Потік біженців: німецькі громади на межі

Щодня до Берліна прибувають близько 200 біженців. Їх розміщують у великих тимчасових притулках, зокрема, на території колишнього летовища Тегель. Взагалі передбачено, що після нетривалого перебування у масовому таборі мігрантів переселятимуть у власні помешкання. Однак вільних квартир у Берліні немає. Тому деякі біженці мешкають у Тегелі вже понад рік.

Те, що мало бути чамось на кшталт "пункту перерозподілу", перетворилося на невелике окреме місто. Вже нині у Тегелі мешкають чотири тисячі людей, його розбудова триває. У Сенаті Берліна заявляють про плани розмістити у цьому містечку до восьми тисяч людей.

Проблеми, з якими стикається Берлін, є симптоматичними для всієї Німеччини. З початку року, станом на жовтень, у Німеччині вже подано більше 220 тисяч заявок на отримання притулку. Крім того, у країні мешкають близько мільйона українських біженців. Чимало українців спершу заходять квартири за допомогою знайомств чи селяться у небайдужих людей. Однак рано чи пізно звертаються до державних органів у пошуку окремого соціального житла.

Надзвичайна ситуація для громад

По всій Німеччині мери громад хапаються за голову, не знаючи, як розселити біженців, яких до них централізовано розподіляють за певною формулою. Однак брак житла не є рівномірним по всій країні, а особливо гостро відчувається в окремих регіонах, засвідчило опитування, проведене дослідниками Університету Гільдесгайма у жовтні. 60 відсотків опитаних представників місцевого самоврядування назвали ситуацію "складною, але такою, з якою (поки) можна впоратись. 40 відсотків заявили про перевантаженість і роботу у режимі надзвичайної ситуації". В опитуванні взяли участь 600 із загалом близько 11 тисяч громад. В університеті Гільдесгайма зазначають, що дослідження не є репрезентативним, адже не всі, кого запитували, дали відповіді, однак "дозволяє скласти певну картину".

Серед найбільших проблем бургомістри називали передовсім брак житла і місць у дитячих садочках, а також кадрів у місцевих адміністраціях. Дещо рідше, однак доволі регулярно, проблемними сферами учасники опитування називали організацію шкільного навчання для біженців, а також забезпечення місць на курсах німецької мови. Подекуди проблемною респонденти назвали інтеграцію біженців загалом.

Політики у стресі

Близько половини опитаних громад організували централізоване поселення для біженців у тимчасових прихистках, таких як житлові контейнери. Спортзали шкіл використовують для розселення біженців лише 6 відсотків опитаних громад. Цікаве спостереження дослідників: оцінка становища громади щодо прийняття біженців залежить і від того, хто саме заповнював анкету. Більше половини мерів і голів громад - 53 відсотки - заявили про перевантаженість біженцями. У профільних відділах місцевих адміністрацій таку оцінку поділяють 37,5 відсотка опитаних працівників.

Міріам Марніх (Miriam Marnich) з Німецького союзу міст і громад пояснює таку різницю в оцінках зростанням невдоволення серед населення щодо міграційної політики. Це невдоволення відчувають на собі передовсім політики. За словами Марніх, бургомістрам доводиться регулярно вислуховувати від жителів громади сумніви у тому, чи держава взагалі здатна впоратися з цим завданням. "Інтеграція у багатьох комунах наразі фактично більше неможлива, оскільки ресурси вичерпані. З кадрової точки зору, але й з огляду на ресурси для прийому загалом", - зазначає Міріам Марніх.

Як можна зарадити?

Серед заходів, яких потрібно вжити на федеральному рівні для розв'язання проблеми, респонденти найчастіше називають обмеження міграційних потоків до Німеччини, аби мінімізувати чи навіть звести нанівець подальше навантаження на громади. Крім того, представники громад очікують більшої фінансової підтримки з боку федерального і земельного урядів, а також більшої підтримки у реалізації програм будівництва соціального житла та підтримки в організації тимчасових центрів розміщення. 

Майже 20 відсотків опитаних представників громад очікують більш активних дій відповідних федеральних органів щодо депортації мігрантів, яким було відмовлено в офіційному статусі біженця. Враховуючи те, наскільки важливою у політичних дебатах у Німеччині на даному етапі є тема депортації мігрантів, співавтор дослідження, проведеного Університетом Гільдесгайма Борис Кюн (Boris Kühn) вважає такий показник невисоким. На його думку, це пов'язано з розумінням того, що нагальних проблем з розміщенням біженців у такий спосіб не вирішити. Адже лише незначна частина житла для біженців зайнята тими, кому відмовлено у притулку. "У такий спосіб суттєвих результатів кількісно не отримаєш", - констатує Кюн.

Крім вимог більше депортувати мігрантів, які не отримали статус біженця, у політичних дебатах у Німеччині регулярно лунають й вимоги скоротити соціальні виплати біженцям і частково замінити їх адресною негрошовою допомогою. Дослідники міграції ставляться до таких вимог скептично. "Принцип негрошової матеріальної допомоги вже випробовувався у 90-ті роки минулого століття, до нього поверталися 2015 року і щоразу ставало очевидно, що на практиці це не працює", - зазначає Ніклас Гадер (Niklas Hader) з Німецького центру дослідження інтеграції і міграції у Берліні.

Читайте також: ФРН змінює курс: біженцям з України час іти працювати

Ваучери для біженців - лише "маленький гвинтик"

Експерти вказують на те, що замінити грошові виплати ваучерами на товари і послуги з правової точки зору не є проблемою. Однак на практиці громади цього не роблять, бо просто виплатити кошти значно легше. Люди, які живуть у таборах для біженців, все одно на руки отримують лише 150 євро "кишенькових" грошей на місяць. Адже їх забезпечують житлом і годують. Позбавити шукачів притулку цих "кишенькових" неможливо, оскільки це у Німеччині гарантовано з правової точки зору на рівні конституційних прав. "Крім того, ми всі розуміємо, що, маючи бажання, можна конвертувати у готівку і ваучери на товари", - каже Ніклас Гадер.

Представниця Німецького союзу міст і громад Міріам Марніх, своєю чергою, все ж вбачає у ваучерах замість готівки принаймні "маленький гвинтик", тобто один з багатьох можливих заходів. Але й не більше. "Якщо ми перейдемо від виплати готівки до адресної негрошової допомоги, це ще далеко не означає, що через це до Німеччини вирушатиме менше людей".