У війні Росії проти України за останній тиждень відбулася значна ескалація. Усе почалося з телефонної розмови Олафа Шольца (Olaf Scholz) з Володимиром Путіним десять днів тому. Ця розмова була задумана як дипломатична ініціатива, покликана з'ясувати, чи є простір для переговорів. Але сталося протилежне.
Путін насварив Шольца і 48 годин по тому піддав Україну наймасованішому авіанальоту з початку війни. А потім одне пішло за іншим. США дозволили Україні бити американськими ракетами по військових цілях у Росії. Путін підписав нову ядерну доктрину і випустив гіперзвукову ракету "Орешник" по Дніпру.
Подальша ескалація може призвести до неконтрольованого розвитку ситуації. Тепер і США схиляються до зміни їхньої ядерної доктрини. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск говорить про реальний ризик глобального конфлікту. Війна увійшла у вирішальну стадію.
Читайте також: Що кажуть у ФРН про удар Росії по Україні ракетою "Орешник"
Захід роз'єднаний як ніколи з початку війни
У цій небезпечній ситуації Німеччина опиняється в офсайді. На минулих вихідних Олаф Шольц укотре підтвердив своє "ні" поставкам ракет Taurus Україні. Тим самим він відсторонюється від США. Хоча канцлер увесь час наголошував на важливості згуртованості Заходу та узгодженості дій зі США та європейськими союзниками. Цим принципом він тепер жертвує.
Але ж Берлін і Вашингтон могли виступити узгоджено, якби заявили: телефонна розмова з Путіним показала, що він на жодні поступки не готовий, тому США та їхні союзники спільно вирішили дозволити Україні застосовувати західні ракети по цілях у Росії. Це стало б спільним сигналом сили. Але сталося прямо протилежне.
Захід роз'єднаний як ніколи з початку війни. Це пов'язано і з перехідним періодом до інавгурації Дональда Трампа, яка відбудеться 20 січня 2025 року. Що саме має намір зробити новий президент США, щоб зупинити війну в Україні, стане, найімовірніше, зрозуміло тільки після цієї дати. Доти успішні дипломатичні ініціативи, не кажучи вже про переговори, видаються нереалістичними.
До того ж Путін вважає нижчим своєї гідності розмовляти з будь-ким, окрім як з американським президентом, про пошук вирішення проблеми. Для можливого перемир'я або заморожування конфлікту важливо, як буде проходити лінія фронту до кінця січня. Тому Путін намагатиметься будь-якими засобами витіснити ЗСУ з Курської області і просунутися західніше на Донбасі.
Усе це пов'язано з неабиякими загрозами і ризиками. Путін постарається і далі використовувати тріщину, яку він побачив у відносинах між США і Німеччиною. І не випадково Кремль похвалив Німеччину за те, що Берлін залишається при своєму рішенні не постачати Києву ракети Taurus. Шольц волів би обійтися без такої похвали.
Читайте також: Ядерний шантаж: західні експерти про ATACMS і відповідь РФ
Німеччині треба прокинутися
23 лютого 2025 року в Німеччині мають відбутися дострокові вибори. Дуже багато німців втомилися від війни і побоюються, що ФРН виявиться в неї втягнутою. Такі страхи роздмухують популісти з "Альтернативи для Німеччини" (АдН) і "Союзу Сари Вагенкнехт" (ССВ). Олаф Шольц по-своєму враховує цю обставину, роблячи в передвиборчій боротьбі ставку не на силу, а на деескалацію.
Але така країна, як Німеччина, не може дозволити, щоб її роль на міжнародній арені у світлі геополітичних викликів була скута внутрішньополітичними настроями. І виглядати паралізованим лідером, зайнятим самим собою аж до виборів 23 лютого, теж. Якщо Німеччина хоче, щоб з нею знову рахувалися, їй слід якомога швидше прокинутися.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.
Автор: Дірк Еммеріх (Dirk Emmerich), кореспондент німецьких телеканалів n-tv & RTL, багато років жив і працював у Москві, а також у Вашингтоні, був кореспондентом n-tv у Сирії, Лівії, Афганістані та інших країнах, охоплених військовими конфліктами.
Читайте також: ATACMS, Storm Shadow, TAURUS: на що здатні західні ракети