Що чекає на міста після місцевих виборів

Влітку 2020 року в Україні затвердили новий районний поділ та сформували понад 1400 громад в рамках децентралізації. Вибори місцевого самоврядування завершать цей процес, остаточно сформувавши нову адміністративну мапу України. Межі 24 областей лишаються незмінними, проте кількість районів скоротили із 460 до 136. До складу громад і районів увійшли усі без винятку міста України, які раніше мали окремі статуси та повноваження.

Під "ковпак" району

Від сорокатисячного Покрова до стотисячного Нікополя, що на півдні Дніпропетровської області, тридцять кілометрів. Щодня до сусіднього міста прямують заповнені автобуси - люди поспішають туди на роботу чи у справах. Раніше дорога займала пів години, а тепер - як пощастить на понтонній переправі, пояснює касир на покровській автостанції. У травні під вагою фури тут обвалився міст через затоку Каховського водосховища, тож поки його ремонтують, поряд звели тимчасовий. "Начебто до нового року обіцяють зробити", - діляться новинами пасажири, чекаючи у черзі на проїзд. За двадцять хвилин маршрутка продовжує рух до Нікополя. "Усі з масочками тут?" - нагадує, швидше, риторично кондукторка. "Ми люди бідні, у нас одна маска на двох", - сміється їй у відповідь молода пара. За годину автобус дістається до центра Нікополя.

Нікопольський район - один із семи укрупнених районів, що створили в області. Сюди увійшли довколишні села, а також два міста обласного значення - Покров і Марганець, жителі яких вперше обиратимуть депутатів до райради. Як вплинуть на них зміни, поки що не зрозуміло, говорять місцеві жителі, з якими поспілкувалась DW. "Ця тема людей мало хвилює, про це ніхто не говорить", - коментує новий районний поділ жителька Нікополя, місцева журналістка Олена Радченко. "У нас є аварійний "горбатий" міст, проблема зі стоками, брудна вода в кранах, бездомні собаки, занедбаний центральний парк", - перераховує вона натомість нагальні проблеми, вирішення яких очікують після виборів мешканці.

Читайте також: Чому місцеві вибори-2020 в Україні важливі незалежно від імен переможців

Битва місцевих проєктів, екс-регіоналів та "слуг народу"

Кандидатів, які балотуються до місцевих рад Нікополя та Покрова, можна умовно поділити на чотири табори. Це - проросійські "Наш край", "Опозиційна платформа - За життя" та Блок Вілкула. Великої ваги набули за нинішньої кампанії  місцеві проєкти, такі як "За майбутнє" олігарха Ігоря Коломойського, "Пропозиція" мера Дніпра Бориса Філатова та "Громадська сила" дніпровського бізнесмена Загіда Краснова. Активну кампанію у фірмовому Зе-стилі ведуть представники правлячої партії "Слуга народу". Четвертим блоком є представники "старих" парламентських партій - "Батьківщини" та "Європейської солідарності", які однак дуже мало представлені у зовнішній рекламі та агітації. Крім того, до Дніпропетровської обласної ради намагатимуться зайти також представники протилежних одне до одного таборів - "Свобода" та "Партії Шарія".

За посаду міського голови Нікополя змагатимуться аж 13 кандидатів. Нинішній мер - представник від "Європейської солідарності" Андрій Фісак - не йде на другу каденцію. Реальними претендентами на мерське крісло журналістка Олена Радченко називає трьох висуванців. Це секретар міськради Олександр Саюк, який балотується від партії "За майбутнє", - з орбіти Коломойського, якому належить місцеве бюджетоутворююче підприємство Нікопольський завод феросплавів. Високі шанси також прогнозують колишньому тричі меру Нікополя Сергію Старуну, представнику партії "Пропозиція". Третій сильний кандидат - це представник "Слуги народу" Руслан Олійник, який представлений на агітаційних бордах у тандемі з мером Покрова Олександром Шаповалом.

"Шаповала у нас у місті люблять. Люди з Нікополя їздять у Покров часто з дітьми в парк відпочивати, вони вважають, що там рівень життя кращий в сенсі побуту і комфорту", - пояснює такий передвиборчий хід Радченко.  Сам очільник Покрова Шаповал на виборах 2015 року йшов самовисуванцем, а цього разу вирішив приєднатися до команди партії "Слуга народу". "Варіантів було багато. З тих партій, які були в нас у бюлетені, може одна партія тільки не пропонувала від них балотуватися", - розповідає у інтерв'ю  DW міський голова. У чинного мера велика підтримка серед місцевих жителів, навіть попри те, що навесні місто сколихнув корупційний скандал. Мера затримали за нібито розкрадання понад мільйона гривень бюджетних коштів. Нині справа передана до суду. Шаповал закиди на свою адресу відкидає. "Будемо доводити свою невинуватість, скажемо так, і своє чесне ім'я", - заявив Шаповал у розмові з DW.

