Нові митні правила - крок до реінтеграції Придністров'я?
13 лютого 2024 р.
Згідно з новим Митним кодексом Молдови, який набув чинності з 1 січня 2024 року, придністровські бізнесмени тепер платять мито на загальних підставах і можуть одержати дозвільні документи на експортно-імпортні операції, тільки зареєструвавшись в Агентстві держпослуг, тобто перейшовши в законодавче поле Молдови. Бюро реінтеграції в Кишиневі вважає, що нововведення покликані поступово інтегрувати Придністров'я в єдиний економічний простір Молдови. Тирасполь ці заходи критикує. Тим часом, за даними мінфіну Молдови, за неповний перший місяць підприємства самопроголошеної "Придністровської Молдавської Республіки" ("ПМР") подали 578 митних декларацій і сплатили мит на 8,2 мільйона леїв (425 тисяч євро).
Сигнал Кишинева Тирасполю
Про початок дії нового Митного кодексу одразу після новорічних свят нагадала Митна служба Молдови. Повідомлення викликало дискусію, яка свідчить, що йдеться не лише про економіку. Глава самопроголошеної "ПМР" Вадим Красносельський записав відеозвернення, у якому назвав запровадження мита "кроком слабкого", який веде в нікуди, і закликав кишинівську владу "зійти зі шляху агресії". Він згадав, що ЄС надав "ПМР" право вести зовнішньоекономічну діяльність через програму Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA).
Натомість голова комісії з національної безпеки й оборони парламенту Молдови Ліліан Карп, коментуючи новий кодекс, заявив, що тепер усіх економічних агентів поставлено в рівні умови, а один із сигналів, надісланих Кишиневом Тирасполю, полягає в тому, що настав час почати процес возз'єднання Республіки Молдови.
Його колега по фракції правлячої проєвропейської партії "Дія і солідарність" (PAS) Раду Маріан зазначив, що поступовий процес економічної й соціальної реінтеграції двох берегів Дністра розпочався ще раніше - зі стягнення зборів на митні процедури та екологічних податків. Прийшла черга імпортних мит, а далі буде зроблено й інші кроки.
Кінець контрабанді у Придністров'ї?
Так звана "ПМР", розташована переважно на лівому березі Дністра, проголосила свою незалежність 1990 року, але її не визнала жодна країна ООН. Тому зовнішньоекономічна діяльність "ПМР" завжди велася від імені Молдови. Переважна більшість експортно-імпортних операцій проходила через кордон самопроголошеної "ПМР" з Україною, який Кишинів не контролював, і регіон перетворився на контрабандну "сіру зону".
Але все змінилося 28 лютого 2022 року, коли на четвертий день повномасштабного російського вторгнення Україна закрила контрольно-пропускні пункти на цьому відрізку кордону. Вантажопотоки перемістилися на пости, підконтрольні Кишиневу. З цього моменту, зазначає член парламентської комісії з національної безпеки і оборони Оазу Нантой, Молдова й Україна налагодили партнерські відносини, яких не було раніше. "Жителі Придністров'я не однорідні, але зовсім не проти об'єднання з правим берегом. Більше того, більшість із них оформили молдовські паспорти після 2014 року, коли почав діяти безвізовий режим із ЄС", - зазначає він.
Тирасполь проти
Проти цього процесу виступають політичні діячі Тирасполя та еліти на кшталт власника холдингу "Шериф". "А головна проблема, яку належить вирішити, - це демілітаризація, адже в регіоні стоять російські війська", - нагадує Оазу Нантой, відповідаючи на запитання, якими можуть бути наступні кроки з реінтеграції.
Перша в новому році зустріч віцепрем'єра Молдови з реінтеграції Олега Серебряна з главою зовнішньополітичного відомства самопроголошеної "ПМР" Віталієм Ігнатьєвим, яка відбулася в офісі Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Тирасполі 16 січня, закінчилася безрезультатно. У відповідь на митні збори уряд "ПМР" пригрозив скасувати пільги для молдовських фермерів, чиї землі розташовані на території Придністров'я.
Ідеться про 15 підприємств із чотирьох комун, що перебувають під юрисдикцією Кишинева. Проблеми цих сільгоспугідь обговорюватимуть найближчим часом. У разі введення владою "ПМР" обмежувальних заходів Кишинів обіцяє виплатити фермерам компенсації, але Митний кодекс не скасує.
Читайте також: Дебати в Європарламенті: Росія діє у Молдові методами КДБ
У "ПМР" залишається мало часу
Бюро реінтеграції вважає, що залучення Придністров'я у правове поле Молдови вже дало ефект у торгівлі з ЄС. Поставки підприємств лівого берега Дністра до Євросоюзу за 2023 рік становили рекордні 70 відсотків від усього експорту. Але влада "ПМР" це заперечує, у своїй статистиці вона визнає цифру в 34 відсотки і стверджує, що 53 відсотки товарів продають у Молдові. Подібна ситуація і з імпортом: Кишинів заявляє про частку ЄС у 56 відсотків, а Тирасполь говорить про 15 відсотків.
Експерт у сфері енергетики й фінансів спільноти WatchDog Сергій Тофілат пояснює це тим, що "ПМР" вважає експортом поставки з лівого берега Дністра на правий, а Кишинів, звісно, з такою методологією обчислень не погоджується. Адже виходить, що Молдова імпортує товари з Молдови. Крім того, продовжує він, до цього "експорту" Тирасполь включає електроенергію, яку виробляє з безоплатного російського газу і повністю продає Кишиневу.
Придністров'я сьогодні виживає тільки завдяки безкоштовному російському газу, за рахунок якого формує третину свого бюджету. Але транзитний контракт "Газпрому" з українською стороною закінчується у грудні 2024 року, нагадує Сергій Тофілат. Для купівлі газу на біржі або у євротрейдерів у "ПМР" немає ані ліцензій, ані грошей, і це, на його думку, стане тригером реінтеграції. "У Придністров'я не буде іншого варіанта, крім повернення у конституційне поле Молдови", - вважає Тофілат.
Про геополітичну можливість вирішити придністровський конфлікт мирним шляхом найближчими роками згадала 10 лютого в інтерв'ю телеканалу Moldova 1 і президентка Молдови Майя Санду. На початку війни РФ проти України молоді люди з лівого берега перебиралися на правий, побоюючись, що їх відправлять воювати проти України, розповіла вона. Там теж хочуть миру, а вирішальну роль в реінтеграції Придністров'я відіграє вступ Молдови до ЄС, вважає президентка Молдови.
Читайте також: Референдум про входження Молдови в ЄС пройде без Придністров'я