Вердикт Конституційного суду Польщі засмутив прихильників Євросоюзу. Адже польські судді обмежили компетенцію суду ЄС. Надалі оцінка законів, котрі визначають принципи призначення польських суддів і роботу польської системи правосуддя, вважатиметься такою, що виходить за межі компетенції ЄС. У чинному Договорі (про Євросоюз. - Ред.) Польща такими повноваженнями ЄС не наділяла, стверджують судді КС з Варшави.
Суперечка про розподіл повноважень між національними судами та судом ЄС не є чимось новим. Справді, в ЄС існують дві основні позиції, про одну з яких нещодавно нагадав в одному зі своїх інтерв'ю колишній голова Федерального конституційного суду Німеччини Андреас Фоскуле (Andreas Voßkuhle). І суд ЄС, і Єврокомісія виходять з того, що в країнах-членах Євросоюзу право ЄС має абсолютний пріоритет перед національним законодавством. Тобто останнє слово завжди залишається за судом ЄС.
Хто кухар, а хто офіціант?
Інша думка, яку поділяють, зокрема, Конституційні суди багатьох держав-членів ЄС, полягає в тому, що члени Євросоюзу передали європейським інститутам лише деякі, чітко обмежені повноваження.
Якщо говорити спрощеною мовою, то це можна порівняти з одвічною суперечкою про те, хто є кухарем, а хто - офіціантом (вираз, що використовується в німецькій мові, коли йдеться про ієрархію в питанні, хто тут головний. - Ред.). Навіть Федеральний конституційний суд ФРН, який відомий своєю особливо проєвропейською позицією, вже не раз вказував суду ЄС на межі, за якими закінчуються його повноваження. Останній приклад: рішення про викуплення Європейським центробанком держоблігацій деяких країн-членів ЄС у травні 2020 року.
Головна проблема, однак, полягає в тому, що Євросоюз не є федеративною державою. Спроба ухвалити єдину конституцію ЄС в 2005 році провалилася після референдумів у Франції та Нідерландах. І при всьому ентузіазмі, яким надихає ідея єдиної Європи, з демократичної точки зору, необхідно поважати рішення, ухвалені на цих плебісцитах. Як і той факт, що сьогоднішній Європейський Союз представляє собою все ще не завершену конструкцію, котра тримається на компромісах.
Але правильно й те, що вердикт КС Польщі - це карт-бланш для націонал-консервативного уряду у Варшаві на руйнування правової держави та незалежної системи правосуддя. Як ми бачимо, спроба перешкодити цьому розвитку за допомогою правових інструментів провалилась. Цю проблему можна вирішити тільки політичним шляхом.
Читайте також: "Фатальні наслідки": Єврокомісія карає копійкою гомофобні польські регіони
"Перемога суверенітету" як маневр з відволікання
Представники правлячого націонал-консервативного табору в Польщі святкують рішення КС як "перемогу суверенітету". Подібна риторика спрямовна на основний електорат цього табору.
Але, як свідчить досвід, усе це може бути лише маневром з відволіканням. Адже складно собі уявити, що Варшава захоче відмовитися від мільярдів з Брюсселя. Швидше за все, принаймні частина спірної судової реформи буде припинена. Таким чином, вердикт з Варшави допоможе прем'єру Матеушу Моравецькому, який у лавах власного політичного табору має славу "слабака", зберегти обличчя всередині країни і водночас піти на компроміс з Брюсселем. Відбудеться це, судячи з усього, під гаслом: "Обмінюємо гроші на правову державу". Головне тепер - вміння торгуватися. Поки що Польща для Європи не втрачена.
Автор: Бартош Дудек, керівник польської редакції DW
Коментар висловлює особисту думку автора. Воно може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.