"Сигнал на адресу Путіна": преса про конференцію у Джидді

Міжнародні консультації у Саудівській Аравії щодо того, як припинити війну Росії проти України стали однією з центральних тем коментарів на шпальтах німецьких газет у понеділок, 7 серпня. У конференції на рівні урядових радників, яка відбулася у місті Джидда, взяли участь представники понад 40 країн. Вже сам склад учасників оглядачі оцінюють як найбільший успіх конференції, хоч серед запрошених і не було Росії. 

Коментатор Kölner Stadt-Anzeiger вважає безпідставним скепсис щодо перспектив пошуку формули миру без участі Москви. "Чи може бути розв'язаним конфлікт, якщо сторона, яка його розв'язала, залишилася за бортом? Цілком. Конференція у Джидді може бути важливим кроком на шляху до миру для України. Якщо дві сторони не можуть піти на зближення, то просто відвертатися - не вихід. Тоді треба вести перемовини окремо. Це може зайняти час, особливо, якщо медіаторам спершу треба домовитися про алгоритм дій. На тлі цього від зустрічі урядових радників - вже другої після першого раунду у Данії - виходив інший сигнал. Ця війна - не лише справа України і Росії, а також не справа лише Європи або "Заходу". Ця війна - справа всього світу", - наголошує газета з Кельна. Оглядач видання звертає увагу на той факт, що цього разу за столом переговорів хоч і не було самої Росії, але була ціла низка країн, які донедавна трималися осторонь або ж навіть схилялися до позиції Москви. "Конференція у Джидді підвищує тиск на Росію, оскільки до процесу залучені багато учасників. Це - поступ. Важливо не ігнорувати центри впливу з різних куточків світу, роль яких зростає, а працювати з ними. Адже спільна енергія багатополярного світу криє у собі великі шанси", - читаємо на шпальтах Kölner Stadt-Anzeiger.

Берлінська Tageszeitung також звертає увагу на той факт, що конференція у Джидді була важливішою не стільки з точки зору результату, скільки з точки зору складу учасників. "Тут розмову вели не лише Україна та її союзники, такі як Європа, США і Канада. За столом переговорів були і важковаговики глобального Півдня: Індія, Бразилія і Південна Африка. А в останню хвилину долучився і Китай. Можливо, вже цей факт і був найбільшим успіхом конференції", - зазначає оглядач видання. Представники глобального Півдня, додає автор Tageszeitung, здебільшого не підтримують західні санкції і часто не входять до числа тих, хто засуджує російську агресію в рамках ООН. Тож очікувати конкретних результатів наразі було би марним. "Факт полягає у тому, що пошук рішення у війні між Україною і Росією є завданням, яке вже увійшло у поле зору більшої частини світової спільноти", - констатує оглядач Tageszeitung.

Знакова участь Китаю

Хоч навіть до припинення вогню ще дуже далеко, зазначає автор коментаря у Frankfurter Rundschau, зустріч у Джидді навіть за відсутності російського агресора все ж вже продемонструвала шляхи, які можуть вести до миру. "Тим більш знаковою була участь Китаю. Досі Пекін прикривав Москві тили і має найбільший вплив, аби схилити Володимира Путіна до поступок. Натомість для Києва має величезне значення, що світова спільнота визнає прагнення України відновити територіальну цілісність і суверенітет. Таким чином відкидаються амбіції Росії поглинути захоплені українські території. Москві варто би зрозуміти ці сигнали. Лише коли Путін відчує суттєвий тиск, можуть розпочатися повноцінні мирні перемовини", - констатує Frankfurter Rundschau.

Інше видання з Франкфурту-на-Майні - Frankfurter Allgemeine Zeitung - також відзначає зростання міжнародного інтересу до пошуків шляхів припинення російської війни проти України. "Це, певно, найважливіший сигнал, що його надіслала конференція у Джидді. Там були присутні більше 40 країн, що значно більше, ніж було на першому раунді у Копенгагені наприкінці червня. Передовсім участь Китаю варто оцінювати з (обережною) надією. Адже без підтримки Китаю будь-яких серйозних мирних перемовин не буде. Але ж не буде їх і без Росії. Ця країна навіть не була запрошена і вже встигла з обуренням відкинути ті нечисленні напрацювання конференції у Джидді, яких вдалося досягнути. Рано чи пізно Росію доведеться долучати до цих перемовин. Бразилія вже озвучила таку вимогу", - зазначає Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Саудівська Аравія - головний бенефіціар заходу

Rheinische Post звертає увагу на роль Саудівської Аравії, яка як сторона, що приймає конференцію, взяла на себе ініціативу, користуючись нагодою покращити свій імідж на міжнародній арені. Успіхом конференція, констатує оглядач видання з Дюссельдорфа, стала і для Києва. "Вже саме собою місце проведення конференції є успіхом для українського президента Володимира Зеленського. Для України це шанс достукатися до глобального Півдня. Крім того, це розвінчує російську пропаганду, яка стверджує, що в України є союзники лише на Заході. Господар Кремля після конференції у Джидді хоч поки і не мусить налаштовуватись на мир, але принаймні з огляду на події цих вихідних має готуватись до того, що ціла низка країн запропонує йому свої мирні ініціативи. Звісно, Путін може проігнорувати такі пропозиції. Але ціною цього буде його подальша міжнародна ізоляція, а його власну країну її бомби зрештою відкинуть ще на три десятиліття назад", - прогнозує Rheinische Post.

Читайте також: Що стоїть за мирною ініціативою Саудівської Аравії?

Süddeutsche Zeitung з Мюнхена називає конференцію у Джидді перш за все успіхом не стільки для України чи Росії, скільки передовсім для Саудівської Аравії. "Наскільки успішними будуть нинішні посередницькі зусилля Саудівської Аравії, поки що геть незрозуміло. Тим не менше, для господарів  заходу це був неабиякий успіх: у саудівському портовому місті Джидда зібралися представники 42 держав, аби обговорити, як покласти край російській агресивній війні. (…) Ця саудівська ініціатива засвідчує, що королівство постає не лише гравцем регіонального масштабу, який пропонує Заходу свої посередницькі послуги у конфлікті на Близькому Сході або у заворушеннях, як це нещодавно було у Судані. Ріад як глобальний гравець доводить свою здатність мобілізувати зусилля на міжнародній арені. Що ще важливіше - він постає у ролі "нейтрального посередника", арбітра, до якого всерйоз ставляться як в Україні і Росії, так і у Китаї", - констатує оглядач Süddeutsche Zeitung.