План стійкості від Зеленського - як його сприйняли в Україні

Цьогорічна осінь виявилася багатою на плани. Після представлення "плану перемоги" президент України Володимир Зеленський під час  звернення із щорічним посланням до Верховної Ради у вівторок, 19 листопада, презентував інший план - "внутрішньої стійкості України".

"Українська стійкість на цій лінії - від Куп'янська до Покровська і далі до Запоріжжя - може забезпечити фундаментальні передумови для справедливого завершення цієї війни. (…) У вирішальні моменти, а вони будуть у наступному році, ми маємо не допустити, щоб хтось у світі засумнівався у стійкості всієї нашої держави", - почав Зеленський презентацію "плану стійкості" у Верховній Раді. На нинішньому етапі війни вирішується, хто дотисне - "ми ворога або ворог нас", додав президент.

Що пропонує "план стійкості"?

Представлений "план" складається з десяти пунктів. Перший - "єдність", яка, за словами Зеленського, має бути як всередині країни, так і ззовні. В цьому контексті президент повідомив, що ключові принципи перетворень України та необхідні рішення для євроінтеграції будуть зазначені у додатку до першого пункту плану. Крім того, йдеться про "інформаційну консолідацію" та неможливість виборів під час війни. "Ніхто в світі не вимагав і не вимагає виборів в Україні (…) Спочатку Україна потребує справедливого миру, а потім українці проведуть справедливі вибори", - резюмував президент.

Другий пункт - "фронт" - передбачає зміну підходів в управлінні в ЗСУ і призначення військового омбудсмена для вирішення проблем в армії. "Ми повинні поступово переходити до формування армії переважно за рахунок контрактів, а не мобілізації", - сказав Зеленський, наголосивши, що зниження мобілізаційного віку не планується.

Третій пункт - "зброя" - передбачає розробку та нарощування виробництва зброї. Цьогоріч вироблено 2,5 мільйона мінометних пострілів і артилерійських снарядів, а наступного року Україна виготовить мінімум 30 тисяч далекобійних дронів, пообіцяв Зеленський. Також поставлене завдання зробити три тисячі крилатих ракет і ракет-дронів, додав він. "Ми зробили ще довгі "Нептуни". Сама назва говорить про завдання, і вже є перші ураження", - зауважив Зеленський.

Решта шість пунктів називаються: "гроші", "енергетика", "безпека", "громади", "людський капітал", культура", "політика героїв". В них, зокрема, йдеться про підтримку українського підприємництва та детінізацію економіки, посилення безпеки держкордону України та модернізацію стандартів укриттів, покращення податкових умов для прифронтових територій, впровадження множинного громадянства та ліквідацію впливу Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), створення міністерства об’єднання українців.

Говорячи про "культуру", президент заявив про створення "культурного Рамштайну" та сприяння в утворенні кафедр україністики в іноземних університетах. Останній пункт плану - "політика героїв" - передбачає залучення ветеранів війни до державної служби, впровадження реабілітаційних відділень у медичних закладах у кожній громаді протягом 2025 року та квартири для ветеранів.

Зеленський наголосив, що "план стійкості" буде деталізовано за участю громадянського суспільства, бізнесу, культурної спільноти, медійників та правозахисників. Повністю цей план буде представлений з усіма додатками в грудні цього року.

Читайте також: Українська у Німеччині: більше, ніж мова біженців?

Порошенко: "План стійкості" важко критикувати 

Після представлення "плану стійкості" нардепи аплодували президенту стоячи. Хоча опозиція згодом неоднозначно коментувала план. "Погоджуюся з важливістю десяти пунктів та розставленими акцентами. Але точно постає питання ресурсів. Ми зараз шукаємо допомоги в демократичному світі, але не завжди розумно використовуємо власні можливості. Безкоштовні (читайте за кошти платників податків) сніданки в школах, роздача тисячі гривень всім українцям… Не впевнений, що це правильні і прораховані кроки", - написав у Facebook депутат з опозиційної фракції "Голос" Ярослав Юрчишин. За його словами, якщо "план стійкості" не буде втілюватися, то очікування суспільства обернуться розчаруванням і падінням довіри до влади.

