Козака та Деркача у 2021 році в Україні запровадили санкції. Де перебуває кожен із них зараз, достеменно невідомо. Медведчука Київ навіть добровільно віддав Росії уже під час повномасштабної війни - в обмін на 200 полонених українців.

Читайте також: Мандати на вихід: хто і як намагається вигнати з Ради депутатів від ОПЗЖ

Проте чи є все це приводом для того, аби президент України позбавив цих осіб громадянства? Радник з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк в інтерв'ю "Суспільному" припустив, що президент міг позбавити Медведчука, Козака, Деркача та Кузьміна громадянства  на підставі наявності в них громадянства іншої держави. Добровільне набуття іноземного громадянства - одна із законних підстав для припинення громадянства України, каже експерт. Однак давати остаточну оцінку діям президента, на його думку, на даний момент не можна. "Ми не знаємо ні підстав, ні доказової бази, яка наявна щодо цих нардепів. Ми бачимо лише факт припинення громадянства і виходимо тільки з цього", - наголосив Романюк. Згідно зі встановленою практикою, укази президента щодо громадянства не публікуються, оскільки містять конфіденційні особисті дані.

Логічне рішення в умовах війни?

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко припускає що підставою для рішення про позбавлення громадянства згаданих осіб могло стати наявність "принаймні у деяких з них" російського громадянства, а також співпраця з російськими спецслужбами. "В умовах війни таке рішення є обґрунтованим і логічним", - переконаний Фесенко, вказуючи на те, що ці люди вже давно перебувають під санкціями РНБО і переховуються від українського правосуддя. Водночас він вважає, що в перспективі "треба юридично чітко прописати підстави для позбавлення громадянства, аби цим механізмом не можна було зловживати".

Читайте також: Як в Україні забороняють проросійські політичні партії

Проте правозахисники мають іншу думку. "Указ президента про позбавлення громадянства Медведчука, Деркача, Козака і Кузьміна на підставі матеріалів СБУ про діяльність цих осіб на користь країни-агресора суперечить Конституції України і є неприпустимим в правовій державі, в якій діє принцип верховенства права", - наполягає голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, учасник дисидентського руху 1970-1980-х років Євген Захаров, який підкріплює свої слова українським законодавством.

"Конституція забороняє позбавляти особу громадянства"

У Конституції України зазначено, що в країні існує єдине громадянство, а підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Водночас закон "Про громадянство України" не передбачає жодної юридичної відповідальності за громадянство іншої держави.

Крім того, Конституція України прямо забороняє будь-які дії щодо позбавлення особи громадянства. "Ця норма має беззастережний характер. Заборона позбавлення громадянства України є абсолютною й не може бути обмежена навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану", - пояснив правозахисник у коментарі DW.

Позбавленням чотирьох політиків українського громадянства Захаров називає випадком, коли "діяльність правоохоронної та судової системи  підмінюються адміністративними рішеннями". "Якщо ці особи діяли на користь держави-агресора, то їм необхідно пред'явити обґрунтовану підозру про вчинення злочину, знайти докази, які підтверджують таку діяльність, скласти обвинувачувальний висновок і в змагальному судовому процесі довести їхню вину", - каже експерт.

Правозахисник вказує на те, що позбавлення громадянства як захід кримінально-політичної репресії було юридично закріплено  в 1924 році в "Основних засадах кримінального законодавства СРСР та союзних республік". Він висловив жаль, що "сучасна незалежна демократична держава Україна вдається до радянських засобів боротьби зі своїми ворогами замість правових".