"Обличчя російської опозиції": як у ЄС прийняли Навальну

Головну відповідальність за  смерть Олексія Навального Європейський Союз поклав на президента РФ Володимира Путіна і російську владу. Про це верховний дипломат ЄС Жозеп Боррель заявив від імені всіх 27 країн після засідання Ради ЄС з закордонних справ за участю вдови Навального Юлії в понеділок, 19 лютого, у Брюсселі. "Євросоюз докладе всіх зусиль, щоб притягнути до відповідальності політичне керівництво і владу Росії та накласти додаткові санкції за їхні дії, у тісній співпраці з нашими партнерами", - йдеться в заяві.

Запровадити штрафні заходи проти відповідальних за загибель Навального запропонували міністри кількох країн. "Я всіляко підтримую розгляд конкретних санкцій", - заявив журналістам глава МЗС Австрії Александeр Шалленберґ (Alexander Schallenberg). На його думку, покарані мають бути "відповідні особи в колонії, які відповідали за його життя і безпеку". Міністр вважає, що ЄС має "рухатися в тому самому напрямку", що й чотири роки тому, після отруєння Олексія Навального. Тоді штрафні заходи було запроваджено в рамках санкційного режиму проти розповсюдження і застосування хімічної зброї щодо восьми росіян, яких ЄС визнав пов'язаними з отруєнням - співробітників ФСБ і директора центру "Сигнал". Кримінальної справи за фактом отруєння опозиціонера в Росії так і не порушили.

Цього разу Євросоюзу теж доведеться самотужки розбиратися, хто в колонії відповідає за загибель Навального, оскільки ця інформація є тільки у РФ, і немає підстав сподіватися на її сприяння, підкреслив Жозеп Боррель. Проте Брюссель закликав Москву дозволити провести незалежне і прозоре міжнародне розслідування обставин раптової смерті політика.

"Ми можемо звернутися до інституційної структури пенітенціарної системи в Росії, але не забувайте, хто насправді несе відповідальність за смерть Навального", - вказав Боррель, назвавши ім'я Путіна. Президент РФ уже перебуває під санкціями Євросоюзу за повномасштабне вторгнення в Україну, тож у цьому разі додаткові заходи означали б лише його внесення ще до одного санкційного списку - наприклад, до переліку ЄС порушників прав людини.

Цей список, який офіційно називається Загальний режим санкцій ЄС за порушення прав людини, 19 лютого в Брюсселі назвали ім'ям Олексія Навального, "щоб його ім'я було назавжди вписано у справу Європейського Союзу з захисту прав людини", підкреслив верховний дипломат.

Нове "обличчя російської опозиції"

Співчуття Юлії Навальній глави МЗС держав ЄС висловили особисто - вона брала участь у засіданні ради і розповіла про ситуацію в Росії після загибелі опозиціонера. Виступ Навальної пройшов за зачиненими дверима, як і її зустрічі з Боррелем і головою Євроради Шарлем Мішелем.

Юлію Навальну запросили до столиці Євросоюзу не тільки заради емоційної підтримки, а й із політичних причин, зазначив Боррель. За його словами, це спосіб "надати обличчя російській опозиції та боротьбі російського народу за свою свободу" і продемонструвати прихильникам демократії в Росії підтримку ЄС.

Можливостей для спілкування Юлії Навальної зі ЗМІ в Брюсселі передбачено не було, що розчарувало багатьох журналістів. Однак показово, що своє програмне відео вона опублікувала саме під час зустрічей з політиками Євросоюзу: "Я продовжуватиму справу Олексія Навального. Продовжуватиму боротися за нашу з вами країну, і я закликаю вас стати поруч зі мною".

"Її присутність тут дуже важлива, тому що те, що сталося, нагадує всім нам про репресивний і деспотичний характер режиму в РФ і про те, як президент Путін безжально пригнічує будь-яку опозицію, інакомислення, свободу слова, свободу зібрань, - зазначив глава МЗС Ірландії Мішель Мартін. - Коли абстрагуєшся і просто розмірковуєш про те, до якої міри в Росії пригнічений основний дух людини, це шокує".

Раптова смерть Олексія Навального - ознака прискорення систематичних репресій у Росії, заявив Брюссель. Він знову закликав Москву негайно і беззастережно звільнити всіх інших політв'язнів, серед яких Юрій Дмитрієв, Володимир Кара-Мурза, Ілля Яшин, Олексій Горінов, Лілія Чанишева, Ксенія Фадєєва, Олександра Скочиленко, Іван Сафронов, а також усіх затриманих за пам'ятні акції після смерті Навального.

Відповідь на смерть Навального - допомога Україні

"Путін - убивця, - заявив глава МЗС Естонії Маргус Цахкна. - Путін убив ту людину, яка боролася за свободу і демократію". На його думку, головною і найчіткішою відповіддю на це має бути посилена військова, політична і фінансова підтримка України. Українці борються за ті самі цінності, що й Навальний, переконаний Цахкна.

Україна прагне демократії та свободи так само, як це робив найзатятіший супротивник Путіна, Олексій Навальний, заявила і глава МЗС Бельгії, що головує в Раді ЄС, Хаджа Лабіб. "Ми повинні усвідомити, що сьогодні поставлено на карту. Якщо Україна буде захоплена, якщо Росії вдасться розширитися, це буде диктатура, яка просунеться ближче до Європейського Союзу", - сказала вона.

Саме тому Євросоюз шукає більш гнучкий підхід до вирішення проблеми гострого дефіциту боєприпасів для ЗСУ. Як повідомив Боррель, для цього Європейське оборонне агентство розробило 60 рамкових контрактів для розміщення замовлень в оборонній промисловості. При цьому, як стверджується, виробничі потужності в оборонпрому в Євросоюзі є.

Тепер будь-яка країна ЄС може використовувати ці контракти, щоб збільшити поставки боєприпасів в Україну. "Це фінансування буде також доступне для купівлі боєприпасів за межами Європи, - додав Боррель. - Тобто воно не обмежується тільки тими поставками, які може забезпечити європейська оборонна промисловість. Якщо є інше джерело поставок - краще, дешевше, швидше, я сказав державам-членам, щоб вони використовували його. Жодних проблем".

З пропозицією шукати найефективніші способи закупівлі боєприпасів для української армії, зокрема й на світовому ринку, виступила Чехія. "Закупівлі за межами ЄС здатні задовольнити нагальні потреби України", - сказав журналістам глава чеського МЗС Ян Ліпавський.

Паралельно Європейський Союз завершує роботу над 13-м пакетом санкцій проти Росії за її агресію в Україні. Планується, що він буде затверджений до трагічної річниці повномасштабного вторгнення 24 лютого. Очільник МЗС Угорщини Петер Сіярто після засідання з колегами в Брюсселі запевнив, що Будапешт не блокуватиме запровадження цих штрафних заходів.