8 травня 77 років тому Німеччина капітулювала, що ознаменувало завершення Другої світової війни в Європі. В Азійсько-Тихоокеанському регіоні, як відомо, це тривало довше. Нині ж у Європі триває війна. Агресором є Росія, і російський президент Володимир Путін далекий від того, аби капітулювати. Коли настане мир - невідомо. Із цього виходить і канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz). Він "сьогодні ще не може сказати, коли і яким чином закінчиться жахлива війна Росії проти України", сказав Олаф Шольц у вечірньому телевізійному зверненні до німецького народу.
Після кількох тижнів вагань і зволікання - які він, звичайно, такими не вважає, - Олаф Шольц визнав реальність цієї війни. Вибору немає. Німеччина повинна зробити все від неї залежне, аби підтримати Україну. Це включає в себе і постачання зброї, у тому числі важкої. "Ми продовжимо це робити", - сказав Шольц, тому кожному повинно бути зрозуміло, що Gepard стане не останнім танком, який вирушить в Україну.
Відповідальність і зобов'язання Німеччини
"Ніколи знову", - це урок, винесений із Другої світової війни. Війни, під час якої Німеччина завдала нескінченних страждань людям в Україні. З огляду на російський напад на Україну Шольц вбачає у словах "Ніколи знову" відповідальність і зобов'язання стосовно України. Треба сказати: нарешті! Захищати закон і свободу на боці тих, на кого напали, це заповіт 8 травня, зазначив Шольц.
Читайте також: Коментар: Кінець дипломатичних конфузів між Німеччиною і Україною
Аби уникнути непорозумінь: федеральний канцлер із самого початку був на боці України. Вже через три дні після російського нападу на країну Шольц оголосив про початок "нової ери" і заявив німецькому народові, що багато чого віднині буде інакше. Однак, як відомо, за великими словами не завжди слідують такі ж великі справи. На початку Німеччині було важко надавати Україні належну війську підтримку. Варто згадати хоча б те, як свого часу німецьке міністерство оборони намагалося подати як величезне досягнення поставку Україні 5000 сталевих шоломів. За це було просто соромно.
"За мир без зброї"
Однак не можна покладати всю відповідальність за це тільки на Шольца. Канцлер діє не один, йому потрібне схвалення його коаліції і, звісно ж, підтримка із лав власної армії. А її в достатній кількості не було. У Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН) дуже поширений і глибоко вкорінений пацифізм. "За мир без зброї" - для соціал-демократів це не просто легко сказане гасло, а серйозне переконання.
Відповідно великим на початку був спротив постачанню зброї у кризовий регіон. Спротив, поширений і в німецькому суспільстві. Не кожен у країні схвалює те, що Німеччина хоче постачати танки.
Однак чим довше триває війна в Україні, чим очевидніше стає те, із якою жорстокістю лютує російська армія, як вона вбиває, ґвалтує і катує, тим більш стає зрозуміло, що цю війну не можна зупинити за допомогою діалогу. Ігнорувати це не вдається нікому.
Політика розрядки провалилася
Однак на заваді СДПН стояв не тільки пацифізм. Ця політична сила десятиліттями робила ставку на діалог спершу із Радянським Союзом, а пізніше - з Росією. Вона винайшла політику розрядки із гаслом "зміни через зближення", зробивши потім із нього "зміни через торгівлю". Для збереження миру потрібні економічні зв'язки з Росією - цим соціал-демократи керувалися надто довго. Однак те, що при цьому вони занадто сильно фіксувалися на Росії і не дослухалися до застережень інших східноєвропейців, нині дається їм взнаки.
Читайте також: Війна в Україні - ганьба для німецької зовнішньої політики
Визнати провал і зробити висновки - це процес, який триває довго і через який так чи інакше мав пройти і Олаф Шольц. Канцлер ухвалив своє рішення, це демонструє його промова. Він пояснює свої дії, займає чітку позицію і робить це ще й правильним тоном. Це добре. Процес ухвалення рішення надто довго сприймався як вагання і зволікання і міжнародною спільнотою. Це зашкодило Німеччині.
Майбутнє невизначене
Після промови Шольца невизначеності вже бути не може, адже знайшовши потрібні слова, канцлер уже не може зробити крок назад. Найкращі передумови для того, аби зараз теж здійснити візит до Києва.
Громадяни Німеччини тепер також усвідомлюють ситуацію. Війна, певно, триватиме ще довго і матиме наслідки. У тому числі для Німеччини. Олаф Шольц обіцяє, що зробить усе від нього залежне, аби мінімізувати негативні наслідки для країни. У тому числі й не робити нічого, що може бути оцінене як вступ у війну, а також діючи разом з союзниками. Чи вистачить цього? Гарантувати цього не може ніхто.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.