Німецька опозиція хоче змінити соцдопомогу для українців

Найбільший німецький опозиційний блок у складі Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) прагнуть скоротити обсяги соціальної допомоги в Німеччині. Реалізувати плани вони хочуть в разі перемоги на майбутніх виборах до Бундестагу в лютому 2025 року. За задумом партій, які наразі з великим відривом лідирують в соцопитуваннях, чинну нині систему соцдопомоги "гроші для громадян" (Bürgergeld) потрібно скасувати. У ХДС/ХСС переконані, що таким чином вдасться краще інтегрувати на ринок праці понад 5,5 мільйона жителів Німеччини, які вже довгий час не працюють.

Партії, чий кандидат Фрідріх Мерц має всі шанси замінити Олафа Шольца на посаді канцлера ФРН, крім того, ставлять під сумнів доцільність виплачувати стандартну німецьку соцдопомогу українським біженцям. Раніше від представників ХДС/ХСС звучали заклики перевести українців, що втекли від війни, на ту ж саму систему допомоги, що її отримують біженці з інших країн, чиї заяви на притулок ще розглядаються. Розмір цієї допомоги є суттєво нижчим за "гроші для громадян".

Читайте також: Більше половини німців вважають інтеграцію українців невдалою

У розмові з DW експерт із питань соціальної політики фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Штефан Штраке (Stephan Stracke) каже: "Ті, хто тікає від війни та насильства, може отримати захист у нас. Але це не означає, що право на "гроші для громадян" в Німеччині має з'являтися автоматично". Натомість, на думку Штраке, новоприбулі українські біженці мають "спершу отримувати соцдопомогу, як шукачі притулку".

Соцдопомога на 100 євро менше

У Німеччині на даний момент живе близько 1,2 мільйона біженців з України. Станом на травень цього року близько 530 тисяч із них вважалися працездатними, а отже мали право на соцдопомогу по безробіттю. А це, залежно від родинної і житлової ситуації, до 563 євро на особу на місяць. Крім того, отримувачам соцдопомоги додатково оплачують вартість житла та опалення. На дітей, яких серед українських біженців близько 360 тисяч, залежно від віку, є відповідні доплати. Натомість виплати шукачам притулку становлять максимум 460 євро на особу на місяць.

На необхідність переглянути соціальні виплати для українських біженців у ХДС/ХСС натякали чи не з першого року повномасштабної війни Росії проти України. А ймовірний наступний канцлер Мерц ще 2022 року ставив під сумнів взагалі потребу біженців у соцдопомозі. "Ми вже спостерігаємо соціальний туризм серед цих біженців: до Німеччини, назад в Україну, в Німеччину і назад до України", - сказав політик в розмові з телеканалом "Bild-TV", за що отримав хвилю критики. Згодом Мерц сказав, що він шкодує через використання вислову "соціальний туризм".

Низька частка тих, хто працює

У порівнянні з іншими країнами Європи Німеччині не дуже успішно вдається інтегрувати новоприбулих українців на ринок праці. Такого висновку дійшли автори дослідження Інституту вивчення ринку праці та зайнятості (IAB) у Нюрнберзі. Згідно з даними інституту, станом на березень 2024 року роботу мали лише 27 відсотків українських біженців у Німеччині, тоді як у Литві таких було 57 відсотків, у Данії - 53 відсотки. Гірша ситуація лише у Норвегії, Іспанії та Фінляндії, де роботу знайти вдалося лише приблизно одному з п'ятьох українських біженців.

Станом на липень 2024 року німецький уряд повідомляв про 266 тисяч працевлаштованих громадян України - збільшення порівняно з жовтнем минулого року на 71 тисячу.

На думку ХДС/ХСС, причиною того, що висока частка біженців отримує соціальну допомогу, а не працює, пов'язана значною мірою з великим розміром самої допомоги. "Тому нам у Німеччині потрібно знову більше послуговуватися принципом "Förderns und Fordern" ("підтримувати та вимагати"), - каже депутат Бундестагу Штраке. 

