Мікрочипи для Німеччини: два провали і один успіх Шольца

У Німеччині вдруге за півтора місяця зірвався великий і широко розрекламований індустріальний проєкт. Це важкий удар для двох структурно слабких регіонів, болюча поразка для уряду, але водночас і суттєве полегшення для державного та регіональних бюджетів. Тож далеко не всі у ФРН шкодують про те, що дві американські компанії відклали будівництво підприємств із випуску чипів для електромобілів, тим паче, що спорудження третього заводу з азійським інвестором усе ж таки триває.

Два американські інвестори відклали будівництво в Німеччині

Однак для Олафа Шольца (Olaf Scholz) повідомлення від 23 жовтня про замороження американською корпорацією Wolfspeed на невизначений термін інвестиційного проєкту у західнонімецькій землі Саар, стало, безсумнівно, поганою новиною.

Канцлер Німеччини неодноразово повторював, що "чипи - це нафта 21-го століття", і пов'язував особливі надії з розвитком у країні мікроелектроніки. Адже продукція цієї високотехнологічної галузі затребувана сьогодні в найрізноманітніших сферах, зокрема в автомобільній промисловості, яка є одним зі стовпів німецької індустріальної могутності. Однак наразі таку цінну "сировину" доводиться здебільшого імпортувати з Азії або США, оскільки в Європі надто мало виробничих потужностей для випуску мікрочипів. Уряд Олафа Шольца хотів це змінити.

Ключовим елементом плану був гігантський проєкт американської корпорації Intel зі спорудження поблизу Магдебурга у східнонімецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт виробничого комплексу з двох підприємств сумарною вартістю 30 мільярдів євро, з яких федеральна та земельна влада взяли на себе 10 мільярдів євро у вигляді субсидій. Про проєкт оголосили в березні 2022 року, і вже тоді ціла низка економістів критикувала готовність влади витрачати на залучення інвесторів настільки значні кошти платників податків. Однак 16 вересня 2024 року керівництво Intel оголосило, що через свої економічні проблеми корпорація відтерміновує початок будівництва, імовірно, на два роки.

І ось тепер інша американська корпорація, Wolfspeed, теж заморозила проєкт у Німеччині. Вона оголосила про нього в лютому 2023 року в присутності Олафа Шольца в містечку Енсдорф у землі Саар. План передбачав будівництво тут за 2,75 мільярда євро найбільшого у світі заводу з випуску особливо ефективних напівпровідників на основі карбіду кремнію. Цьому інвестору влада ФРН гарантувала приблизно пів мільярда субсидій.

Причому корпорація Wolfspeed, на відміну від Intel, оголошуючи тепер про заморожування проєкту, навіть не назвала можливих термінів його відновлення і вказала лише на те, що повернеться до нього мірою зростання попиту на електромобілі.

Змінити структуру в двох регіонах Німеччини (поки що) не вдалося

Отже, нинішньої осені Німеччина позбулася двох великих будівництв і, таким чином, перспективи вже у 2027 році отримати два потужні виробничі комплекси з випуску мікрочипів, але водночас заощадила 10,5 мільярда євро бюджетних коштів. Що в даному випадку вагоміше: втрата чи виграш?

Регіональна та місцева влада, природно, дуже шкодує про заморожування проєктів, з якими вони пов'язували великі надії на глибокі структурні зміни. Так, у землі Саар не з чуток знають, що таке деіндустріалізація. Цей регіон разом із французькою Лотарингією та герцогством Люксембург від другої половини 19-го століття впродовж цілого століття утворював свого роду індустріальний трикутник вугілля та сталі. Однак з 1960-х років і місцева чорна металургія, і особливо вугільна промисловість почали втрачати конкурентоздатність і скорочувати свої потужності. Тож проєкт корпорації Wolfspeed був для цього регіону шансом на реіндустріалізацію, іншими словами - на нову індустріалізацію, але вже на якісно іншому витку технологічного розвитку. 

