"Місто 15 хвилин". Утопія чи досяжна мета?

Міста по всьому світу зростають дедалі швидшими темпами, а разом із ними - і проблеми, пов'язані з поганим плануванням. Серед них соціальні нерівності та витіснення певних груп населення, перевантажена транспортна мережа, смог, а від того і шкода для здоров'я та довкілля.

Якщо ще 15 років тому у містах жила приблизно така ж сама кількість людей, як і в селах, то до 2050 року, за даними ООН, дві третини з тоді вже 10 мільярдів людей планети житимуть в міських поселеннях. Концепція, яка покликана зробити це майбутнє більш екологічним, придатним до життя та здоровішим, називається "Місто 15 хвилин".

Читайте також: Війна в Україні: як боєприпаси отруюють ґрунти

Магазини, природа та робота - до всього 15 хвилин

Вища якість життя для містян та всі головні потреби поблизу - ключова ідея "міста 15 хвилин" полягає в тому, що жителі можуть досягти всього найнеобхіднішого за 15 хвилин пішки чи на велосипеді. Багато жителів великих міст по всьому світу про таке можуть лише мріяти: затори на шляху до роботи та часто погано організований громадський транспорт з'їдають багато часу та нервів.

Шлях на роботу, а також до магазина, школи, лікаря, спортивного майданчика, парку, ресторанів чи культурних закладів - йдеться про "доступ для всіх і в будь-який час", пише Карлос Морено з Паризького університету. 2016 року саме він першим сформулював концепцію "міста 15 хвилин", де людина та її потреби стоять на першому місці під час планування, де йдеться про "людиноцентричний дизайн".

Аби зробити міста більш екологічними і придатними до життя, планувальники міст повинні змінити підходи: зелені зони, спортмайданчики, кінотеатри чи магазини мають радше пересунутися туди, де живуть люди, а не навпаки, каже Беньямін Бюттнер, експерт з питань мобільності Технічого університету Мюнхена. Для цього необов'язково все зносити і будувати з нуля, каже він, натомість достатньо просто перепланувати наявні громадські місця.

З іншого боку, "місто 15 хвилин" передбачає застосування принципово іншого підходу до мобільності: передусім менше авто та більше місця для велосипедистів та пішоходів, безпечні дороги для дітей, людей з інвалідністю та літніх людей, а також простори для зустрічей та соціального обміну. "Автомобілі є проблемою принаймні в центрах міст. Вони просто-напросто використовують забагато місця. Вони можуть передусім заважати активній мобільності", - каже Бюттнер.

Читайте також: Місто без авто: утопія чи реальність? (відео)

Від Парижа до Шанхая - дедалі більше міст переплановуються

У світі вже 16 міст стали "містами 15 хвилин" або ж впроваджують чи впровадили інші схожі концепції. Приміром, деякі говорять про 20-хвилинні концепції, деякі про 10-хвилинні, дехто концентрується спершу на окремих районах, інші одразу переплановують усе місто.

Серед піонерів, приміром, французька столиця Париж. Після того, як Карлос Морено 2016 року представив свою концепцію, паризька мерка Анн Ідальго зробила її частиною виборчої кампанії на наступний термін та одразу ж почала впроваджувати в життя. Паризька концепція передбачає, що школи є свого роду "центрами" кожного району. Для цього шкільні подвір'я частково перетворюють на парки, аби їх можна було використовувати, зокрема, й для інших занять після шкільних уроків та на вихідних. 

Крім того, половина зі 140 тисяч паркомісць для авто мають бути перетворені на зелені зони, гральні майданчики, громадські простори та велопарковки. До 2026 року всі вулиці французької столиці мають стати зручними для велосипедів.

Так само 2016 року про плани запровадити так звані "15-хвилинні кола громадського життя" повідомив китайський Шанхай. У майбутньому кожен повинен отримати змогу зробити всі необхідні повсякденні справи за 15 хвилин пішого шляху. Таку ж концепцію хочуть перейняти й 50 інших китайських міст.

Підвищити якість життя покликана також ініціатива британського уряду. Він оголосив про загальнонаціональну програму ренатуризації, метою якої є те, щоб кожен житель країн за 15 хвилин від місця проживання міг потрапити до зеленої зони чи водойми.

"Суперострови" в Барселоні

Іспанська Барселона вже деякий час експериментує з так званими суперостровами. У них об'єднують по кілька житлових блоків, в'їзд на авто дозволений лише мешканцям або транспортним авто, максимальна швидкість руху 10 кілометрів на годину.

Багато вулиць перекривають для автівок та використовують по-новому. Де раніше були місця для парковки, з'являються дерева, діти граються, пенсіонери на лавочці в тіні, а на клумбах ростуть квіти.

Бюттнер називає такий підхід "тактичним урбанізмом". Концепцію випробовують по два-шість місяців щодо кожного "суперострова" і дивляться, чи покращилася, чи, можливо, навпаки погіршилася ситуація. Тоді можна ще повернутися до попереднього планування, або ж зробити з експерименту постійну модель, каже Бюттнер.

На даний час у Барселоні 60 відсотків громадського простору та 85 відсотків вулиць використовуються для транпсорту. Понад половина жителів страждають від шуму та забрудненого повітря, які суттєво перевищують граничні норми ВООЗ та призводять до вищого рівня смертності. Завдяки "суперостровам" рух моторизованого транспорту має бути зменшено на 21 відсоток. У майбутньому замість 56 відсотків лише шість відсотків жителів повинні мати справу з повітрям, рівень забрудненості якого перевищує норми.

Чи заважає зменшення руху авто бізнесу?

Ті, хто не використовує авто в повсякденному житті, заощаджують гроші. Міста, які інвестують у велосипедні та пішохідні шляхи, громадський транспорт та зелені зони, є більш привабливими для туристів.

Дослідження показують, що збільшення велосипедного та пішохідного руху заощаджує містам та регіонам гроші, адже вони менше витрачають на підтримку якості доріг та охорону здоров'я.

Позитивні ефекти велосипедного руху, згідно з Європейською спілкою велосипедистів, лише в ЄС оцінюються у понад 90 мільярдів євро на рік. Тоді як моторизований транспорт спричиняє додаткові витрати на рівні 800 мільярдів євро на охорону здоров'я, екологію та інфраструктуру.

Багато власників магазинів спершу скептичні, бо побоюються зменшення виручки, якщо клієнти не матимуть змоги паркуватися поблизу. Натомість насправді вони так само можуть виграти від "міста 15 хвилин". Так сталося, приміром, в американському Портланді, де рух авто було зменшено на 20 відсотків. Водночас місцеві магазини відтоді заробляють близько 1,2 мільярда доларів більше, адже пішоходи та велосипедисти частіше роблять покупки по дорозі.

Для кожного міста своя концепція

Аби від перепланування виграло якомога більше людей і не виникло нових соціальних нерівностей чи гентрифікації, на думку експертів, важливо перемішувати між собою райони та включати до концепцій якомога більше частин міста. Для цього потрібно відмовитися від класичних категорій під час планування міст, як-то центр, житловий квартал, передмістя, промзона, околиця, адже вони сприяють соціальній нерівності по всьому світу, кажуть експерти.

На думку Бюттнера, потрібна передусім політична воля та сміливість політиків та чиновників, а також якомога активніший діалог зі всіма, кого стосуватимуться перевтілення. Адже стандартного рішення немає, каже Бюттнер. Кожне місто, кожний соціальний, економічний та екологічний конструкт відрізняється від іншого. Тож залежно від контексту, треба вирішувати, які саме заходи перепланування пасують найбільше, каже експерт.