Бюрократія на заваді працевлаштування

Водночас дослідження IAB продемонструвало, що частка українців, які працюють, у всіх європейських країнах зростає, а також що фактично немає підстав говорити про зв'язок між розміром соціальної допомоги та рівнем працевлаштування. Більш суттєвою перепоною на шляху до працевлаштування, ніж розмір соцдопомоги, є мовний бар'єр. Важливий фактор - це також рівень попиту на робочу силу на низькооплачуваних вакансіях.

Ірина Шулікіна з української організації в Німеччині "Віче" вказує також на бюрократичні перепони, з якими стикаються українські біженці, які шукають роботу в Німеччині. "Коли люди приїжджають сюди, то стикаються з проблемою визнання документів про освіту", - каже вона в розмові з DW. За даними IAB, близько 72 відсотків українських біженців мають вищу або професійно-технічну освіту. Це не лише вищий показник, ніж серед біженців з інших країн, але й загалом серед працездатного населення Німеччини.

Читайте також: Як лікарям з України знайти роботу в Німеччині

Шулікіна розповідає, приміром, що медичному персоналу потрібні два з половиною роки, доки вони отримують право працювати в Німеччині. Потрібно подати заявку на роботу, затвердити різні документи, підтвердити кваліфікацію, скласти іспити та вивчити мову, перелічує вона бюрократичні кроки й називає це "справжнім викликом". Через наявні бюрократичні перепони багато роботодавців закликають спростити правила прийому іноземців на роботу.

Соцдопомога - тема виборчої кампанії в Німеччині

Чи зможе ХДС/ХСС реалізувати свої плани щодо змін у системі соцдопомоги в Німеччині, залежить від того, якими будуть результати майбутніх виборів до Бундестагу. Адже досягнення ними абсолютної більшості малоймовірне, а отже все залежить від майбутніх партнерів по коаліції. Приміром, соціал-демократи Шольца, які можуть стати молодшим партнером ХДС/ХСС у новому уряді, категорично проти змін у системі надання "грошей для громадян". Натомість ліберальна Вільна демократична партія (ВДП), яка вийшла з правлячої коаліції на початку листопада, гучно грюкнувши дверима, уже висловилася за те, аби змінити підходи до соцвиплат українцям. Утім, говорити з DW на цю тему у фракції лібералів у Бундестазі відмовилися.

Ірина Шулікіна з організації "Віче" вважає, що нинішня політична дискусія щодо соцдопомоги пов'язана передусім з передвиборчою кампанією, яка з дня у день набирає обертів після розпаду правлячої коаліції. На думку голови організації українців у Німеччині, допомога від держави не стримує біженців від пошуку роботи. Вона каже, що всі отримувачі соцдопомоги, яких вона знає, хотіли б якомога швидше від неї відмовитися та почати працювати. "Адже це дуже принизливо й неприємно. Ти залежний (від рішень інших. - Ред.), і тебе не сприймають як повноцінного члена суспільства", - каже вона. За словами Шулікіної, отримувачам соцдопомоги часто доводиться виправдовуватися за ті чи інші витрати. "Я не думаю, що багато хто з задоволенням отримує "гроші для громадян", - додає вона.

Дехто з українських біженців не має за плечима нічого

Людмила Млош, голова Центральної спілки українців у Німеччині (ZVUD), нагадує, що багато українців, які втекли до ФРН, хотіли б повернутися на батьківщину. "Але в них немає дому. У них немає нічого, вони все втратили. Звісно, їм потрібна ця підтримка", - зазначає вона.

За словами Млош, українські біженці, що втекли зі східних та південних регіонів України і чиї рідні міста щодня перебувають під інтенсивними обстрілами, часто потребують більшої допомоги, ніö інші. Так само літні та хворі люди, додає вона, або ж ті, в кого не було жодних заощаджень. "Не можна всіх ставити на один щабель", - переконана голова спілки українців. Передусім молоді люди, які можуть працювати, не повинні отримувати стільки ж грошей, як інші біженці, каже вона.