Вельми символічно, що завод мікроелектроніки з його надчистими виробничими приміщеннями та високотехнологічними робочими місцями вирішили спорудити в колись шахтарському Енсдорфі на території вугільної електростанції, що відпрацювала свій вік, яку влітку цього року знесли, розчищаючи місце для американського інвестора. Тож будмайданчик готовий, а будівництва (поки що) не буде.

Економісти раді зекономленим мільярдам в бюджеті Німеччини

Водночас німецькі економісти здебільшого скористалися рішенням Wolfspeed, щоб, як і після заяви Intel, знову розкритикувати індустріальну політику Олафа Шольца і його віцеканцлера, міністра економіки ФРН Роберта Габека (Robert Habeck). На думку вчених, ставку слід робити не на залучення окремих інвесторів за допомогою багатомільярдних субсидій, а на поліпшення загалом інвестиційного клімату в країні.

"Захоплення з приводу субсидування виробників напівпровідників не знали меж під час гострого дефіциту чипів безпосередньо після пандемії", - нагадав, приміром, професор Фрідріх Гайнеманн (Friedrich Heinemann) із Центру європейських економічних досліджень (ZEW) у Мангаймі. Два роки потому і захоплення, і сам дефіцит відійшли в минуле, тож навіть безпрецедентні субсидії інвесторів більше не приваблюють: "Платники податків мають бути вдячні, що спорудження інвестиційних руїн ще не почалося". На думку вченого, зекономлені гроші можна було б пустити, наприклад, на фінансування податкової реформи, "від якої виграли б усі підприємства".

Економічна газета Handelsblatt, зі свого боку, нагадала, що і Intel, і Wolfspeed переживають зараз серйозні фінансові та технологічні проблеми, про що свідчить, зокрема, падіння їхніх біржових курсів цього року, відповідно, наполовину і навіть на дві третини.

Великі надії на завод виробника чипів TSMC у Дрездені

"Тож тепер подолання відставання Німеччини у сфері мікрочипів залежить головним чином від одного концерну: TSMC. Забезпечивши прихід цієї тайванської компанії в Дрезден, уряд все зробив правильно. Найбільший у світі контрактний виробник напівпровідників не тільки лідирує з технологічного погляду. До того ж, ця компанія з Азії, на відміну від концернів зі США, тримає слово", - йдеться в коментарі Handelsblatt.

Офіційний старт будівництву першого європейського заводу TSMC у столиці східнонімецької федеральної землі Саксонія було дано наприкінці серпня 2024 року. У цьому проєкті беруть участь німецькі компанії Bosch і Infineon, а також нідерландська NXP. Усі вони вже мають власні чипові заводи в Дрездені, а Infineon будує зараз ще один. Адже тут є найбільший у Європі кластер фірм зі сфери мікроелектроніки, що отримав за аналогією з каліфорнійською Кремнієвою долиною назву "Кремнієва Саксонія" - Silicon Saxony.

Щоправда, тайванський інвестор і його партнери теж отримають від німецької держави значну фінансову допомогу: федеральна, земельна та міська влада взяли на себе половину вартості проєкту - п'ять із 10 мільярдів євро. Багато вчених і ці субсидії вважають невиправданими, проте Handelsblatt дотримується іншої думки. Газета нагадує, що тайванська компанія відома тим, що в разі забезпечення їй сприятливих умов для ведення бізнесу вважає за краще споруджувати нові заводи поруч з уже наявними. 

"Тож уся німецька промисловість зацікавлена в тому, щоб TSMC продовжила експансію в саксонській столиці. Жоден інший концерн у світі навіть близько не в змозі виробляти стільки різних видів напівпровідників на такому високому рівні", - нагадує газета і наголошує: "Що більше чипових заводів буде поруч один з одним, то менше субсидій буде потрібно. Тож усе свідчить на користь того, щоб зараз усіма силами підтримувати TSMC".  

Якщо все піде за планом, то спільне тайвано-німецько-нідерландське підприємство почне постачати мікрочипи німецькому і європейському автопрому вже в 2027 році, тобто тоді ж, коли мали стати до ладу німецькі заводи Intel і Wolfspeed.