П'ятий президент України, а нині нардеп найбільшої у Верховній Раді опозиційної фракції "Європейська солідарність" Петро Порошенко не знайшов причин для критики плану, але вказав на відсутність практичних кроків для його реалізації. "Це - конституційний документ. Його важко критикувати, бо там за все хороше і проти всього поганого. Дивлячись на Бюджет-2025, я з сумом і подивом побачив, що уряд перейшов в опозицію до президента. Бо нічого, що ми почули в залі від президента, уряд не врахував", - написав він у X.

А от його колега по фракції нардеп Олексій Гончаренко був ще критичнішим. "Ми бачили стільки планів, що вже трошки втомлює. Працювати із системами та планами треба було раніше, це потрібно було робити два-три роки тому. А взагалі краще було б починати планувати, коли Зеленський прийшов до влади. Нинішній план - знову бла бла бла. Нічого конкретного і зрозумілого", - написав він у Telegram. При цьому нардеп окремо  вказав на непотрібність міністерства об'єднання та зіронізвував над "культурним рамштайном". "Головне, що буде культурний Рамшатйн. Що це? Може буде Тілль Ліндеманн (лідер німецького гурту Рамштайн. - Ред.)?", - іронічно запитав Гончаренко під час транляції у Youtube.

Мета плану -  комунікація з суспільством

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що "план стійкості" Зеленського є відповіддю на критику і зауваження, які були в жовтні, коли був презентований Верховній Раді "план перемоги". "Той план є пропозицією нашим міжнародним партнерам. Але виникло запитання, а де план для самого суспільства, що треба робити в країні для боротьби з ворогом. І влада правильно відреагувала, повідомивши, що будуть готувати такий план. Зеленський про це сказав ще наприкінці жовтня", - сказав Фесенко у розмові з DW.

"План стійкості", за словами політолога, варто розуміти як політичний і управлінський документ, а його мета -  комунікація з суспільством. "Демонстрація суспільству того, що влада знає, що робити, як буде рухатись, і не збирається капітулювати перед ворогом", - каже він. 

Водночас Фесенко зазначив, що план точно будуть критикувати через відсутність окремого пункту - "боротьба з корупцією". "Більшість українців якраз корупцію вважають другою за значущістю після війни проблемою. Можливо, ми побачимо його в додатках. Та поки цього нема", - наголосив політолог.

Більшість економічних пунктів плану - довгострокові реформи

Заперечень по жодній з озвучених пропозицій у плані нема також у експерта з питань економіки, фінансів і податків Мережі захисту національних інтересів "ANTS" Іллі Несходовського, однак й у нього є одне "але". "План оцінюю однозначно позитивно. Вже дуже давно говорять про необхідність зменшити регуляції, більше вкладати в оборонку, надавати перевагу українським підприємствам, підтримати українську економіку, необхідно страхування військових ризиків", - каже він у розмові з DW. Тільки от постає питання, як все це реалізувати, вказує Несходовський. "Наприклад, національний кешбек чудовий з точки зору піару, але абсолютно ніяк не підтримує українського виробника. Тому що люди радикально не змінили свої споживчі уподобання", - наголошує економіст.

Читайте також: "Національний кешбек": більше економічної користі чи шкоди?

Несходовський наголошує, що деякі економічні аспекти плану можна втілити достатньо швидко - протягом шести місяців. "Наприклад, змінити механізм закупівель. А от детінізація економіки - довгий процес. Це не можна вирішити, умовно кажучи, протягом року. Більшість у плані - це довгострокові реформи, результат яких можна відчути роки через два", - впевнений економіст.