"Кримська платформа" погостювала в Берліні

Увага до України на Заході знову на піку. Не дивно, що й семінар, який пройшов у понеділок, 13 грудня, в Берліні, вийшов за рамки експертної дискусії. Загроза масштабної війни Росії проти України стала однією з актуальних тем заходу, що його було присвячено власне іншій темі - ситуації в анексованому РФ Криму.

Йдеться про "Кримську платформу" - новий проєкт Києва, покликаний повернути ситуацію на півострові до міжнародного порядку денного. Перший захід відбувся в Києві в серпні та викликав різку критику в Москві. Колишній президент РФ Дмитро Медведєв у нещодавній статті назвав ініціативу "дебільною".

Тепер "Кримська платформа" гостювала в Берліні. Організаторами подіумної дискусії, що транслювалася онлайн, стали Німецьке товариство зовнішньої політики (DGAP), посольство України та український журнал із зовнішньої політики UA: Ukraine Analytica.

Читайте також: Коментар: Саміт Путіна й Байдена - кожен отримав те, чого хотів

Чого очікує Україна від нового уряду Німеччини

Дискусія пройшла через лічені дні після формування в Німеччині нового коаліційного уряду. На цьому тлі у вступному слові посол України у ФРН Андрій Мельник назвав "хорошою новиною" те, що вимога про припинення "незаконної анексії Криму" записана в коаліційній угоді. Мельник подякував Німеччині за невизнання анексії та санкції проти РФ, але сказав, що "цього недостатньо". За словами посла, Київ хотів би третього компоненту - "нового міжнародного переговорного процесу з деокупації Криму". Він побажав, щоб це стало частиною нової "берлінської доктрини або доктрини Бербок" - на ім'я нової глави МЗС ФРН та співголови партії Зелених Анналени Бербок (Annalena Baerbock).

Що думає про таку "доктрину" нова влада в Берліні - невідомо. Один із учасників дискусії, глава відділу МЗС ФРН з України, Молдови та чорноморського співробітництва Жан П'єр Фрьолі (Jean Pierre Froehly), пропозицію Мельника не коментував, але запевнив, що новому уряду не потрібно пояснювати, що відбувається у відносинах РФ та України. Він сказав про "дуже високий рівень розуміння" ситуації серед німецьких політиків. Фрьолі зазначив, що питання підтримки суверенітету та територіальної цілісності України не є для Німеччини предметом переговорів.

Читайте також: "Путін хоче нової Ялти": Європейська преса про вимоги Путіна щодо України і НАТО

Деокупація Криму - якими методами?

Говорячи про рекомендації Києву та Заходу, члени українських неурядових організацій закликали пам'ятати про порушення прав людини та ув'язнених, значна частина з яких - кримські татари. Ольга Ситник з організації "Кримська правозахисна група" запропонувала запровадити санкції проти суддів та співробітників силових структур РФ, причетних до арештів та тортур у Криму.

Представник МЗС ФРН Жан П'єр Фрьолі наголосив на необхідності бути готовими до "війни наративів" про те, що сталося в Криму в 2014 році. За його словами, повторюючи знову і знову свою позицію, РФ "розраховує на те, що реальні події можуть забути". Німецький дипломат також закликав говорити "з тими, хто сумнівається" та використати "Кримську платформу" на додаток до вже існуючих міжнародних проєктів, зокрема - європейських.

Експерт: "Байден припустився помилки"

Загроза нового військового протистояння РФ та України стала однією з центральних під час обговорення ситуації у Чорноморському регіоні. Співробітник DGAP Вільфрід Їльґе (Wilfried Jilge) сказав, що, закриваючи для навчань регіони Азовського та Чорного морів, Росія йде на "відкриту провокацію конфлікту". Небезпеку він бачить у тому, що Росія може "швидко втягнути Захід у демонстрацію сили".

Найяскравішим став виступ Ґустава Ґресселя (Gustav Gressel), експерта Європейської Ради з питань міжнародної політики (ECFR). Він детально описав, як Росія нарощує сили Чорноморського флоту та проводить політику залякування тих країн, які хочуть допомагати чи вже допомагають Україні. За його словами, РФ створює "закриті зони" для Заходу в Чорному та Азовському морях, а також у деяких інших регіонах світу. Він згадав окремі регіони Балтійського та Середземного морів, а також частини Арктики.

Також Ґресель вважає, що президент США Джо Байден припустився помилки, публічно виключивши можливість відправки американських солдатів до України в разі загострення конфлікту з РФ. За його словами, така можливість могла бути стримуючим фактором для планів Москви.

Незвичайною для такого заходу стала участь у дискусії представника держдепу США - Джона Армстронґа, який виступив із короткою заявою. Його участь спочатку не анонсувалась. Армстронґ запевнив, що у його відомстві "цілодобово працюють" у зв'язку з актуальною напругою. Подробиць він не назвав, пославшись на секретність інформації. За його словами, Вашингтон бачить рішення у "дипломатії та деескалації". Армстронґ кілька разів повторив, що "Крим - це Україна".