Читайте також: Задимлена "вітрина Донбасу": чим дихає Маріуполь перед місцевими виборами?

На хвилі децентралізації

Хоча Нікополь є фінансово набагато потужнішим, місцеві жителі у розмовах з DW свої симпатії висловлюють саме Покрову. Економічне ядро цього міста - гірничо-збагачувальний комбінат з видобутку марганцевої руди Ігоря Коломойського та завод американської компанії  Procter&Gamble. За останні роки місто зазнало низки перетворень, розповідає місцевий підприємець і викладач курсів німецької мови Артем Столяр. З 2018 року він проживає у рідному місті, а перед тим десять років навчався спочатку у Дніпрі, а потім у різних містах Німеччини. "Я був здивований швидкістю надання адміністративних послуг, електронною системою HELSI, яка працює у місті, зробленими вело доріжками, новим парком", - ділиться співрозмовник. За його словами,у місті спочатку скептично поставилися до ідеї децентралізації, однак згодом вона показала успішний результат. "У нас не було з чим порівнювати, ми не знали нічого про міський бюджет. Тепер ця інформація відкрита", - каже він. За підсумками 2019 року Покров очолив всеукраїнський рейтинг прозорості міст від організації Transparency International Ukraine.

У мерії позитивні перетворення пов'язують з децентралізацією. У 2018 році на базі міста була створена Покровська громада, приєднавши прилеглі села. Це вплинуло на збільшення доходів бюджету міста майже на 15,1 мільйона гривень або майже сім відсотків, кажуть у мерії. Також у результаті децентралізації бюджету, міські доходи збільшилися на 27% за рік, або 18,2 мільйона, в тому числі за рахунок нововведених податків.

З надією на центральний бюджет

Доходів міста навіть попри певні збільшення, однак, не вистачає на великі інфраструктурні об'єкти, пояснює мер. До того ж, цього року внаслідок коронавірусної кризи місцеві підприємства скористалися податковою пільгою, через що запланований річний бюджет міста скоротився на 18 мільйонів. "Якщо взяти з 257 мільйонів ті, які є на сьогоднішній день, 87% у нас йде тільки на соціально захищені статті - виплати заробітної плати, енергоносії, дитяче харчування, ліки, міські програми. І всього 13% залишається на розвиток", - каже мер. А тому без підтримки від центрального та обласного бюджетів місту не обійтися. Цього року вона складала близько 87 мільйонів гривень.

"Коли почалася децентралізація, нам почали надходити додаткові кошти. 13,44% - це акцизний податок від палива. Все, що місто могло, ми уже підняли, - це податок на нерухомість, землю", - коментує міський голова. Після виборів, за його словами, новій владі знову доведеться "стукати" в обласні кабінети, аби завершити розпочаті проєкти. Одним із таких є, зокрема, новий дитячий садок на околиці міста. Цей заклад почали зводити у 2018 році, а зараз його позиціонують як об'єкт президентської програми "Велике будівництво".

Читайте також: Гендерні квоти: як партії в Україні втілюють цю вимогу

Зміна меж районів не повинна вплинути на жителів, каже виконавчий директор Асоціації міст України (АМУ) Олександр Слобожан. "Основною функцією нових районних рад  має бути функція транзиту, а саме - інвентаризація та передача спільного районного майна в територіальні громади", - пояснює експерт. Водночас він звертає увагу на те, що Верховна Рада не ухвалила ще низку законів стосовно місцевого самоврядування. А в зареєстрованих у парламенті ініціативах існують, за словами співрозмовника DW, пропозиції, які ставлять великі загрози. "Грошей з наступного року в громадах стане менше. Якщо Верховна Рада не схаменеться і не збереже місцевий акциз з пального, то в громадах не буде 10 мільярдів гривень", - прогнозує експерт. "Другий момент - для громад мав би змінитися обсяг фінансування з Державного фонду регіонального розвитку. Тобто, чим більше до себе місто приєднало сільської території, тим більше таке місто має отримати. Але зараз ніхто не вірить центральній владі й поки що це все обіцянки, а не ухвалені рішення", - нарікає Слобожан.